Ухвала суду № 50380210, 15.09.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/11043/15-к

Провадження №1-кс/263/4901/2015

У Х В А Л А

15 вересня 2015 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Турченко О.В., при секретарі Грачовій О.Ю., з участю прокурора Федченка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого відділу по розслідуванню злочинів в сфері господарської діяльності СУ ГУМВС України в Донецькій області Тимчук В.О. знаходяться матеріали кримінального провадження за №12015050000000814, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПП «ВАЛЯВА» (ЄРДПОУ 21053242), зловживаючи службовим становищем, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами підписали акт приймання-передачі сміттєвозу «ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309» до договору №42/249 від 16.10.2013 р. про закупівлю товару на підставі завідомо неправдивого офіційного документу - акту приймання-передачі від 22.10.2013 р. та платіжного доручення №6 від 30.12.2013 р. Володарська селищна рада 31.12.2013 р. на рахунок ПП «Валява», директором якого був ОСОБА_2, незаконно були перераховані бюджетні кошти у сумі 318000 грн., що на момент скоєння кримінального правопорушення в 250 та більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та завдало тяжкі наслідки.

14.09.2015 року ОСОБА_2 затримано за ухвалою слідчого судді та повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав в повному обсязі та просив обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний пояснив, що він не переховувався від слідства і такого наміру не має, просив обрати стосовно нього домашній арешт, оскільки має неповнолітнього сина та престарілу мати.

Суд зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, у тому числі: фінансово-господарськими документами, протоколами допитів підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_2, висновками експертів №116 від 19.12.2014 року, №1211 від 04.09.2015 року.

Дослідивши надані матеріали, суд враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, мешкає в іншій області, має закордонний паспорт та родичів в Росії, а тому, перебуваючи на волі, під страхом суворого покарання може сховатися від органу досудового розслідування і суду, у тому числі шляхом виїзду за кордон, незважаючи що він раніше не судимий та має сім'ю.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку з цим суд вважає, що менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання вищевказаному ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає застосуванню саме такого запобіжного заходу.

Зважаючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, не пов'язаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування, то суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України, у передбачених законом межах.

При цьому суд зазначає, що за наявності для цього підстав сторони у подальшому не позбавлені права діяти в порядку, передбаченому ст.ст.200 та 201 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має неповнолітню дитину, який працює директором ТОВ «Реалєвротех», не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що мешкає у АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області строком на 60 днів по 12 листопада 2015 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_2 з-під варти.

Після внесення застави підозрюваний зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до слідчого, не відлучатися з місця проживання без його дозволу, повідомляти слідчого про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків внесені кошти будуть звернені в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Турченко