Постанова № 50376279, 10.09.2015, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1870/15-а

10.09.2015

Справа 226/18/70/15-а

Провадження № 2-а/226/27/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Димитров справу за позовом ОСОБА_4 соціального захисту населення Димитровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення зайво сплаченої суми тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 соціального захисту населення Димитровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення зайво сплаченої суми тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачка 12.07.2013 року звернулася до ОСОБА_4 соціального захисту населення Димитровської міської ради (далі ОСОБА_4) із заявою про призначення їй тимчасової державної допомоги на дитину ОСОБА_5, 08.02.1999року народження, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості їх утримувати або місце проживання їх невідоме». Рішенням ОСОБА_4 про призначення допомоги сімї з дітьми від 16.07.2013 року відповідачці була призначена допомога на дитину на період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року в розмірі 363,00 грн., з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року в розмірі 385,80 грн., з 01.01.2014року по 30.06.2014року в розмірі 385,80грн., з 01.07.2014року по 31.12.2014року в розмірі 385,89грн., з 01.01.2015року по 30.06.2015року в розмірі 385,80грн. щомісячно. Підставою для призначення допомоги відповідачкою кожні півроку надавалась довідка ВДВС про неотримання аліментів на утримання дитини. В січні 2015року на адресу ОСОБА_4 надійшов лист Відділу державної виконавчої служби Димитровського МУЮ від 20.01.2015 року з повідомленням про те, що боржник ОСОБА_6 помер 11.07.2013 року. 29 квітня 2015 року відповідачка звернулася до ОСОБА_4 з заявою про припинення виплат допомоги у звязку зі смертю батька дитини і погодилась в добровільному порядку повернути зайво сплачену їй тимчасову допомогу за період з 01.02.2015року по 30.04.2015року в розмірі 1157,40грн., а ту допомогу, яку вона отримала за період з 01.08.2013року по 31.01.2015року, загальний розмір якої становить 6853,20грн., повертати відмовилась. Посилаючись на пп.12 п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості їх утримувати або місце проживання їх невідоме, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь в примусовому порядку зазначену суму переплати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позовній заяві вимоги і наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що вона є матірю дитини ОСОБА_5, 08.02.1999року народження, батьком якого згідно свідоцтва про встановлення батьківства є ОСОБА_6, з яким вона припинила сімейні стосунки відтоді, коли дитині виповнилось три місяці з дня народження. На території м.Димитрова ОСОБА_6 не проживав і місце його перебування їй не було відомо. Так як допомоги від батька на утримання дитини вона не отримувала, то в грудні 2010року вона звернулася до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Рішенням Димитровського міського суду з ОСОБА_6 на її користь були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини його доходу до досягнення дитиною повнолітного віку і в звязку з тим, що місце перебування ОСОБА_6 було не встановлене, він був оголошений в розшук, що стало підставою для її звернення в подальшому до УПСЗН з питання призначення їй тимчасової державної допомоги на дитину відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості їх утримувати або місце проживання їх невідоме. В липні 2013року рішенням позивача їй було призначено таку допомогу, для підтвердження права на отримання якої кожні шість місяців вона мала надавати ОСОБА_4 довідку ВДВС про неотримання аліментів. В кінці січня на початку лютого 2015року від державного виконавця їй стало відомо про закінчення виконавчого провадження в звязку зі смертю боржника. Тоді ж від державного виконавця вона дізналась, що батько дитини - ОСОБА_6 помер 11 липня 2013року в м.Вінниця. Зазначена обставина стала приводом для звернення її до відділу РАГЦС для отримання свідоцтва про смерть батька дитини, щоб в подальшому мати змогу отримати пенсію на дитину в звязку з втратою годувальника. Отримавши 15 квітня 2015року свідоцтво про смерть ОСОБА_6, 29.04.2015року вона надала в УПСЗН заяву про припинення їй виплати тимчасової допомоги. Оскільки про смерть боржника їй стало відомо в кінці січня-початку лютого 2015року, то вона погодилась з тим, що тимчасова допомога на дитину з 1.02.2015року по 30.04.2015року була виплачена незаконно і погодилась повернути її позивачу в розмірі 1157,40грн. Що стосується отриманої тимчасової допомоги за період з 01.08.2013року по 31.01.2015року в сумі 6853,20грн., відповідач пояснила, що жодних протиправних дій з її сторони чи надання фальшивої інформації на адресу позивача вона не допускала і про смерть батька дитини до лютого 2015року не знала, отримувала допомогу на підставі довідок ВДВС про неотримання аліментів, остання з яких була надана їй в січні 2015року, тому вважає, що сплачена їй за цей період тимчасова допомога в розмірі 6853,20грн. стягненню не підлягає.

Представник третьої особи ОСОБА_3 суду пояснила, що на виконанні в ВДВС Димитровського міського управління юстиції знаходилось виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом, виданим 10.12.2010року на підставі рішення Димитровського міського суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі ? частини його доходу на утримання неповнолітньої дитини. Так як боржник був оголошений у розшук і аліменти стягувач не отримувала, то кожні шість місяців з дня її звернення їй видавались довідки про неотримання аліментів, які були підставою для призначення їй тимчасової державної допомоги. Влітку 2014року при зверненнні до податкової інспекції з метою перевірки доходів боржників їй стало відомо, що ідентифікаційний код ОСОБА_6 закрито. Ця обставина стала приводом для здійснення запиту до відділу ДРАЦС з метою перевірки даних про його смерть. З органу державної реєстрації актів цивільного стану в м.Вінниця відповіді не надійшло, а в телефонному режимі з відділом ДРАЦС Димитровського міського управління юстиції стало відомо, що ОСОБА_6 помер 11 липня 2013року, і 20.01.2015року нею було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в звязку зі смертю боржника, про що в кінці січня початку лютого 2015року вона повідомила стягувача. Коли стягувач в лютому 2015року після попередньо отриманої довідки про неотримання аліментів зявилася до ВДВС, вона їй розяснила, що виконавче провадження нею закінчено, так як ОСОБА_6 помер і рекомендувала їй звернутися до відділу ДРАЦС з приводу отримання свідоцтва про смерть з метою подальшого оформлення пенсії на дитину у звязку з втратою годувальника.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 180 Сімейного Кодексу України встановлено, що батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині відповідно до частини 8 статті 181 Сімейного кодексу призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги згідно частини 9 статті 181 цього Кодексу визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 (далі по тексту - Порядок), тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у звязку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі, місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Пунктом 5 Порядку визначено, що тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

Згідно п.п. 12 п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (надалі - Порядок), виплата тимчасової допомоги припиняється у разі смерті одного з батьків, зобовязаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобовязаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. При цьому виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 має на своєму утриманні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини згідно свідоцтва про встановлення батьківства є ОСОБА_6. Дитина значиться зареєстрованою і проживає разом з матірю за адресою: м.Димитров, мікрорайон «Западний»АДРЕСА_1 (арк.спр.5).

Рішенням Димитровського міського суду від 10.12.2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_7 стягнуті аліменти в розмірі ? частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ним повнолітнього віку (арк.спр. 38). Тоді ж у звязку з невстановленням місця перебування ОСОБА_6 ухвалою Димитровського міського суду його оголошено в розшук (арк.спр. 46-47).

4.02.2011 року за заявою стягувача ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа, виданого за рішенням суду від 10.12.2010року, відділом державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження (арк.спр. 45).

12.07.2013 року в звязку з несплатою боржником аліментів відповідачка звернулася до ОСОБА_4 соціального захисту населення Димитровської міської ради з приводу призначення їй тимчасової державної допомоги на дитину (арк.спр. 6).

Рішенням ОСОБА_4 від 16.07.2013 року ОСОБА_2 була призначена тимчасова державна допомога на дитину на період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року в розмірі 363,00 грн., а з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року в розмірі 385,80 грн. (арк.спр.7). Підставою для призначення допомоги була довідка ВДВС Димитровського міського управління юстиції, видана 09.07.2013року, про неотримання відповідачкою аліментів, стягнутих за рішенням суду (арк.спр.8).

В подальшому такі довідки надавались відповідачці Відділом Державної виконавчої служби кожні шість місяців: 10.01.2014року, 01.07.2014року, 12.01.2015року (арк.спр. 9,12,14).

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що з заявами про призначення тимчасової державної допомоги на дитину відповідно до вище зазначеного Порядку відповідачка також зверталась до позивача 17.01.2014 року, 07.07.2014 року та 13.01.2015 року, надаючи відповідні довідки, видані ВДВС, про неотримання нею аліментів (арк.спр.10,13,15).

Постановою державного виконавця від 20.01.2015 року виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частки закінчено у звязку зі смертю боржника, який помер 11.07.2013року (арк.спр.18). Підтвердженням зазначеного факту в постанові про закриття провадження значиться актовий запис про смерть №1849 від 15.07.2013року. Проте, як зазначила в судовому засіданні державний виконавець Сідак О.В., на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження офіційного документу на підтвердження смерті боржника вона не мала, що підтверджується і оглянутими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження. Згідно пояснень ОСОБА_3, про актовий запис про смерть боржника їй стало відомо з приватної розмови з представником органу ДРАЦС Димитровського міського управління юстиції, однак за отриманням такого документу вона за законом мала звернутись до відділу ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції, так як боржник помер в Вінниці. В відділі державної реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції актовий запис про смерть ОСОБА_6 згідно здійсненої за 10 років перевірки був відсутній, що підтверджується довідкою за підписом начальника відділу ДРАЦС (арк.спр.42). Запит на адресу відділу ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції, як свідчать матеріали виконавчого провадження, було здійснено державним виконавцем лише 20.01.2015року, в день закриття провадження у справі.

Копії листа Відділу державної виконавчої служби від 20.01.2015року на адресу УПСЗН про смерть ОСОБА_6, на який в позовній заяві та в судовому засіданні посилався позивач, суду не представлено.

Разом з тим з долученої до позову копії заяви відповідачки та її пояснень в судовому засіданні вбачається, що з заявою про припинення виплати державної допомоги в звязку зі смертю батька дитини вона звернулася до УПСЗН 29.04.2015року після отримання нею свідоцтва про смерть ОСОБА_6, а 06.05.2015року на її адресу позивачем було направлено листа про необхідність явки до УПСЗН для вирішення питання про погашення переплати (арк.спр.4,39).

Повернення бюджетних коштів, згідно Порядку, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України та Міністерством юстиції України від 14 грудня 2005 року, проводиться ОСОБА_4 соціального захисту населення районної державної адміністрації у випадку виявлення подання громадянами свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру.

Жодного доказу на підтвердження того, що відповідачка умисно приховала факт смерті боржника, позивачем не надано.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, інше майно, якщо це встановлено законом.

Оскільки зловживань з боку відповідачки, у результаті яких вона б отримала спірні кошти, судом не встановлено, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 17-18, 99-100, 107, 158-163, 183-2, 256 КАС України, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006р. № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 соціального захисту населення Димитровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення зайво сплаченої суми тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена сторонами та іншими особами, які брали участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обовязки в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 10.09.2015року. Повний текст рішення виготовлено і підписано в нарадчій кімнаті 15 вересня 2015року.

Суддя Л.І.Клепка