Рішення № 50371113, 07.09.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

07.09.2015 Справа № 127/18911/15-ц

Провадження № 2/127/5768/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

за участі позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. Свої вимоги мотивувала тим, що 12.09.2013 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. За час перебування у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини відносини між сторонами погіршились, вони припинили проживати однією сімєю. З моменту припинення відносин дитина проживає разом з матірю та знаходиться повністю на її утриманні, однак позивач в повній мірі забезпечити всім необхідним не може, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та має на утриманні ще одну доньку від попереднього шлюбу. Відповідач коштів ні на її утримання, ні на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не бере. За таких обставин позивач просила стягувати аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, починаючи з 21.04.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, а також на своє утримання в такому ж розмірі, починаючи з 21.04.2015 року і до досягнення дитиною трьох років.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що він на даний час не працює, проживає разом зі своїми батьками - інвалідами, яких утримує, однак погоджується сплачувати аліменти на утримання доньки в мінімальному розмірі (30% прожиткового мінімуму доходів громадян). В частині позову про стягнення з нього аліментів на утримання безпосередньо позивача просив відмовити, оскільки він немає такої можливості. При цьому вказував, що певний час після народження дитини він придбавав памперси та інші речі. Надалі, зважаючи на не бажання позивача на його зустріч з дитиною та отримувати від нього допомогу, перестав її надавати. Також наголошував, що держава виплачує допомогу на утримання дитини, тому позивач має кошти.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони перебувають у шлюбі, однак спільно не проживають. Дитина на даний час проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. Позивач не працює, здійснює догляд за дитиною, їй важко самій утримувати дитину.

Відповідач не працює, проживає в м.Хмільнику разом з батьками, які є інвалідами другої групи, за станом здоровя може утримувати сім'ю, хоча такої допомоги не надає, погоджується брати участь в утриманні дитини в мінімальному розмірі.

Між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України, зокрема в частині обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання, прав та обовязків жінки та чоловіка по утриманню одного з них у разі проживання з нею ( ним ) їхньої дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Нормами статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує часткове визнання відповідачем позову щодо утримання дитини, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а донька і дружина потребують такої допомоги. Остання перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не може забезпечувати своє утримання та утримання дитини в повній мірі. Суд звертає увагу, що відповідач має батьків інвалідів, пенсіонерів. Разом з тим, посилання відповідача, що він здійснює утримання своїх батьків, суд не бере до уваги, зважаючи, що доказів того, що він здійснює таке утримання відповідач не надав. Крім того, суд звертає увагу, що підтверджено відповідачем у судовому засіданні, що він також має рідного брата, який проживає в м. Хмільнику неподалік батьків. Твердження ж відповідача, що ним подані документи на оформлення догляду за батьками, може бути взято до уваги в разі надання відповідних доказів про здійснення догляду і може слугувати підставою для розгляду питання про зменшення розміру аліментів. Посилання ж ОСОБА_3 на отримання ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини не заслуговує на увагу, зважаючи, що вказана обставина не звільняє батьків від утримання своїх дітей. За наведеного, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обовязок обох батьків по їх утрима нню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає справедливим встановити аліменти на утримання дитини в розмірі 700,00 грн. Також, суд приходить до висновку, що підлягає задоволенню і позов в частині стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 300,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

При визначені розміру аліментів судом враховані всі обставини, передбачені ст.182 СК України.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, просила стягувати аліменти на утримання доньки та її утримання починаючи з 21.04.2015, однак суд приходить до висновку, що така вимога позивача не може бути задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, та можуть бути присуджені за минулий час, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Однак, позивач не надала жодних доказів того, що вона зверталася до ОСОБА_3 щодо одержання аліментів та доказів ухилення останнього від їх сплати. Натомість, у судовому засіданні визнала, що у перші місяці після народження доньки відповідач допомагав ОСОБА_1 в утриманні доньки та купував деякі речі, а також у червні 2015 року перераховував на картковий рахунок позивача незначні кошти, що також підтверджується копіями квитанцій наданих відповідачем та приєднаних до матеріалів справи.

За таких обставин, суд вважає, що в контексті ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 11.08.2015 року.

У відповідності до п. 1. ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700,00 (сімсот) грн. щомісячно, з дня подачі заяви, тобто з 11.08.2015 року, і до досягнення дитиною повноліття; на утримання дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, - в розмірі 300 (триста) грн. щомісячно, починаючи з 11.08.2015 року і до досягнення донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 243,60 грн. судового збору.

В решті вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення буде виготовлений у встановлений ч. 3 ст. 209 ЦПК України пятиденний строк.

Суддя: