Рішення № 5034921, 14.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "14" жовтня 2009 р. по справі № 8/121-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпін”,

м. Жидачів Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Ковельмолоко”, м. Ковель Волинської області

про стягнення 17 256 грн. 62 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Купира З.С., довіреність від 01.09.2009 року №3

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпін” просить стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства “Ковельмолоко” 17 256 грн. 62 коп., в тому числі: 12 615 грн. 82 коп. основного боргу згідно договорів №44-08-ТД-62 від 01.01.2008 року та №33-09 від 02.01.2009 року, 2 604 грн. 40 коп. пені, 321 грн. 20 коп. річних, 1 715 грн. 20 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 172 грн. 57 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву про уточнення позовних вимог від 14.10.2009 року у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості та просить стягнути з останнього

370 грн. 06 коп. основного боргу, 1 015 грн. 86 коп. пені, 136 грн. 22 коп. річних,

277 грн. 17 коп. збитків від інфляції.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Відповідач вимоги ухвал суду від 18.09.2009 року, 30.09.2009 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-28/15839 від 12.10.2009 року, а. с. 49).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

1 січня 2008 року та 2 січня 2009 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпін” та відповідачем - відкритим акціонерним товариством “Ковельмолоко” були укладені договори №№ 44-08-ТД-62, 33-09 (далі договори, а. с. 28-30, 44-46).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договорів від 01.01.2008 року №44-08-ТД-62, від 02.01.2009 року № 33-09.

Згідно умов договорів позивач зобов’язувався передати у власність відповідачу гофропродукцію, а відповідач – приймати та своєчасно – протягом 25 календарних днів (згідно договору №33-09 - 21 календарного дня) з моменту передачі товару оплачувати її. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами у видаткових накладних та /або специфікаціях, укладених на підставі погоджених заявок відповідача. У разі прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договорів позивач передав відповідачу продукцію (гофротару) на загальну суму 45 528 грн. 24 коп. згідно накладних:

- №23099 від 23.09.2008 року на суму 6 642 грн. 48 коп. (довіреність серії НБК №204143/103 від 23.09.2009 року);

- №30099 від 30.09.2008 року на суму 9 369 грн. 60 коп. (довіреність серії НБК №204143/103 від 23.09.2009 року);

- №07107 від 07.10.2008 року на суму 7 488 грн. 00 коп. (довіреність серії АБВ №019144 від 06.10.2009 року).

- №02036 від 02.03.2009 року на суму 9 782 грн. 40 коп. (довіреність серії АБВ №019549 від 27.02.2009 року);

- №220410 від 22.04.2009 року на суму 8 258 грн. 40 коп. (довіреність серії КМЗ №000111 від 22.04.2009 року);

- №300415 від 30.04.2009 року на суму 3 987 грн. 36 коп. (довіреність серії КМЗ №000111 від 22.04.2009 року).

Відповідач в порушення умов договорів отриманий товар оплатив частково згідно виписок за рахунками (а. с. 59-69), отриману 25.11.2008 року претензію від 20.11.2008 року №94 (а. с. 23-24) та 08.09.2009 року претензію від 01.09.2009 року №95-юр (а. с. 26-27) залишив без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача на день звернення позивача з позовом до суду (14.09.2009 року згідно штампу органів зв’язку на конверті) становила 12 615 грн.

82 коп., що стверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2009 року (а. с. 21).

Проте, в період розгляду справи відповідач погасив 12 245 грн. 76 коп. заборгованості перед позивачем, що стверджується випискою за рахунками на 30.09.2009 року (а. с. 56-58).

Заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 370 грн. 06 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем згідно уточненого розрахунку 136 грн. 22 коп. річних за період з 21.05.2009 року по 30.09.2009 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

З нарахованих позивачем згідно уточненого розрахунку 277 грн. 17 коп. збитків від інфляції за червень – липень 2009 року до стягнення підлягають 126 грн. 15 коп. збитків від інфляції за той же період у зв’язку з невірним зазначенням позивачем індексу інфляції за липень 2009 року, який становив 0, 99%, а не 1,1%.

Таким чином, у позові на суму 151 грн. 02 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 5.3 договорів у разі прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Нараховані позивачем згідно уточненого розрахунку 1 015 грн. 86 коп. пені за період з 21.05.2009 року по 30.09.2009 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 5.3 договорів.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, заборгованість частково погашена ним після звернення позивача з позовом до суду, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

138 грн. 94 коп. та 233 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Ковельмолоко”,

м. Ковель Волинської області, вул. Ватутіна, 114, р/р 260073005454 в «Звхідінкомбанк» м. Луцька, МФО 303484, код 00444636 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Галпін”, м. Жидачів Львівської області, вул. Друкарська, 2, р/р 260010054300 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк»,

МФО 325365, код 32180838

- 370 грн. 06 коп. основного боргу, 1 015 грн. 86 коп. пені, 136 грн. 22 коп. річних, 126 грн. 15 коп. збитків від інфляції, 138 грн. 94 коп. по сплаті державного мита, 233 грн. 45 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2 020 грн. 68 коп. (дві тисячі двадцять грн. 68 коп.).

3. У позові на суму 151 грн. 02 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 15.10. 2009 року

Суддя Кравчук Антоніною Михайлівною