Рішення № 5034879, 15.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.09 р. Справа № 37/243

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32208910

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕДАЛЛ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34746339

про: стягнення боргу з орендної плати в сумі 14491,44рн., боргу за комунальними платежами в розмірі 1818,60грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача - не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 01.10.2009р. на 15.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕДАЛЛ”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення боргу з орендної плати в сумі 14491,44рн., боргу за комунальними платежами в розмірі 1818,60грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договорами оренди № 03-12 від 03.03.2008р., № 4-01 від 01.02.2009р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договори оренди № 03-12 від 03.03.2008р., № 4-01 від 01.02.2009р. з додатками, додаткову угоду до договору № 03-12 від 03.03.2008р, вимоги про сплату заборгованості, акти прийому-передачі, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 173, 179, 193, 275-277, 283-286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5-7, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.52-70, 75-151 т.1, а.с.а.с.1-32 т.2).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 53 т.1), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Позивач у судовому засідання 01.10.2009р. підтримав свою позицію, викладену письмово, але у судове засідання 15.10.2009р. не з’явився, надавши клопотання про відкладання розгляду справи у зв’язку із відрядженням представника.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та неявка представників сторін у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № 03-12 (а.с.а.с.9-15 т.1), згідно п.п. 1.1. та 3.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення на другому поверсі, загальною площею 13,3кв.м. строком на один рік з дати підписання акту прийому-передачі.

План-схема розміщення орендованого приміщення приведена у додатку № 1 (а.с.16 т.1) до вказаного договору.

03.03.2008р. відповідно до п. 4.1. договору оренди об’єкт оренди, розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 4-г, був переданий Відповідачу за актом прийому-передачі майна (а.с.18 т.1).

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.56 т.1), витягу про реєстрацію права власності (а.с.57 т.1) та технічного паспорту (а.с.а.с.58-65 т.1) будівля, в якій розташований об’єкт оренди, належить Позивачеві на праві власності.

Відповідно до вимог п. 1.2. договору оренди актом №3 від 03.03.2008р. (а.с.18 т.1) сторонами визначене цільове призначення об’єкту оренди – використання Орендарем тільки для організації робочого місця своїх співробітників.

Положеннями п. 1.4. договору оренди визначено, що вартість об’єкту оренди з урахуванням індексації складатиме 2014,95грн. за 1 місяць, що еквівалентно 395 доларам США за курсом НБУ на дату підписання цього договору.

Розділом 5 зазначеного договору визначені наступні умови виконання грошових зобов’язань Відповідачем:

- орендна плата за перший і останній календарні місяці користування об’єктом оренди зараховується із суми забезпечення, сплаченої Орендарем згідно цього договору (п.5.2.);

- орендна плата нараховується Орендареві з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об’єкту оренди (п.5.3.), і , якщо інше не передбачено даним договором, сплачується Орендарем щомісячно, не пізніше 5-ого числа поточного місяця (п.5.4.);

- Орендодавець до 15-ого числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, виставляє Орендареві рахунок на оплату орендної плати, розрахованої відповідно до додатку №1 до даного договору, виходячи зі значення офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на 12-те число місяця, що передує оплачуваному місяцю, а також індексу інфляції за період з місяця підписання договору до місяця, що передує оплачуваному. При цьому орендні платежі Орендар має здійснювати незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків (п.5.5.);

- Орендар крім орендних платежів повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків Орендодавцем компенсувати витрати на комунальні послуги, яким він користується (електроенергія, водопостачання, опалення і т.і.), та витрати на комунальні послуги, які споживають відвідувачі в місяцях загального користування (п.5.8.);

- Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об’єкта оренди в повному розмірі, що (витрати) містять у собі: прибирання місць загального користування і території, вивезення твердих побутових відходів, обслуговування систем кондиціювання й вентиляції, протипожежної сигналізації й пожежегасіння, обслуговуванню стоянки, і інші необхідні експлуатаційні витрати, якщо інше не буде встановлено додатковою угодою сторін. Оплата таких витрат має проводиться Орендарем не пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення йому рахунків, складених на підставі показників окремих лічильників, встановлених за рахунок Орендаря, а якщо лічильники не встановлені – витрати обчислюються пропорційно площі об’єкта оренди (п.5.9.).

Додатковою угодою від 02.06.2008р. (а.с.19 т.1) сторонами внесені зміни до умов п. 1.4. і 5.5. договору оренди щодо розміру орендної плати та порядку її визначення за кожний наступний місяць і оплати.

01.02.2009р. сторонами відносно цього приміщення (а.с.32 т.1) був укладений договір оренди №4-01 (а.с.а.с. 25-31 т.1) зі строком дії на один рік з моменту підписання акту приймання-передачі (а.с.33 т.1), внаслідок чого дія попереднього договору припинилась, що підтверджується угодою про розірвання від 31.01.2009р. (а.с.36 т.1) та актом приймання-передачі про повернення об’єкту за договором оренди №03-12 від 03.03.2008р. (а.с.35 т.1).

Із змісту договору оренди №4-01 від 01.02.2009р. вбачається, що його умови тотожні вказаним вище умовам попереднього договору оренди №03-12 від 03.03.2008р., за винятком, зокрема:

- п. 1.4. викладеного у наступній редакції: „Вартість 1 кв.м. за один місяць складає суму, що еквівалентна 18 доларам США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку. Сплата орендної плати здійснюється в національній валюті України. Вартість комунальних та експлуатаційних послуг не включена до суми орендної плати і оплачується Орендарем окремо, на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем. Факт виконання послуг (оренда, комунальні та експлуатаційні) засвідчується актом виконаних робіт, який сторони підписують щомісяця”;

- п.5.3. доповненого положенням наступного змісту: „Плата не сплачується Орендарем за час призупинення використання об’єкту на вимогу Орендодавця, або в разі аварій, пошкоджень обладнання не з вини Орендаря, на час існування яких Орендар позбавлений можливості використовувати об’єкт на умовах даного договору. Час здійснення ремонту чи інших робіт та усунення пошкодження не включаються у вказані витрати. Також до розрахунку орендної плати не включаються дні, на протязі яких Орендар не може використовувати об’єкт оренди з вини третіх осіб, що мають відношення до Орендодавця. Про період неможливості використання Орендар повідомляє Орендодавця письмово.”

- п.п. 5.4., 5.5., умови яких передбачають обов’язок Орендодавця до 15 числа місяця, що передує оплачуваному, виставляти рахунки (вручати під розпис уповноваженій особі або надсилати цінним листом з описом вкладеного) на сплату орендної плати, розрахованої виходячи із значення офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 12-те число місяця, що передує оплачуваному, а також інфляційної індексації. При цьому Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-ого числа місяця, що передує оплачуваному, незалежно від факту одержання рахунків.

Пунктом 8.3. договору оренди №4-01 від 01.02.2009р. сторони передбачили право Орендаря на дострокове припинення договору за умови письмового повідомлення Орендаря за 3 місяці до дати такого припинення, при цьому орендна плата, сплачена Орендодавцеві за останні два календарні місяці оренди, не повертається.

Листами №01-287 від 24.07.2009р. (а.с.37, 38 т.1) та №01-307 від 05.08.2009р. (а.с.а.с.39, 40 т.1) Позивач звернувся (а.с.41 т.1) до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості із доданням рахунків на оплату орендної плати та витрат на комунальні послуги, у зв’язку із незадоволенням яких Позивач звернуся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином.

Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) актів звірення розрахунків (а.с.а.с.67-69 т.1), складених та надісланих Позивачем (а.с.а.с.66,70 т.1) на вимогу суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві, оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є грошовими, пов’язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов’язань за договорами оренди відносно одного майна), а їх сумісний розгляд не перешкоджає з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договорами оренди.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, та умовами укладених договорів оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов’язань з компенсації витрат Орендодавця зі сплати вартості спожитих комунальних та експлуатаційних витрат Орендарем узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договори оренди № 03-12 від 03.03.2008р., № 4-01 від 01.02.2009р є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення орендних платежів та платежів зі сплати комунальних і експлуатаційних послуг відповідно до умов договорів оренди № 03-12 від 03.03.2008р. та № 4-01 від 01.02.2009р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов’язань утворилась заборгованість з орендної плати та комунальних платежів.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, суд:

- перевіривши правильність арифметичного розрахунку заявлених вимог умовам договорів оренди;

- встановивши відповідність розрахунку стягуваних комунальних витрат (а.с.а.с.77,78 т.1) умовам відповідних договорів та документам про їх виконання (а.с.а.с.79-151 т.1, а.с.а.с.1-32т.2);

- встановивши факт виставлення Позивачем рахунків одночасно із вимогами про погашення заборгованості,

суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Клопотання Позивача №01/474 від 14.10.2009р. про відкладання розгляду справи судом відхиляється, оскільки:

- нічим не підтверджене відрядження певної особи у будь-якому разі не перешкоджає Позивачу як юридичній особі в порядку ст. 28 Господарського процесуального кодексу України забезпечити явку уповноваженого представника – особиста участь саме Любицької М.В. не є обов’язковою;

- відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України неявка представника сторони може бути підставою для відкладання розгляду справи лише у разі неможливості її вирішення. Між тим, вчасно надані Позивачем через канцелярію суду документи, витребувані ухвалою суду від 01.10.2009р., у повному обсягу вирішують питання щодо формування достатньої доказової бази для правової оцінки спірних правовідносин.

- із змісту клопотання не вбачається ані наявності у Позивача потреби у наданні якихось додаткових документів відносно розглядуваної справи, ані змін відносно заявлених вимог та обставин взаємовідносин із Відповідачем.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕДАЛЛ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34746339) про стягнення боргу з орендної плати в сумі 14491,44рн., боргу за комунальними платежами в розмірі 1818,60грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕДАЛЛ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34746339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) заборгованості з орендної плати в сумі 14491,44рн., боргу за комунальними платежами в розмірі 1818,60грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕДАЛЛ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34746339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) витрати по сплаті державного мита в розмірі 163,1грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.10.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя