Постанова № 5034613, 07.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 р.

№ 8/704/07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Бакуліної С.В.,

суддів:

Глос О.І.,

Олійника В.Ф. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне подання

Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

на рішення

господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008 року

у справі

№8/704/07 господарського суду Миколаївської області

за позовом

Приватного підприємства "Інвестстрой плюс" м. Миколаїв

до

Миколаївської міської ради

про

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

за участю представників сторін:

позивача -

не з'явилися;

відповідача -

не з'явилися;

прокуратури -

Громадський С.О.;

касатора -

не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2007 року Приватне підприємство "Інвестстрой плюс" м. Миколаїв (далі –ПП "Інвестстрой плюс" звернулось в суд з позовом, який потім був уточнений, до Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, , а саме, торгово-офісну будівлю літ. У-4 з підвалом та мансардним поверхом, загальною площею 1518,1 кв. м., основною площею 1060,3 кв. м., навіс літ. У зовнішньою площею 39,5 кв. м., що розташоване у м. Миколаєві по вул. Садова, 10.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008 року у справі №8/704/07 (суддя Гриньова Т.В.) позов був задоволений та визнано за приватним підприємством "Інвестстрой плюс" (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116А; ідентифікаційний код 33367984) право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: торгово-офісну будівлю літ. У-4 з підвалом та мансардним поверхом загальною площею 1518,1 кв. м., основною площею 1060,3 кв. м., навіс літ. У зовнішньою площею 39,5 кв. м., що розташоване у м. Миколаєві по вул. Садова, 10.

В касаційному поданні Першого заступника прокурора Миколаївської області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд, оскільки суд при постановленні рішення допустив порушення матеріального та процесуального права та не врахував, що спірне майно не було прийнято в експлуатацію належним чином, а експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційному поданні доводи колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційного подання виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач побудував самочинно нерухоме майно: торгово-офісну будівлю літ. У-4 з підвалом та мансардним поверхом загальною площею 1518,1 кв. м., основною площею 1060,3 кв. м., навіс літ. У зовнішньою площею 39,5 кв. м., що розташоване у м. Миколаєві по вул. Садова, 10.

Задовольняючи позов суд першої інстанції встановивши, що позивач побудував самочинно вказане нерухоме майно на орендованій земельній ділянці та взявши до уваги висновки Головного управління містобудування та архітектури від 25.12.2007р. № 17-6786, 17-4883, Санітарно-епідеміологічної станції Центрального району м. Миколаєва від 18.10.2007р. № 4704/2-2 і Головного управління МНС України в Миколаївській області від 29.10.2007р. № 69/6957, якими ПП "Інвестстрой плюс" погоджено оформлення самочинно збудованого нерухомого майна, тому прийшов до висновку про задоволення позову.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки суд першої інстанції не врахував положення ч.2 ст.331 ЦК України, згідно якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Крім того судом не враховано і положення ч.1 ст.182 ЦК України відповідно до якої право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.

Таким чином, до державної реєстрації право власності на вказані об'єкти нерухомого майна не виникає.

"Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", діючий на час прийняття оскаржуваного рішення суду, було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. №1243, в якому вказано, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно п. 1.6. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №6/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за №66/7387, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував, а тому при таких обставинах рішення суду першої інстанції не може бути залишеним в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд не встановив дійсних обставин справи та не застосував Закон, який регулює правовідносини щодо зазначеного спору.

Згідно вимог статті 11112 ГПК України при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене в даній постанові, оскільки вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, прийняти міри щодо об'єктивного, всебічного та повного встановлення і з'ясування всіх обставин справи, надати їм правильну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та чинного законодавства, постановити обґрунтоване та законне рішення.

З цих підстав касаційне подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008 року у справі №8/704/07 скасувати.

Справу №8/704/07 направити до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Головуючий

суддя:

С. Бакуліна

Судді:

О. Глос

В. Олійник