Рішення № 5034191, 12.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.09 р. Справа № 28/210

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка

до відповідача: Приватного підприємства „Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ

про стягнення 21551 грн. 17 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Шамов С.Е.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ про стягнення суми боргу в розмірі 16341 грн. 98 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 2140 грн. 81 коп., суму 3% річних в розмірі 398 грн. 92 коп., послуги адвоката в розмірі 2670 грн.00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір б/н від 16.02.2005р., накладні на відпуск №7460 від 25.07.2008р., №7459 від 25.07.2008р., №7458 від 25.07.2008р., претензію б/н від 20.11.2008р., податкові накладні.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.08.2009р. порушив провадження у справі № 28/210 та призначив її розгляд на 26.08.2009р.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 6, оскільки в договорі від 16.02.2005р. та в накладній № 7459 від 25.07.2008р. зазначена така адреса відповідача.

Одночасно, згідно з довідками з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 19.08.2009р. та 04.09.2009р. юридичною адресою відповідача є: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз’їзду, 30а.

Ухвалою від 30.09.2009 р. суд зобов’язав позивача направити на юридичну адресу (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз’їзду, 30а) відповідача позовну заяву. Позивач надав докази направлення позовної заяви відповідачу (квитанція № 3265 від 30.09.2009 р.).

З 14.09.2009р. ухвали господарського суду Донецької області по справі №28/210 направлялись на всі адреси відповідача, що містяться в матеріалах цієї справи.

Проте, відповідач в судові засідання не з’явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В поясненнях від 12.09.2009р. позивач зазначив, що поставка товару здійснювалась в рамках договору від 16.02.2005р.

В поясненнях від 14.09.2009р. позивач зазначив, що між сторонами укладався договір поставки від 16.02.2005р., однак поставка по спірним накладним є позадоговірною. Тобто позивач відповідно до ст. 22 ГПК України змінив підстави позову. Докази направлення пояснень наявні в матеріалах справи. Суд приймає до уваги пояснення та розглядає справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м.Макіївка, та відповідачем, Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ, була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж відповідного товару.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача згідно з накладних на відпуск №7460 від 25.07.2008р., №7459 від 25.07.2008р., №7458 від 25.07.2008р. був поставлений товар на загальну суму 20726 грн. 42 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника в графі “получил” та печаткою Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ, на зазначених накладних на відпуск.

Суду також надані відповідні податкові накладні.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано претензію №б/н від 20.10.2008р., відповідно до якої позивач, звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 20726 грн. 42 коп. Факт отримання відповідачем 23.10.2008р. претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 311288. Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті по накладним на відпуск, наявними в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України, а саме граничним строком сплати заборгованості є 30.10.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач частково повернув отриманий товар на суму в розмірі 4384грн.44коп., у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16341грн.98коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 16341грн.98коп. суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 398 грн. 92 коп. за період з 07.08.2008р. по 01.06.2009р. та інфляційні витрати в сумі 2140 грн. 81 коп. за період з вересня 2008р. по квітень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем невірно встановлений період нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 320 грн. 62 коп. за період з 31.10.2008р. по 01.06.2009р. та інфляційні витрати в сумі 2004 грн. 29 коп. за період з листопада 2008р. по квітень 2009р.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача адвокатських послуг в сумі 2670грн.00 коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Однак позивачем не надано суду доказів сплати позивачем адвокатський послуг, договорів про надання адвокатських послуг.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що позивачем не доведений факт наявності витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвокату, в зв’язку з чим суд відмовляє в стягненні з відповідача послуг адвоката в розмірі 2670 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 188 грн. 82 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №1231 від 05.06.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 215 грн. 51 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 26 грн. 69 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (11.08.2009р.) складав 118 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додане платіжне доручення №1232 від 05.06.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194 грн. 50 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м.Макіївка, до Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалія” (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз’їзду, 30 “а”, ЄДРПОУ 30250431, п/р № 26007274217011 в КБ “Приватбанк”, МФО 335548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Акопяна, 14/93, ЄДРПОУ 31835258, п/р 26005198040491 в Донбаському філіалі ТОВ „Кредитромбанк”, МФО 335593) заборгованість в розмірі 16341грн.98коп., 3% річних в розмірі 320грн.62коп., інфляційні витрати в розмірі 2004грн.29коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 186грн.67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн.66 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Акопяна, ЄДРПОУ 31835258, п/р 26005198040491 в Донбаському філіалі ТОВ „Кредитромбанк”, МФО 335593) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194грн.50 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Акопяна, ЄДРПОУ 31835258, п/р 26005198040491 в Донбаському філіалі ТОВ „Кредитромбанк”, МФО 335593) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 26 грн. 69 коп.

Видати довідки.

В судовому засіданні 12.10.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя