Рішення № 50340061, 14.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/271/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2792/15Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Пилипчук Л.І., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро», третя особа - відділ Держземагенства України у Великобагачанському районі Полтавської області про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2015 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовами до ТОВ «Білагро» про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу, посилаючись на те, що вони уклали з відповідачем договори оренди належних їм на праві приватної власності земельних ділянок, розташованих на території Кротівщинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області строком на 5 років. Зазначали, що відповідач систематично не доплачує їм орендну плату на протязі 5 років, оскільки відповідачем не враховано п. 10 укладених Договорів при нарахуванні орендної плати за землю. Ухвалами суду від 21 квітня 2015 року (Справа № 525/273/15-ц а.с.43), від 23 квітня 2015 року (Справа № 525/272/15-ц а.с.48) та від 21 квітня 2015 року (Справа № 525/271/15-ц а.с.49) вказані позовні заяви об'єднано в одне провадження.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу відмовлено.

З рішенням суду не погодились ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянти вважають рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось в присутності представників сторін, за відсутності позивачів та третьої особи, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.п.1,2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив з безпідставності позовних вимог позивачів, оскільки відповідач належним чином виконає умови договорів від 07 вересня 2010 року щодо обчислення та нарахування орендної плати за землю. При цьому місцевий суд зазначив, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачами за 2014 рік, є наслідком небажання останніх отримувати кошти, а не неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,67 га, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 76 га, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 76 га, розташованих на території Кротівщинської сільської ради (Справа № 525/271/15-ц а.с.135, 136, 137).

07 вересня 2010 року між позивачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 - орендодавцем та відповідачем ТОВ «Білагро» - орендарем, було укладено договори оренди землі, а саме - вказаних вище земельних ділянок, відповідно до умов яких позивачі надали відповідачу ТОВ «Білагро» в строкове платне користування належні їм земельні ділянки площею 4,76 га, 3, 76 га, 3, 76 га відповідно, строком на 5 років.

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на день підписання договору оренди грошова оцінка земельної ділянки по всіх трьох договорах становить 58992,80 грн.), що становить 2359,71 грн. в рік, у грошовій формі, натуральній формі. Орендна плата вноситься до 20 грудня поточного року. У разі не внесення орендної плати в строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 1 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Договори зареєстровані у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» (Справа № 525/271/15-ц а.с.4, 5, Справа № 525/272/15-ц а.с.3, 4, Справа № 525/273/15-ц а.с.5,6).

Місцевим судом також встановлено, що відповідно до довідок з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суму виплачених доходів за період з 01.07.2010 року по 30.09.2014 року позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 нарахована орендна плата за 2010 рік по 2444,41 грн., за 2011 рік по 2359,71 грн., за 2012 рік по 4143,65 грн., за 2013 рік по 5294,12 грн., що вказує на належне виконання зобов'язань по договорах оренди землі відповідачем по справі ТОВ «Білагро» за 2010 - 2013 роки. Факт виплати орендної плати за вказані роки також підтверджується іншими первинними документами наданими відповідачем, з якими погодилися позивачі.

Орендна плата за 2014 рік, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем виплачена позивачам не в повному обсязі, що також підтверджується наданими доказами та визнається сторонами. Так сума заборгованості по орендній платі за 2014 рік складає: перед ОСОБА_4 - 1516,61 грн., ОСОБА_2 - 1516,60 грн., ОСОБА_3 - 1516,60 грн.

Суд першої інстанції, правильно пославшись на норми ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 141 ЗК України, застосувавши практику Верховного Суду України, прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні і позовної вимоги позивачів про розірвання договорів оренди землі в зв'язку з безпідставністю, зважаючи на відсутність систематичного характеру невиконання обов'язку по виплаті орендної плати, це при тому, що судом встановлено лише факт часткової невиплати орендної плати за 2014 рік.

Погоджуючись із висновками місцевого суду, щодо відсутності підстав для задоволення вимог про розірвання договорів оренди, колегія суддів, не може погодитися із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення боргу з орендної плати з відповідача за 2014 рік.

Відповідно до ст.ст. 21-22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Згідно п.11 договорів оренди укладених між сторонами, оренда плата повинна бути сплачена відповідачем до 20 грудня поточного року.

Зважаючи на обставини справи, на думку колегії суддів, висновки місцевого суду про відсутність підстав стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2014 рік, оскільки позивачі її самі не отримують, а відповідно заборгованість утворилася з їх вини, є необґрунтованими.

Колегія суддів, вважає, що належним виконанням відповідачем свого обов'язку із виплати орендної плати, є не лише факт її нарахування та повідомлення про можливість її отримання позивачам, а й забезпечення передачі її орендодавцям у спосіб, який би надавав останнім можливість щодо вільного розпорядження отриманими коштами. Це при тому, що сам факт звернення позивачів із позовом до суду, вказує на порушення прав останніх відповідачем, та необхідність їх захисту у спосіб обраний позивачами.

Виходячи з викладеного, вимоги позивачів в частині стягнення із відповідача заборгованості із орендної плати за 2014 рік, є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2010-2013 роки, пені та інших сум передбачених ст. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов'язання, не підлягають до задоволення, оскільки доводи про наявність заборгованості за 2010-2013 роки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а інші вимоги не були підтвердженні позивачами належними доводами та доказами, у вигляді належних розрахунків із зазначенням достовірних даних та врахуванням форм розрахунку по орендній платі.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного звинувачення позивачів у тому, що вони протягом 2010-2015 року не зверталися до відповідача з вимогами про погашення заборгованості з орендної плати за землю чи виплату орендної плати не в повному обсязі, є безпідставними. Місцевим судом лише було констатовано даний факт, а саме факт того , що позивачі не звертались протягом 2010-2015 років до відповідача із заявами чи вимогами про погашення заборгованості з орендної плати за землю чи виплату орендної плати не в повному обсязі, а не пред'явлено звинувачення.

Доводи апелянтів, щодо нарахування відповідачем орендної плати за спірний період без врахування індексу інфляції, є не обґрунтованими, оскільки відповідачем кожного року, перед нарахуванням орендної плати, проводилася індексація нормативної грошової оцінки земель, якою враховується зміна індексу споживчих цін за відповідний період.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 рокув частині вирішення вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за 2014 рік - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про стягнення заборгованості по орендній платі за 2014 рік - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за 2014 рік кошти в сумі 1516,60 грн. та в рахунок повернення витрат на оплату судового збору кошти в сумі 243,60 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» на користь ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за 2014 рік кошти в сумі 1516,60 грн. та в рахунок повернення витрат на оплату судового збору кошти в сумі 243,60 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» на користь ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за 2014 рік кошти в сумі 1516,61 грн. та в рахунок повернення витрат на оплату судового збору кошти в сумі 243,60 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин