Рішення № 50332230, 09.09.2015, Славутицький міський суд Київської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/733/15-ц

Провадження №2/377/316/15

09 вересня 2015 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Теремецької Н.Ф.,

при секретарях Прокопенко Р.О., Щуковській А.М.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

У липні 2015 року до суду звернулося ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/074 філіїї Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683 в сумі 135606,81 гривень, а також стягнути понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 1356,07 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № 1683 від 28.12.2010 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 150000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % річних з кінцевим терміном повернення 28.12.2015 року. За змістом п.1.4 розділу 1 кредитного договору позивач зобовязався щомісячно до 25 числа платіжного місяця здійснювати платежі в валюті наданого кредиту готівкою до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань рівними частинами в сумі по 2500 гривень та сплачувати проценти, які нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, щомісячно, а останній платіж внести в сумі 2500 гривень не пізніше дати отаточного погашення кредиту, що визначена кредитним договором - 28 грудня 2015 року. Згідно з пунктом 4.2.2 пункту 4.2. кредитного договору при виникненні просроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до п.5.2 п.5 кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту, своєчасній сплаті процентів за користування кредитом та комісійних винагород позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,055 % від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення. З метою забезпечення виконання умов за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір 28.12.2010 року. В порушення умов договору та положень ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач зобовязання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого має станом на 20.05.2015 року заборгованість 135606 гривень 81 копійку, яка складається із: суми не простроченого кредиту 20000 гривень; суми прострочених чергових платежів за кредитом ( по основному боргу) 73036 гривень 76 копійок; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 23231 гривня 61 копійка, сума нарахованих відсотків за травень 2015 року ( з 01.05.2015 року 19.05.2015 року) 968,60 гривень, пеня за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом - 11791 гривня 45 копійок, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 6578 гривень 13 копійок.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував. Суду пояснив, що відповідач не виконує умови кредитного договору, укладеного ним з позивачем 28.12.2010 року № 1683 з листопада 2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.05.2015 року складає 135606,81 гривень. Рішенням суду від 23 грудня 2013 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 2 грудня 2013 року становила 112683,46 гривень. Проте, рішення суду до цього часу не виконане, оскільки в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстрована малолітня дитина, тому орган опіки та піклування не надав дозволу на реалізацію цієї квартири. Дана обставина є беззаперечним доказом того, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути виконане.

Відповідач в судове засідання не зявився. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача надсилалися судові повістки рекомендованими листами з повідомленням про вручення відповідно до правилст. 74 ЦПК України, однак всі вони були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання. Згідно службових відміток підприємства поштового звязку на конвертах судові повістки доставлялись адресату і не були вручені 22.07.2015 року, 25.07.2015 року, 12.08.2015 року, 15.08.2015 року, 27.08.2015 року, 31.08.2015 року, що свідчить про те, що насправді адресат за місцем проживання відсутній, однак це не звільняє його від обовязку отримання судових повісток. У цьому випадку відповідно до правила абз. 5 ч. 5ст. 74 ЦПКвважається, що судовий виклик вручено належним чином.

За відсутності перешкод для розгляду справи згідно з правиламист. 169 ЦПК Українита за наявності умов, передбаченихст. 224 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних доказів.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що в нього на виконанні знаходяться чотири виконавчі провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 70,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності. Оскільки після винесення рішення судом про звернення стягнення на предмет іпотеки в квартирі, яка є предметом іпотеки, був зареєстрований малолітній син боржника ОСОБА_5, якій належить на праві спільної часткової власності 1/4 частка вказаної квартири, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, то він звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради за дозволом на реалізацію квартири. У наданні дозволу було відмовлено. Проте відсутність такого дозволу не є перешкодою для реалізації тих часток квартири, які належать ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оглянувши виконавчі провадження, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», позивач у справі(далі кредитор), та ОСОБА_2О.(далі позичальник), було укладено кредитний договір № 1683 від 28.12.2010 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до п.1.1 якого банк зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі 150000 гривень, а позичальник зобовязався належним чином повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних в порядку та на умовах і в строки, визначені договором(а.с. 6-9).

Як зазначено у п.1.2 кредитного договору, кредит надається на пять років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 28 грудня 2015 року.

Згідно п.1.4 кредитного договору позичальник зобовязується щомісячно до 25 числа місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі по 2500 гривень та сплачувати проценти, щомісячно нараховані банком з моменту видачі кредиту на залишок заборгованості за кредитом. Останній платіж в сумі 2500 гривень в рахунок погашення кредиту та сплату нарахованих банком процентів здійснити не пізніше кінцевої дати остаточного погашення кредиту, що визначена цим договором.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобовязань за даним договором ( в тому числі й додатковими договорами до нього) забезпечується нотаріально посвідченим договором іпотеки нерухомого майна, що розташоване за адресою, вказаною в цьому договорі.

Як зазначено у п.4.3.2 кредитного договору, позичальник зобовязується повернути кредит в сумі, що визначена цим договором, своєчасно сплачувати поценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, які визначені цим договором .

Пунктом 4.3.3 кредитного договору передбачено, що у разі порушення умов цього договору та/або договору іпотеки позичальник зобовязаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п.4.3.5 кредитного договору позичальник зобовязаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобовязаннях, що випливають з цього договору.

За правилами п.5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,055 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

28 грудня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_8, приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 4175 в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683(а.с. 10-12).

Згідно п. 1.2 іпотечного договору предметом цього договору є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира № 36, загальною площею 70,30 кв.м., жилою плошею 39,90 кв.м., що знаходиться в будинку № 14 Московського кварталу м.Славутича.

Відповідно до п. 3.1.3 іпотечного договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязання за кредитним договором та/або цим договором, в тому числі в разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання за кредитним договором в цілому або в будь-якій частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частина становить більше двох місяців.

В звязку з тим, що ОСОБА_2 не виконував свої зобовязання за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683, рішенням Славутицького міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 11 лютого 2014 року (справа № 377/1096/13, П № 2-377/386/13), в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 1683 від 28 грудня 2010 року в сумі 112683 гривні 46 копійок, що складається із: заборгованості за кредитом - 62500 гривень, простроченої заборгованості за кредитом 30536 гривень 76 копійок, простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом -15329 гривень 85 копійок, пені 4316 гривень 85 копійок, звернуто стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру, загальною площею 70,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 09.10.2007 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області на підставі розпорядження міського голови № 483 від 05.10.2007 року, зареєстрованого Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 11 жовтня 2007 року, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид товару на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій(а.с. 22-26).

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 23 березня 2015 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 1683 від 28 грудня 2010 року суму донарахованих відсотків - 18403,42 гривні за період з 3 грудня 2013 року по 28 листопада 2014 року та суму пені - 1271,74 гривень за період з 29 грудня 2013 року по 11 лютого 2014 року(а.с. 29-32).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1683 від 28 грудня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, видно, що заборгованість за кредитом становить 135606,81 гривень, з яких: сума не простроченого кредиту 20000 гривень; сума прострочених чергових платежів за кредитом ( по основному боргу) 73036 гривень 76 копійок; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом з листопада 2012 року по 2 грудня 2013 року та з 29 листопада 2014 року по квітень 2015 року - 23231 гривня 61 копійка, сума нарахованих відсотків за травень 2015 року ( з 01.05.2015 року 19.05.2015 року) 968.60 гривень, пеня за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом з 18.05.2014 року по 19.05.2015 року - 11791 гривня 45 копійок, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом з 19.05.2014 року по 19.05.2015 року - 6578 гривень 39 копійок(а.с. 33-34).

Як вбачається з рішення Славутицького міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом було звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_9 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 1683 від 28 грудня 2010 року, яка за період з листопада 2012 року по 2 грудня 2013 року становила 112683 гривні 46 копійок і складалася із: заборгованості за кредитом - 62500 гривень, простроченої заборгованості за кредитом 30536 гривень 76 копійок(всього заборгованість по тілу кредиту становила 93036,76 гривень), простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом -15329 гривень 85 копійок, пені 4316 гривень 85 копійок.

На виконання вказаного рішення суду позивачу було видано Славутицьким міським судом Київської області 06 березня 2014 року чотири виконавчі листи № 377/1096/13-ц, 2/377/386/13( на кожного боржника), які 17 березня 2014 року були предявлено ним до виконання у ВДВС Славутицького МУЮ Київської області. 19 березня 2014 року та 20 березня 2014 постановами в.о. начальника ВДВС Славутицького МУЮ Київської області були відкриті виконавчі провадження. Постановами в.о. начальника ВДВС Славутицького МУЮ Київської області від 16.05.2014 року було призначено експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для визначення вартості квартири, на яку звернуто стягнення за рішенням суду. Згідно висновку з незалежної оцінки майна вартість 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.09.2014 року становить 102269 гривень( а.с. 68-83).

Оглянуті матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що рішення суду від 23 грудня 2013 року на час розгляду справи в суді не виконано і знаходиться на виконанні у ВДВС Славутицького міського управління юстиції Київської області, що представником позивача не заперечується.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_6, причиною того, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки до цього часу не виконано, є відмова у наданні дозволу органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області на реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3, оскільки в даній квартирі після винесення рішення судом було зареєстровано малолітню дитину боржника ОСОБА_5, якій належить на праві спільної часткової власності 1/4 частка вказаної квартири, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, відсутність такого дозволу не є перешкодою для виконання рішення суду в частині звернення стягнення на частки, які належать іншим боржникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 112683 гривні 46 копійок, реалізував своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором № 1683 від 28 грудня 2010 року у вказаній сумі і не надав суду беззаперечних доказів того, що рішення суду за даним позовом не може бути виконане.

Доводи представника позивача про те, що державний виконавець не зможе реалізувати 3/4 частки квартири, які належать боржникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, є припущенням, не ґрунтуються на досліджених доказах і до уваги судом не приймаються.

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що відповідач продовжує користуватися кредитними коштами, то виходячи із змісту п. 4.3.2 кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у стороки та на умовах, що визначені цим договором .

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683 в сумі 27240 гривень 20 копійок, що складається з: заборгованості по відсотках - 8870 гривень 36 копійок ( 24200,21 гривень (сума відсотків за користування кредитом за період з листопада 2012 року по 2 грудня 2013 року та з 29 листопада 2014 року по 19 травня 2015 року) - 15329, 85 гривень( сума відсотків за користування кредитом згідно рішення суду від 23 грудня 2013 року за період з листопада 2012 року по 2 грудня 2013 року), пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом за період з 18.05.2014 року по 19.05.2015 року- 11791 гривня 45 копійок, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 19.05.2014 року по 19.05.2015 року - 6578 гривень 39 копійок. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки в рахунок заборгованості по тілу кредита в сумі 93036,76 гривень та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 15329, 85 гривень за період з листопада 2012 року по 2 грудня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно вищезазначеного рішення суду.

За правилами ч.1 ст.88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що ціна позову становила 135606,81 гривень, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1356,07 гривень, позов підлягає задоволенню частково на суму 27240, 20 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог, розмір яких становить 271, 21 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/0877 філії Головне управління по м.Києву та Київській області на п/р 37391987704 в ОПЕРУ Головного управління по м.Києву та Київській області Ощадбанку України, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277 заборгованість за кредитним договором від 28.12.2010 року № 1683 в сумі 27240 гривень 20 копійок, що складається з: заборгованості по відсотках - 8870 гривень 36 копійок, пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом - 11791 гривня 45 копійок, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 6578 гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» м.Києва на п/р 35194016 в ОПЕРУ Головного управління по м.Києву та Київській області Ощадбанку України, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 271 гривня 21 копійка.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне заочне рішення виготовлено 14 вересня 2015 року

Суддя Н. Ф. Теремецька