Вирок № 50331086, 16.09.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

16.09.2015

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1712/15-к

Провадження № 1-кп/361/190/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Бровари

Колегія суддів Броварського міськрайонного суду Київської області

у складі: головуючого судді Пошкурлат О.М.,

суддів: Рабця М.Д.,

ОСОБА_1,

при секретарі Німчук О.В.,

за участю прокурорів Блінової Т.М., Бургели О.В., Гузя А.Г.,

потерпілої - ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

провівши відкрите судове засідання в кримінальному провадженні №12014110130004478 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася та мешкає в с. Гоголів, Броварського району, Київської області, вул. Требухівська, 8, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засудженої, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

24 листопада 2014 року, близько 19 год., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в будинку останнього, що за адресою: с. Гоголів, Броварського району, Київської області, вул.. 1 Травня, 29, де розпивали алкогольні напої.

В ході розпивання спиртного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сталася сварка, після чого останній залишив місце проживання ОСОБА_6

Залишаючись у вказаному будинку, близько 19-30 год. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_7 виник умисел на умисне протиправне позбавлення ОСОБА_6 життя.

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_7, перебуваючи до ОСОБА_6, який в цей час сидів на дивані-ліжку, спиною, дістала з кишені куртки розкладного ножа, яким нанесла один удар у задню поверхню грудної клітини потерпілого. Від удару такий ліг на спину, а ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправний характер своїх ді й та їх наслідки, умисно нанесла ножем удар у праве стегно ОСОБА_6

Згідно висновку судово медичного експерта за №461 від 30.01.2015, смерть ОСОБА_6 настала від проникаючого колото-різаного поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та розвитком крововтрати.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4, свою вину у вчиненні інкримінованих їй діянь, визнала частково, при цьому суду показала, що 24.11.2014, близько 19 год. разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 з метою вживання спиртних напоїв прийшли до ОСОБА_6, який мешкав у с. Гоголів. В ході розпивання горілки між нею та ОСОБА_5 виникла сварка, в звязку з чим останній залишив будинок ОСОБА_6 Залишаючись з останнім випили ще горілки, потанцювали, після чого присіли на диван-ліжко. Зненацька ОСОБА_6 наніс їй удар кулаком в голову, в звязку з чим вона втратила свідомість. Коли отямилась, то ОСОБА_6 сидів на ній зверху та говорив, щоб вона зробила йому «мінєт». Їй вдалося скинути ОСОБА_6 з себе, проте останній утримував її, тримаючи руками за її куртку. Маючи на меті вирватися та втекти, вона нанесла ОСОБА_6 декілька ударів, чи то чашкою, чи то каструлею в область голови. Проте ОСОБА_6 продовжував її утримувати, виражаючись в її адресу брутальними словами. Оскільки іншого шляху вирватися з рук останнього у неї не було, тому дістала з кишені куртки розкладного ножа, і розклавши такий нанесла ним один удар в область тіла потерпілого. Після її удару ОСОБА_6 відпустив утримувати її за куртку, похилився та перебував на ліжку-дивані у напівлежачому положенні. Що було далі не памятає. Чи наносила вона ОСОБА_6 ще удари ножем, також не памятає. В подальшому, перебуваючи на вулиці, спалила належні речі, а саме куртку та черевики. У скоєному зізналася через декілька днів, зателефонувавши до дільничного інспектора.

В скоєному розкаюється. Смерті ОСОБА_6 не бажала.

Незважаючи на часткове визнання своєї винуватості у вчиненому самою ОСОБА_4, її винуватість в умисному вбивстві ОСОБА_6, повністю доводиться доказами, зібраними та дослідженими у ході судового розгляду провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що ОСОБА_6 є її рідним братом, який проживав одиноко в ІНФОРМАЦІЯ_4. Останній був інвалідом ІІІ групи і йому було важко пересуватися. 23 листопада 2014 року з братом вона розмовляла по телефону. Останній був тверезий. З 24 листопада 2014 року ОСОБА_6 на зв'язок з нею не виходив. 28.11.2014 від працівників міліції дізналася про смерть брата.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину обєктивно підтверджуються іншими доказами по справі.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що дати він вже не памятає, коли разом з ОСОБА_4, близько 19 год. прийшли до ОСОБА_6, щоб випити горілки. Під час розпивання спиртного він з ОСОБА_4 посварився та повернувся додому. Остання залишалася в будинку ОСОБА_6 ОСОБА_4 повернулася додому, коли він вже спав. Через декілька днів від брата та зятя дізнався, що ОСОБА_4 повідомляла про те, що хоче зізнатися у вбивстві ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що дати вже не памятає, коли ОСОБА_4 попросила у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати. Через 5-ть хвилин він запитав, кому вона телефонує, на що ОСОБА_4 повідомила, що 2-3 тижні назад вбила чоловіка, який до неї приставав, намагаючись її зґвалтувати. В подальшому вона зателефонувала до дільничного інспектора та повідомила такого про те, що вбила людину. Окрім нього та ОСОБА_4, в цей час, у хаті знаходився його брат ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що його брат ОСОБА_5 співмешкав з ОСОБА_4 Дати та часу вже не памятає, коли ОСОБА_4, перебуваючи з ним та ОСОБА_8 у хаті його матері, попросила у останнього телефон, щоб зателефонувати до дільничного інспектора. В розмові з останнім вона повідомила, що вбила «Русланчика»-ОСОБА_6. В подальшому, вона розповіла йому та ОСОБА_8 про те, що вимушена була нанести удар ножем, оскільки ОСОБА_6 намагався її зґвалтувати. Коли мали місце ці події, він вже не памятає.

Також, згідно лікарського свідоцтва про смерть за №461 від 29.11.2014 (а.к.м. 59), причиною смерті ОСОБА_6 є проникаюче колото-різане поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 461 від 30.01.2015 (а.к.п. 35-38), смерть ОСОБА_6 настала від проникаючого колото-різаного поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та розвитком крововтрати.

При судово - токсикологічній експертизі в крові трупа ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в концентрації 3,18 %о, що при житті могло відповідати сильному ступеню алкогольного спяніння.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 50/461 від 30.01.2015 (а.к.п. 47-49), смерть ОСОБА_6 настала від проникаючого колото-різаного поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та розвитком крововтрати.

Проникаюче колото-різане поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та розвитком крововтрати, як небезпечне для життя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті.

Враховуючи характер та розташування проникаючого колото-різаного поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії є несумісними з життям.

Згідно протоколу огляду місця події від 27.11.2014 (а.к.п. 9-11), при огляді приміщення будинку по вул.. Першотравневій, 29, с. Гоголів, Броварського району, Київської області, був виявлений труп чоловіка віком 40-45 років, одягненим у чорні штани, темний светр, чорні носки, а на лівій нозі взутий чорний черевик.

Відповідно до протоколу місця події від 28.11.2014 (а.к.п. 12-14), та ілюстрованих таблиць до нього (а.к.п. 15-19), на светрі та футболці з тильної сторони на спині два механічні пошкодження тканини, утворені внаслідок розрізу, довжиною 24 см; на штанах на тильній стороні механічне пошкодження тканини, утворене внаслідок розрізу довжиною 26 см.

В ході проведення слідчого експерименту, що зафіксовано відповідним протоколом від 16.12.2014 (а.к.п. 69-70), обвинувачена ОСОБА_4, на місці вчинення злочину показала та розповіла, за яких обставин вона заподіяла тілесних ушкоджень ОСОБА_6, а саме нанесла невстановленим предметом декілька ударів в область голови та обличчя, а ножем - один удар в область тіла потерпілого (а.к. п. 55-58), а також оглянутого протоколу про перегляд відеозапису та переглянутого в судовому засіданні відеозапису такого.

Згідно акту амбулаторної комісійної комплексної судово-психіатричної експертизи №15 від 12.02.2015 (а.к.п. 113-114), ОСОБА_4 страждає та страждала під час скоєння інкримінованих їй дій на розлад особистості (психопатію). Тому вона може і могла під час скоєння інкримінованих їй дій усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру вона не потребує. Під час скоєння інкримінованих їй дій ОСОБА_4 у стані афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на її свідомість та діяльність, не перебувала.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених потерпілою та свідків в частині зізнання ОСОБА_4 у вбивстві ОСОБА_6 Даних, про їх зацікавленість в ході розгляду кримінального провадження, не здобуто, їх показання обєктивно стверджуються та узгоджуються із зібраними по провадженню письмовими доказами документами.

Окрім цього, суд критично відноситься до показів обвинуваченої в частині того, що удари ножем та іншими предметами вона наносили ОСОБА_6, коли той утримував її, намагаючись зґвалтувати, оскільки за своїм фізичним станом та фізичними вадами, а також з врахуванням того, що на момент подій він перебував у стані сильного алкогольного спяніння, що стверджується висновком експерта, не міг, на думку суду, утримувати обвинувачену, намагаючись таку згвалтувати. Вказані обставини підтвердилися переглянутим у суді відеозаписом слідчого експерименту за участю обвинуваченої, за яким вона розповіла та показала, що до моменту нанесення нею ударів невстановленими предметами та ножем, вона знаходилася, по відношенню до потерпілого, спиною, а в момент нанесення таких ударів обличчям до останнього. В свою чергу, потерпілий в цей час, сидів на ліжку-дивані. Окрім цього, як вбачається з показів обвинуваченої, так і переглянутого в суді відеозапису слідчого експерименту, після нанесення останньою удару ножем в область тіла потерпілого, такий похилився на диван-ліжко, перебуваючи в напівлежачому положенні та не тримав обвинувачену. Тобто, за наведених обставин, ОСОБА_4 не була позбавлена можливості залишити приміщення будинку потерпілого, не наносячи такому смертельних ударів. Окрім цього, під час огляду місця вчинення злочину ОСОБА_6 був одягнений, в звязку з чим покази обвинуваченої про те, що у потерпілого на момент вищевказаних подій були спущені штани, не відповідає дійсності, а тому її версія щодо намагання її зґвалтувати, є надуманою.

Як вбачається з довідки головного лікаря Броварської ЦРЛ за №585 від 26.02.2015, ОСОБА_4 з проханням надання їй медичної допомоги в період з 28.11.2014-28.12.2014, до приймального відділення лікарні, не зверталася, що вказує на відсутність у неї тілесних ушкоджень, а тому, її покази в частині намагання потерпілого її зґвалтувати суд розцінює як намагання такої уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Суд визнає допустимими докази, здобуті по даному провадженню, оскільки такі отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими учасниками судового провадження не заявлялося.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до переконливого висновку про те, що смерть потерпілого ОСОБА_6 настала внаслідок протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_4

Зясувавши обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, за ч. 1 ст. 115 КК України. Підстав для зміни кваліфікації її дій судом не встановлено.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 своїми діями, що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, та особу винної у їх сукупності, відсутність помякшуючих та обтяжуючих покарання обставин кримінального провадження.

Так, суд враховує, що ОСОБА_4, згідно ст. 12 КК України, вчинено особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (а.к.п. 85), за місцем фактичного проживання характеризується негативно (а.к.п. 89), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 90), думку потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні, а тому вважає призначити такій покарання у виді позбавлення волі.

Саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати, повязані з залученням експертів, підлягають до стягнення з винної в користь держави в особі експертних установ.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, вираховуючи строк відбування покарання з 16 грудня 2014 року, тобто з дня обрання їй міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу засудженій, до набрання вироком законної сили, залишити попередньою тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м. Києві та Київській області.

Речові докази, які проходять по матеріалам кримінального провадження: паперові конверти зі змивами з рук ОСОБА_6, газета, змиви з підлоги, паперові конверти з піднігтьовим вмістом ОСОБА_6, ніж, вилучений у ОСОБА_4, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Броварського МВ ГУМВС України в Київській області знищити; одяг ОСОБА_6, чашка, тарілка, ножиці, виделка, ніж, ДВД-диск, фрагмент наволочки, системний блок, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Броварського МВ ГУМВС України в Київській області - повернути потерпілій ОСОБА_2 в її законне володіння, користування та розпорядження, а в разі її відмови знищити; одяг ОСОБА_4, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Броварського МВ ГУМВС України в Київській області, повернути ОСОБА_4 в її законне володіння, користування та розпорядження, а в разі її відмови знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави в особі експертної установи 15420,18 грн., як витрати понесені на залучення експертів при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз №1159 МГЕ від 01.12.2014, № НОМЕР_1 від 01.12.2014, №1193 МГЕ від 23.12.2014, 1194 МГЕ від 18.12.2014, 1195 МГЕ від 23.12.2014, 1198 МГЕ від 24.12.2014, 1293 МГЕ від 19.12.2014, 1294 МГЕ від 19.12.2014, 1295 МГЕ від 19.12.2014, 1304 МГЕ від 19.12.2014, дактилоскопічних експертиз №№ 637 від 07.12.2014, 1736 МГЕ від 15.12.2014, 1715 МГЕ від 15.12.2014, молекулярно-генетичної та дактилоскопічної експертизи №1180 МГЕ, 1742 МГЕ від 17.12.2014 (р/р 31111115700008, МФО 820019, УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.

Головуючий: суддя О.Пошкурлат

судді: М.Рабець

ОСОБА_1