Ухвала суду № 50324642, 10.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8101/15 Справа № 186/936/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Янжула С. А. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Левцунову І.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа - Відділ державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції на бездіяльність, дії державного виконавця,

встановила:

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року, де ставить питання про її скасування, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2014 року Першотравенський міський суд виніс рішення, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 17 000 грн. та в рахунок повернення судових витрат у справі - 365,40 грн., а всього стягти 17 365,40 грн.

На підставі вищезазначеного рішення 25.11.2014 року ОСОБА_4 отримав виконавчий лист №186/936/14-ц, який пред'явив до виконання відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області 26.11.2014 року відкрито виконавче провадження ВП№45614457 з виконання зазначеного рішення суду.

В добровільному порядку боржник не виконав рішення суду.

26 листопада 2014 року, з метою перевірки зареєстрованих за боржником рахунків у банківських установах, а також отримання інформації стосовно джерел доходів отримуваних боржником, державним виконавцем було направлено запити до відповідних органів та установ.

Згідно відповідей на вищевказані запити, інформація щодо відкритих розрахункових рахунків ОСОБА_6 відсутня. Також, згідно наданої інформації, боржник не отримує ніяких доходів та пенсійних виплат /а.с 13-14/.

Згідно довідки ДАІ, інформація щодо транспортних засобів, зареєстрованих за боржником, не знайдена/а.с. 16/.

Згідно витягу прав власності на нерухоме майно, за боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_1, але дана квартира, згідно відомостей відповідного реєстру іпотек, перебуває в іпотеці ПАТ «Дельта Банк». /а.с 15/.

Постановою головного державного виконавця Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року, виконавчий документ ВП №45614457 повернутий стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення / а.с. 3/.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки державним виконавцем державним виконавцем були вжиті, передбачені законодавством заходи, спрямовані на виконання рішення суду, та була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», що не позбавляє права стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених законом, в даному випадку у строк до 25 травня 2016 року, про що було зазначено в постанові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 11, 32, 47, 54 Закону України "Про виконавче провадження" , ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про правомірність дій державного виконавця, який вжив, передбачені законодавством заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

Посилання апелянта на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та державний виконавець може накласти арешт на майно боржника, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа, були вжиті, передбачені законодавством заходи спрямовані на виконання рішення суду, але у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення /а.с. 13-14/.

Згідно з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 є об'єктом обтяження, іпотекодавцем ОСОБА_6, іпотекодежатель ПАТ «Дельта Банк»/а.с. 15/.

В силу положень ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту частин 6 та 7 ст. 3 «Про іпотеку» убачається, що у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання боржником на момент пред'явлення відповідної вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрутованого висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Заявник не довів, що діями та рішеннями державного виконавця порушені його права чи свободи, та які саме. Заявник, в даному випадку, не позбавлений можливості повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом передбаченого Законом строку.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування ухвали суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2015 року -залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: