Ухвала суду № 50324189, 07.09.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1820/15-ц

Провадження № 2/191/924/15

У Х В А Л А

07 вересня 2015 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: центр ДАІ 1209 ВРЕР Новомосковська ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання правочину недійсним та про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

07.09.2015 року ухвалою суду цивільна справа № 191/1820/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: центр ДАІ 1209 ВРЕР Новомосковська ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання правочину недійсним та про поділ спільного майна подружжя була прийнята до провадження судді Бондаренко Г.В..

До суду із заявою про забезпечення позову звернулася позивачка, мотивуючи свої вимоги тим, що під час подання даного позову запропонувала відповідачеві поділити спільне майно подружжя автомобіль «КІА RІО», але він з метою ухилення від поділу автомобіля 08.04.2015 року перереєстрував спільне майно на свого батька ОСОБА_3, що свідчить про його небажання повернути їй належну частину спільного майна. В телефонній розмові відповідач погрожував їй тим, що він зробить все можливе, щоб вона не отримала належну їй частину спільного майна. 07.04.2015 року співвласник автомобілю ОСОБА_2 незаконно продав своєму батькові ОСОБА_3 спільне майно подружжя у вигляді автомобілю КІА RІО за 121591 грн. 35 коп., за яким до даного часу зареєстроване право власності на цей автомобіль та змінені номерні знаки з АЕ 9715 ЕХ на АЕ 6532 НО. Після цього, з метою приховування автомобілю від поділу між подружжям, 07.08.2015 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через своїх довірених осіб за договором купівлі- продажу продали спірний автомобіль гр.-ке ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважає, що такі дії ОСОБА_2І та ОСОБА_3 свідчать про наміри відповідачів приховати від поділу спільне майно подружжя.

Зазначає, що на цей час їй стало відомо про те, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований колісний трактор « Белорус-82.1», рік випуску-2011, заводський №820003570, двигун № НОМЕР_1, дата реєстрації 14.12.2011 року .

Оскільки автомобіль, який є предметом спору- «КІА RІО» був проданий третій особі , то звернути на нього стягнення в порядку виконання судового рішення неможливо.

У звязку з викладеними обставинами є необхідність в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дана норма повною мірою діє при вирішенні питання про забезпечення позову, тобто особа, яка просить про вжиття таких заходів, повинна додати докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Позивачкою заявлені позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя, в тому числі, позивачка просить виділити спірний автомобіль на праві власності відповідачу ОСОБА_2- в цілому, а на її користь стягнути 168361 ( сто шістдесят вісім) грн.32 коп., за належну їй частку у спільному майні подружжя.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.04.2012 року.

До заяви про забезпечення доказів позивачка надала суду лист Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №07.2/13-16/ц-199 від 26.08.2015 року відповідно до якого з реєстру для ведення автоматизованого обліку машин щодо реєстрації колісного трактора « Беларус-82.1» реєстраційний номерний знак 29482АЕ- цей транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2.

Відповідно до довідки-рахунку №159735 серії ТН від 09.12.2011 року , яка надана позивачкою до заяви про забезпечення позову- цей транспортний засіб був проданий та переданий ТОВ « Техноторг-Дон» 09.12.2011 року ОСОБА_2 за 175000 ( сто сімдесят пять) тисяч грн..

Надані позивачем документи підтверджують те, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу майна між подружжям; відповідачі вчиняють дії щодо розпорядження спірним майном на користь третіх осіб, у звязку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. За таких обставин , суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що спосіб забезпечення позову, який заявлений позивачкою є співмірним її позовним вимогам про поділ сумісного майна та стягнення з відповідача на її користь вартості частки спірного майна.

Вимога позивача щодо зобовязання органу виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції відповідно до ст.57 Закону України « Про виконавче провадження» невідкладно описати зазначений трактор за місцем його розташування- задоволенню не підлягають, оскільки дане питання відноситься до компетенції виконавчої служби, що передбачено ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»- арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 статті 57 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі , шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Тобто, ухвала суду про арешт майна відповідача ОСОБА_2, з урахуванням способу забезпечення позову , буде виконуватися шляхом описку та арешту майна колісного трактора « Беларус-82.1».

Що стосується вимоги позивача про передачу трактору на відповідальне зберігання, то ця вимога підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини 2 статті 152 ЦПК України судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

З урахуванням обставин справи, а саме того, що відповідачі вчиняють дії спрямовані на відчуження спірного майна, суд вважає за доцільне застосувати додатковий захід забезпечення позову у вигляді передачі арештованого майна колісного трактора « Беларус-82.1» на відповідальне зберігання відповідачу ОСОБА_2

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 153 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на колісний трактор « Белорус-82.1», рік випуску-2011, заводський №820003570, двигун № НОМЕР_1, дата реєстрації 14.12.2011 року , зареєстрований за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК № 086405, виданий Синельниківським МРВ 19.03.1998 року, ІПН НОМЕР_2 ( адреса: с. Тургенівка Синельниківського району Дніпропетровської області , вул.. Кірова, 106.) .

Колісний трактор « Белорус-82.1», рік випуску-2011, заводський №820003570, двигун № НОМЕР_1, дата реєстрації 14.12.2011 року , зареєстрований за ОСОБА_3 Володимировичем- передати на відповідальне зберігання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК № 086405, виданий Синельниківським МРВ 19.03.1998 року, ІПН НОМЕР_2 ( адреса: с. Тургенівка Синельниківського району Дніпропетровської області , вул.. Кірова, 106.).

Виконання ухвали доручити відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції.

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову- відмовити.

Копію ухвали направити ОСОБА_1; ОСОБА_3; ОСОБА_2; Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ( 49101, м. Дніпропетровськ, пр..Кірова,28-а); Центру ДАІ 1209 ВРЕР м. Новомосковська - для відома, відділу ДВС Синельниківського міськрайонного управління юстиції для виконання.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з моменту її проголошення , або протягом пяти днів з моменту отримання ухвали особою, що не була присутня під час її проголошення - шляхом подання апеляційної скарги в апеляційний суд Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Г. В. Бондаренко