Рішення № 50308997, 09.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1816/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Рудь Н.В.

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мурашка С.І.

суддів - Бубличенко В.П., Сукач Т.О.

при секретарі - Напрюшкіній О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром», публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром», публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» та просив ухвалити рішення яким:

-змінити формулювання причин його звільнення з частини 1 статті 36 КЗпП України, за угодою сторін, на частину 3 ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору;

-стягнути на його користь солідарно з відповідачів заробітну плату, за період з 01.07.2014 року по 30.12.2014 року в розмірі 27790,63 грн.;

-стягнути на його користь солідарно з відповідачів кошти за вимушений прогул за січень 2015 року у розмірі 4631,77 грн.;

-стягнути на його користь солідарно з відповідачів відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України 3 середньомісячні заробітні плати в розмірі 13895,31 грн.;

-стягнути солідарно на його користь з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Суд стягнув солідарно з дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром», публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за період з 01.07.2014 року по 29.04.2015 року в розмірі 35540,9 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В решті позовних вимог судом відмовлено.

Також, суд стягнув солідарно з відповідачів в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрмедпром» просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови судом в задоволенні позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення позивача з роботи та в частині відмови судом у стягнення на користь позивача 3 середньомісячні заробітні плати на підставі ст.44 КЗпП України, не оскаржується, а тому колегія суддів не входить в обговорення щодо законності та обґрунтованості рішення суду в цій частині.

В судове засідання апеляційного суду представники дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» та публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Позивач ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги та надав письмове заперечення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу ДП «Межиріцький вітамінний завод» ДАК «Укрмедпром» №95 від 24.12.2013 року позивач був прийнятий на посаду заступника головного бухгалтера ДП «Межиріцький вітамінний завод» ДАК «Укрмедпром».

Влітку 2014 року ДАК «Укрмедпром» перейменовано в ПАТ «Укрмедпром».

Згідно наказу ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром» №98 від 30.12.2014 року позивача звільнено з займаної посади на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

При звільненні позивача з роботи відповідач не провів повного розрахунку і за період з 01.07.2014 року по 30.12.2014 року позивачу нараховано, але не виплачено 27790,63 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача з відповідачів дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» та публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» підлягає стягненню солідарно заробітна плата за період з 01.07.2014 року по 29.04.2015 року в розмірі 35540,9 грн., моральна шкода в розмірі 3000 грн., а також в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом від 30.12.2014 року, ОСОБА_2 звільнено з посади заступника головного бухгалтера ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром», на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с.7).

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум,що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При звільненні, ОСОБА_2 була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з 01.07.2014 року по 30.12.2014 року, в розмірі 27790 грн. 64 коп., яка обрахована без утримання податків та інших обов'язкових платежів (а.с.5,6,14,40).

Згідно п.4.1 Статуту ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 вересня 2014 року №626, підприємство є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб'єктом господарювання державного сектору економіки.

Позивач перебував в трудових відносинах з ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром», яке є юридичною особою, а тому заборгованість по заробітній платі в розмірі 27790 грн. 64 коп. підлягає стягненню на користь позивача саме з ДП «Межиріцький вітамінний завод».

Суд першої інстанції не звернув уваги, що стягнення заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, а також стягнення судових витрат солідарно, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач просив стягнути на його користь 4631,77 грн. за вимушений прогул в січні 2015 року, але як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за січень 2015 року.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Згідно довідки наданої ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром» (а.с.40) нарахована заробітна плата ОСОБА_2 за жовтень і листопад 2014 року (два останні місяці перед звільненням) становить 8947,86 грн. і з урахуванням 43 робочих днів у зазначений період, його середньоденна заробітна плата становить 208,08 грн. грн. (8947,86 грн. : 43=208,08 грн.)

ОСОБА_2 звільнений з роботи з 30.12.2014 року, у січні місяці 2015 року було 19 робочих днів, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку в січні 2015 року, який підлягає стягненню з ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром» на користь позивача, становить 3953,52 грн.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 чт.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог та стягнув середній заробіток по 29.04.2015 року.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що затримкою розрахунку з позивачем йому завдано моральної шкоди, так як порушення його законних прав на оплату праці, призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому з урахуванням обставини справи та засад розумності і справедливості на його користь підлягає стягненню з ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром» 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та моральна шкода підлягають стягненню з ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром», у задоволенні позовних вимог позивача до ПАТ «Укрмедпром» необхідно відмовити.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справ на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання до суду позовної заяви позивач на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнявся від сплати судового збору, а тому відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з ДП «Межиріцький вітамінний завод» ПАТ «Укрмедпром» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 561,04 грн., оскільки задоволено вимогу немайнового характеру (моральна шкода), за яку ставка судового збору становить 243,60 грн. та дві вимоги майнового характеру за які ставка судового збору становить 317,44 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж сума платежів за один місяць.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 367 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» задовольнити частково.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року в частині стягнення солідарно з дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» та публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на користь ОСОБА_2 заробітної плати за період з 01.07.2014 року по 29.04.2015 року в розмірі 35 540, 9 грн., моральної шкоди в розмірі 3000 грн., а також в частині стягнення солідарно в дохід держави судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на користь ОСОБА_2 27 790 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто) грн. 64 коп. заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2014 року по 30.12.2014 року, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 3953 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 52 коп., які обраховано без утримання податків та інших обов'язкових платежів, 500 грн. моральної шкоди, а також в дохід держави 561 грн. 04 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання, але не більше ніж за один місяць.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: