Рішення № 50307119, 07.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/696/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.Провадження № 22-ц/780/4763/15 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 49 07.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Мельника Я.С., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

19 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, де просила стягнути із ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2013 року на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 21 339,80 грн. та пеню за прострочення їх сплати - 39 639 грн., посилаючись на ухилення відповідача від виконання обов'язків, покладених на нього законом та рішенням суду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 17 840,50 грн. та 22 052,39 грн., а всього 39 892,89 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача, який сплатив частину аліментів у розмірі 7 300 грн. із загальної заборгованості в сумі 21 339,80 грн., а тому з останнього необхідно також стягнути неустойку ( пеню ), яка складає 22 052,39 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 16 лютого 2008 року сторони зареєстрували шлюб від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10 ).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2013 року із ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку ( доходу ) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 січня 2013 року і до її повноліття ( а.с. 9 ).

На підставі зазначеного рішення 30 січня 2013 року виданий виконавчий лист ( а.с. 8 ), на підставі якого 08 грудня 2014 року ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 21 ), з приводу якого державним виконавцем проводяться певні виконавчі дії ( а.с. 20, 22, 23, 24 ).

Зважаючи на це, відповідач частково оплачує аліменти на користь позивача ( а.с. 25, 29, 30 )

Унаслідок чого, з вини ОСОБА_2 виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, зокрема, за січень 2013 року в розмірі 573,80 грн., лютий - 889,50 грн., березень - 889,50 грн., квітень - 899,50 грн., травень - 899,50 грн., червень - 899,50 грн., липень - 904,75 грн., серпень - 904,75 грн., вересень - 904,75 грн., жовтень - 904,75 грн., листопад - 904,75 грн., грудень - 904,75 грн., січень 2014 року - 603,25 грн., лютий - 603,25 грн., березень - 3,25 грн., квітень - 581 грн., травень - 581 грн., червень - 581 грн., липень - 481 грн., серпень - 581 грн., вересень - 581,75 грн., жовтень - 481,75 грн., листопад - 481,75 грн., грудень - 481,75 грн. ( а.с. 37 ).

19 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із названим позовом, де просить стягнути зазначену заборгованість по аліментам та пеню з 11 січня 2013 року по 15 грудня 2014 року ( а.с. 2-4 ).

Таким чином, неустойка по несплаченим аліментам на утримання дитини за період зазначеного часу становить, зокрема, за січень 2013 року в розмірі 3 924,79 ( 573,80 х 684 х 1 : 100 ) грн., лютий - 5 835,12 ( 889,50 х 656 х 1 : 100 ) грн., березень - 5 559,38 ( 889,50 х 625 х 1 : 100 ) грн., квітень - 5 352,03 ( 899,50 х 595 х 1 : 100 ) грн., травень - 5 073,18 ( 899,50 х 564 х 1 : 100 ) грн., червень - 4 803,33 ( 899,50 х 534 х 1 : 100 ) грн., липень - 4 550,89 ( 904,75 х 503 х 1 : 100 ) грн., серпень - 4 270,42 ( 904,75 х 472 х 1 : 100 ) грн., вересень - 3 999,00 ( 904,75 х 442 х 1 : 100 ) грн., жовтень - 3 718,52 ( 904,75 х 411 х 1 : 100 ) грн., листопад - 3 438,05 ( 904,75 х 380 х 1 : 100 ) грн., грудень - 3 157,58 ( 904,75 х 349 х 1 : 100 ) грн., січень 2014 року - 1 918,34 ( 603,25 х 318 х 1 : 100 ) грн., лютий - 1 749,43 ( 603,25 х 290 х 1 : 100 ) грн., березень - 8,42 ( 3,25 х 259 х 1 : 100 ) грн., квітень - 1 330,49 ( 581 х 229 х 1 : 100 ) грн., травень - 1 150,38 ( 581 х 198 х 1 : 100 ) грн., червень - 976,08 ( 581 х 168 х 1 : 100 ) грн., липень - 658,97 ( 481 х 137 х 1 : 100 ) грн., серпень - 615,86 ( 581 х 106 х 1 : 100 ) грн., вересень - 442,13 ( 581,75 х 76 х 1 : 100 ) грн., жовтень - 216,79 ( 481,75 х 45 х 1 : 100 ) грн., листопад - 72,26 ( 481,75 х 15 х 1 : 100 ) грн.

Оскільки строк сплати аліментів за грудень 2014 року, на момент подачі заяви, не настав, а тому, на переконання апеляційного суду, пеня не може нараховуватись за цей період часу.

Загальна сума неустойки у зв'язку із несплатою аліментів з вини відповідача становить 62 821,44 ( 3 924,79 + 5 835,12 + 5559,38 + 5 352,03 + 5 073,18 + 4 803,33 + 4 550,89 + 4 270,42 + 3 999,00 + 3 718,52 + 3 438,05 + 3 157,58 + 1 918,34 + 1 749,43 + 8,42 + 1 330,49 + 1 150,38 + 976,08 + 658,97 + 615,86 + 442,13 + 216,79 + 72,26 ) грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення пені лише у сумі 39 639,00 грн., заявлених у позовній заяві, з урахуванням положень ст. 11 ЦПК України, зокрема, в межах заявлених ОСОБА_3 вимог.

Що ж до частини позову про стягнення із відповідача заборгованості по сплаті аліментів, то вона, на думку апеляційної інстанції, не підлягає до задоволення, оскільки зазначена сума грошових коштів має бути стягнена у порядку виконавчого провадження і для цього ухвалення додаткового рішення не потребується.

За таких обставин, суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів та неустойки ( пені ) у зазначеному розмірі і ухвалив рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 196 СК України, ст.ст. 11, 58-60, 213, 215 ЦПК України.

Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання, з урахуванням усіх обставин по справі, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивачки неустойку ( пеню ) по виплаті аліментів на утримання дитини у сумі 39 639,00 грн.

А тому, у зв'язку із викладеним, рішення суду підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 309 ЦПК України із ухваленням нового про часткове задоволення лише вимог про стягнення із відповідача пені у зазначеному розмірі на підставі ст. 196 СК України, ст. 11 ЦПК України.

Таким чином, доводи апелянта про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження у зазначеній апеляційним судом частині.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 396,39 ( 39 639,00 х 1 : 100 ) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів скасувати і ухвалити у справі нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі

39 639,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 396,39 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді С.О. Журба

Я.С. Мельник