Ухвала суду № 50307114, 10.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/8269/14 Головуючий у І інстанції Дубас Т. В. Провадження № 22-ц/780/4125/15 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 18 10.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

10 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Кашперської Т.Ц., Сушко Л.П.

при секретарі: Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання будівництва самочинним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та просила визнати самовільним будівництво багатоквартирного житлового будинку, яке здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району, Київська область. Зобов'язати ОСОБА_3 провести перебудову вказаного об'єкту нерухомого майна у відповідності до містобудівних, санітарно-гігієнічних норм і правил пожежної безпеки в Україні, зокрема, але не виключно, встановивши відстань між довгою стороною житлового будинку по АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району Київської області, який належить позивачці та вищевказаним багатоквартирним будинком не менше 20 метрів.

29 травня 2015 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила:

- заборонити ОСОБА_3 пропонувати для продажу будь-яким способом та за будь-якими правочинами житлові квартири та нежитлові приміщення та/або майнові права на житлові квартири та/або нежитлові приміщення, цінні папери (облігації, сертифікати тощо), які підлягають обміну на житлові квартири та/або нежитлові приміщення, їх частини, що розташовані у багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_3 Києво-Святошинського району Київської області;

- заборонити ОСОБА_3 будь-яким способом відчужувати та/або обтяжувати іншим чином житлові квартири та/або нежитлові приміщення, їх частини, що розташовані у багатоквартирному житловоиу будинку за адресою АДРЕСА_3 Києво-Святошинського району Київської області, а також сам вказаний об'єкт, зокрема, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, попередніх договорів, договорів міни, дарування, заліку вимог (боргу), внесення до статутного капіталу юридичних осіб, застави (іпотеки);

- заборонити ОСОБА_3 відступати, або іншим способом передавати всі, або частину функцій замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 Києво-Святошинського району Київської області;

- заборонити ОСОБА_3 укладати договори про постачання у багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 Києво-Святошинського району Київської області необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії;

- заборонити Реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, реєструвати право власності та/або оформлювати і видавати свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 Боршагівка Києво-Святошинського району Київської області, а також на окремі житлові квартири та/або нежитлові приміщення, які розташовані у даному об'єкті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення питання про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановлюючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не надано доказів щодо існування загрози можливого невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того судом зазначено, що виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №369/8269/14-ц не було завершеним, державним виконавцем не прийнято постанову про закриття виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову, так як вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 жовтня 2014 року за заявою ОСОБА_2 позов забезпечено частково. Заборонено ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проводити будівельні роботи на земельних ділянка, що знаходяться в АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.

Вказана ухвала суду в установленому законом порядку набрала законної сили і державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого судом на виконання цієї ухвали.

Ухвалою цього-ж суду від 22 травня 2015 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Розглядаючи нову заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову від 29 травня 2015 року, суд обґрунтовано зазначив, що позивачем не надано доказів щодо існування загрози можливого невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім цього, колегія суддів вважає, що такі заходи забезпечення позову як: заборона пропонувати для продажу будь-яким способом та за будь-якими правочинами житлові квартири та нежитлові приміщення; заборона будь-яким способом відчужувати та/або обтяжувати правами інших осіб житлові квартири та/або нежитлові приміщення; відступати, або іншим способом передавати всі, або частину функцій замовника будівництва об'єкта нерухомого майна; заборона укладати договори про постачання у багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 Києво-Святошинського району Київської області необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України є не співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Державна реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції не є стороною у даній справі, а тому суд обґрунтовано відмовив у забезпеченні позову шляхом заборони цьому Державному органу виконувати передбачені Законом функції.

Колегія суддів також враховує, що на час постановлення оскаржуваної ухвали існує Декларація про готовність об»єкту до експлуатації, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з окремими входами по АДРЕСА_1 у с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яка 15 травня 2015 року зареєстрована у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. (а.с.126-130).

Вказана Декларація про готовність об»єкту до експлуатації є чинною і в установленому законом порядку не скасована.

За таких обставин та з урахуванням матеріалів справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідно до ст..312 ЦПК України постановлена з додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасування із постановленням нової ухвали про забезпечення позову при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд необґрунтовано послався на наявність незавершеного виконавчого провадження як підставу відмови в забезпеченні позову є обґрунтованими, проте не впливають на законність ухвали суду.

Інші доводи апелянта на те, що позивач вказала у заяві про забезпечення позову, що загроза невиконання або утруднення виконання рішення у справі полягає в тому, що у випадку завершення будівництва та введення об»єкта в експлуатацію провести перебудову вказаного об'єкту нерухомого майна буде неможливо не підлягають врахуванню, оскільки види забезпечення позову, які просила забезпечити позивач, не є співмірними із заявленими вимогами.

Інші доводи апеляційної скарги на те, що ухвала суду від 6.10.2014 року відповідачами не виконується, будівельні роботи на об»єкті не припинялись і відповідачі не повідомляли суд про введення об»єкта в експлуатацію, що підтверджується копією декларації про готовність об»єкта до експлуатації також не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду про відсутність підстав для застосування заявлених видів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: