Рішення № 50237161, 04.06.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3504/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м, Києва

в складі: головуючого - судді Гончарук В.П.,

при секретарях: Погорілій К.В., Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інжирінгова Компанія «Нова Лайт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, суд-

ВСТАНОВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому, з врахуванням позову про збільшення позовних вимог, просила суд стягнути на її користь з відповідача ТОВ «Інжирінгова компанія «Нова Лайт» заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 27 645 грн. 43 коп. та 10 тис. грн.. моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 5 травня 2014 року працювала на посаді головного бухгалтера в ТОВ «Інжирінгова компанія «Нова Лайт», але з врахуванням того, що її не влаштували умови праці на підприємстві 20 листопада 2014 р. вона була звільнена з займаної посади на підставі ст.. 36 КЗпП, але при її звільненні роботодавець не провів повного розрахунку з нею, не виплатив компенсацію за невикористану відпустку в зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість по заробітній платі, яка на день розгляду справи склала 27645 грн. 43 коп. та обґрунтовує свої вимоги з посиланням на вимоги ст.. 116,117 КЗпП.

Також діями відповідача, що виразились в затримці розрахунку їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 10 тис. грн..

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити з обставин викладених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову, визнаючи при цьому, що дійсно на день звільнення позивача з останньою не було проведено повного розрахунку по заробітній платі та виплати компенсації за невикористану відпустку, але затримка в розрахунку була здійснена з вини позивача, яка була головним бухгалтером на підприємстві та з її вини вівся на неналежному рівні документообіг, про що свідчить наказ по підприємству від 21.11.2014 р. за №9/14 та повний розрахунок з позивачем відбувся 3 березня 2015 р.

Що стосується спричинення моральної шкоди позивачу, то представник відповідача стверджував, що в цій частині позовні вимоги позивача є необґрунтовані та саме дії позивача стали в причинному зв'язку з затримкою розрахунку з позивачем.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріли справи встановив наступне, що дійсно, відповідно до наказу № 46-ОС від 5 травня 2014 р. позивач ОСОБА_1, була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера ТОВ «Інжирінгова компанія «Нова Лайт».

Відповідно до наказу №57 -ОС від 20.11.2014 р. ОСОБА_1, була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП.

Згідно до довідки заробітна плата у позивача ОСОБА_1 складала 4100 грн. щомісячно.

Статтею 47 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Статтею 116 даного Кодексу передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється учасниками процесу, що розрахунок відповідача з позивачем було проведено лише 3 березня 2015 р., тобто затримка розрахунку при звільненні склала 71 робочий день .

Твердження позивача ОСОБА_1, що відповідач в повній мірі не провів розрахунок їй по заробітній платі станом на 3 березня 2015 р. не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду

Статтею 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно до п.1 ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільною судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як зазначається в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В зв»язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільнені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача суму середньомісячного заробітку за затримку при розрахунку в період часу з 21.11.2014 р. по 03.03.2015 р., що складає 13539 грн.70 коп.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачені підстави відшкодування роботодавцем моральної шкоди, яку він заподіяв працівнику.

Виходячи з наведеної правової норми під моральною шкодою слід розуміти моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв»язків, потребу у додаткових зусиллях для організації свого життя.

На підставі викладеного суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 500 грн. на користь позивача за відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст..10, 11, 58,60,88, 208,209,212-215,218 ЦПК України ст.ст.32,. 116,117 237-1 КЗпП України, Постановою №9, від 6 листопада 1992 року ПВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів, суд

ВИРІ III И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Інжирінгова Компанія « Нова Лайт» ідентифікаційний код 37035128 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час затримки розрахунку в розмірі 13 тис. 539 грн. 70 коп. та моральної шкоди в розмірі 500 грн., а всього стягнути 14039 грн. 70 коп. ( чотирнадцять тис. тридцять дев'ять грн.. 70 коп.)

Стягнути з ТОВ «Інжирінгова Компанія « Нова Лайт» ідентифікаційний код 37035128 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня проголошення рішення.

Суддя: