Ухвала суду № 50219660, 21.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/5495/11

вх. № 5495/11

Суддя господарського суду: Рильова В.В.

при секретарі судового засідання: Боброва Д.О.

за участю представників:

стягувача - ОСОБА_1, довіреність від 15.09.2010р.;

боржника - ОСОБА_2, довіреність №170 від 31.03.2011р.;

Державної виконавчої служби - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.12.2011р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк;

до Держдавного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків;

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 року господарським судом Харківської області у сраві № 5023/5495/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором 7.5-87 від 30.05.08р., що складається з заборгованості за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 30.06.2011р. в розмірі 2680957,95 доларів США та заборгованості за пенею за порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 30.06.2011 р. в розмірі 12305174,65 грн., що є еквівалент 1543491,17 долар США, було прийнято рішення , яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.08р., що складається з заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 2680957,95 доларів США та заборгованості за пенею в розмірі 754781,80 грн., що становить еквівалент 94685,04 доларів США, а також 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

20.09.2011р. на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

21.12.2011р. відповідач - Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин", звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 05.12.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена в ході виконавчого провадження № 29700337. Також, скаржник просить суд зобов"язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 зупинити виконавче провадження № 29700337.

20.02.2012р. до канцелярії суду надійшла заява Державної виконавчої служби про відкладення судового засідання, у зв"язку з проведенням контрольної перевірки Міністерством юстиції України в Головному управлінні юстиції у Харківській області з 20.02.2012р. по 24.02.2012р.

Представник боржника в судовому засіданні 21.02.2012р. підтримав заявлену скаргу в повному обсязі, клопотання Державної виконавчої служби про відкладення розгляду скарги залишає на розсуд суду.

Представник стягувача 21.02.2012р. надав до канцелярії суду пояснення (вх.№3709), в яких зазначає, що питання про скасування постанови державного виконавця про виконавчий збір стягувач залишає на розсуд суду, оскільки вказана постанова не впливає на законні інтереси Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"; стосовно зупинення виконавчого провадження - стягувач підтримує скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин". В судовому засіданні 21.02.2012р. стягувач підтримав надані ним письмові пояснення, клопотання Державної виконавчої служби про відкладення розгляду скарги залишає на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання Державної виконавчої служби про відкладення розгляду скарги суд керується наступним.

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник Державної виконавчої служби у своєму клопотанні про відкладення розгляду скарги не зазначає в чому саме полягає неможливість розгляду скарги у судовому засіданні 21.02.2012р., не вказує яким чином перевірка Міністерством юстиції України в Головному управлінні юстиції у Харківській області, з 20.02.2012р. по 24.02.2012р., впливає на неможливість прибуття в дане судове засідання представника Відділу державної виконавчої служби - ОСОБА_4, та не зазначено причин неможливості прибуття в судове засідання 21.02.2012р. іншого представника Відділу державної виконавчої служби. Крім того, 20.02.2012р. через канцелярію суду представник Відділу державної виконавчої служби надав документи для долучення до матеріалів справи, але ні в попередніх судових засіданнях ні в даному клопотанні Державна виконавча служба не вказує на необхідність надання їй часу для підготовки додаткових документів, які необхідні для розгляду скарги.

Суд зазначає, що скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" було прийнято судом до провадження 22.12.2012р. Таким чином, розгляд даної скарги триває два місяці та саме у такий строк, за приписами ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, має бути вирішено господарський спір у першій інстанції, отже, законодавцем термін у два місяці визнається достатнім для подання учасниками судового процесу доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень по суті спору.

Натомість, в процесі розгляду скарги, Державною виконавчою службою не було подано письмового правового обгрунтування своєї позиції по суті обставин, викладених у скарзі, доказів на підтвердження правомірності дій Державної виконавчої служби, під час здійснення виконавчого провадження №29700337, та у своєму клопотанні про відкладення розгляду скарги Державна виконавча служба не заявляє про те, що такі докази можують бути надані у наступному судовому засіданні.

Крім того, ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу визначено, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Виходячи з вказаного, суд відмовляє в задоволенні клопотання Державної виконавчої служби про відкладення розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників стягувача та боржника, суд встановив наступне.

За заявою Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вих.№КНО-23.2.1/196 від 20.10.2011р.), 09.11.2011р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області №5023/5495/11 від 20.09.2011р. Під час відкриття виконавчого провадження №29700337 боржнику було надано строк, до семи днів, для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) постанови.

15.11.2011р. постанова про відкриття виконавчого провадження №29700337 від 09.11.2011р. була надіслана за вих. №11-0-35-281/5-918/7 боржнику та отримана останнім 22.11.2011р. (том 1-ий, арк. спр. 143).

25.11.2011р. боржник направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву (том 1-ий, арк. спр. 146-147), в якій просив Державну виконавчу службу зупинити виконавче провадження №29700337 за наказом господарського суду Харківської області від 20.09.2011р. у справі №5023/5495/11, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. було відкрито провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в тому числі заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Разом із цією заявою боржник направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України копію ухвали господарського суду Харківської області від 20.09.2011р. у справі №5023/5495/11.

Як вбачається з матеріалів справи, заява боржника була отримана Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 01.12.2011р. (копія поштового повідомлення, том 1-ий, арк. спр. 149), але зареєстрована Відділом 09.12.2011р. (відмітка про реєстрацію, том 1-ий, арк. спр. 22-23).

05.12.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у зв"язку з невиконанням боржником наказу суду у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження №29700337 від 09.11.2011р.

В обгрунтування своєї скарги боржник вказує на те, що, в порушення ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не було зупинено виконавче провадження та те, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2011р. є незаконною та підлягає скасуванню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно п.8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

З матеріалів виконавчого провадження №29700337, копії якого було надано для долучення до матеріалів справи, вбачається, що Державною виконавчою службою було надіслано запит (вих.№11-0-34-973/5-918/7 від 06.01.2012р., том 2-ий, арк. спр. 28) до господарського суду Харківської області з проханням направити на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби належним чином завірену копію ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11. В судовому засіданні 08.02.2012р. представник Відділу державної виконавчої служби пояснив, що копія ухвали, надана боржником до заяви про зупинення виконавчого провадження, не є належною, а тому виконавче провадження на даний час не зупинено.

При цьому, Державна виконавча служба не наводить жодних правових обгрунтувань стосовно того, чому ухвала господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11, подана Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" разом із заявою про зупинення виконавчого провадження, не є належним доказом на підтвердження того, що порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Положеннями п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003 визначено, що 5.27 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Таким чином, копія ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11 (том 2-ий, арк. спр. 24), подана Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" разом із заявою про зупинення виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби, відповідає нормам встановленим для документів, що подаються в копіях.

Здійснюючи запит до господарського суду Харківської області про надання інформації, Державна виконавча служба вказує, що до відділу не надходила належним чином завірена ухвала від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11, якою порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Слід зазначити, що у резолютивній частині ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11 було ухвалено направити дану ухвалу, зокрема, на адресу Державної виконавчої служби Харківської області та Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Харкова. Обставини справи свідчать про те, що стягувач звернувся саме до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України саме тому, що сума присуджена до стягнення за наказом від 20.09.2011р. у справі №5023/5495/11 перевищує десять мільйонів гривень, а ч.2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Тобто, господарський суд під час порушення провадження у справі №5023/2756/11 не мав підстав для надсилання відповідної ухвали на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Нормами ч.5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Отже, боржник, у даному випадку, діяв із дотриманням положень чинного законодавства, що регламентують обов"язки боржника під час здійснення виконавчого провадження, та повідомив державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження - порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Аналізуючи вказані положення, суд зауважує на те, що Законом України "Про виконавче провадження", яким має керуватись державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, не встановлено, яким чином боржник має довести ті обставини, на які посилається у своїй заяві, не має в Законі й чіткої вказівки, щодо того, ким має бути завірена ухвала суду про порушення у справі про банкрутство боржника та який порядок подання доказів, на підтвердження порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство, які вимоги ставляться до доказів, що подаються сторонами виконавчого провадження. Окрім того, Законом України "Про виконавче провадження" взагалі не передбачено того, що боржник має доказувати Державній виконавчій службі факт порушення справи про банкрутство боржника, а лише покладено на сторони обов"язок письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, що й було виконано боржником у даному випадку.

Крім того, згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Виходячи з вказаного суд вважає, що, по-перше, державний виконавець мав можливість самостійно перевірити обставини, викладені у заяві боржника про зупинення виконавчого провадження. По-друге, твердження державного виконавця про неналежну копію ухвали суду від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11 суд оцінює критично, виходячи з зазначеного вище.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Пунктом 8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає визначення мораторію: "мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію".

Таким чином, положення п. 8 ч. 1 ст. 37 та ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", що стосується наслідків мораторію слід застосовувати нерозривно з абз. 6 ч.24 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами роз"яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365 від 28.03.2002р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Крім того, у п. 32 Інформаційного листа від 29.06.2010р. № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

В контексті вищевикладеного, постанова ВП№29700337 про стягнення судового збору з боржника, з урахуванням того, що заява боржника про зупинення виконавчого провадження була отримана Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 01.12.2011р., але зареєстрована Відділом 09.12.2011р., з урахуванням того, що боржником були вжиті відповідні дії для належного повідомлення Державної виконавчої служби про неможливість виконання боржником наказу суду у справі №5023/5495/11 від 20.09.2011р. у семиденний термін в добровільному порядку, є незаконною. А саме, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 05.12.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена в ході виконавчого провадження № 29700337, винесена неправомірно та з порушенням норм діючого законодавства України, зокрема, не відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно скарги в частині зобов"язання Державної виконавчої служби зупинити виконавче провадження № 29700337, суд визнає її обгрунтованою та правомірною з огляду на положення ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", які регламентують обов"язкове зупинення виконавчого провадження у разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та беручи до уваги недоведеність Державною виконавчою службою правових підстав того, що нею не було зупинено виконавче провадження № 29700337 при тому, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява боржника про зупинення провадження у справі та належним чином посвідчена копія ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі № 5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, керуючись, зокрема, роз"ясненнями Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365 від 28.03.2002р., відповідно до яких, за результатами розгляду скарги, господарський суд зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, суд задовольняє скаргу боржника повністю.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 33, 34, 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ДВС про відкладення розгляду скарги.

Задовольнити скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (вих.№709 від 21.12.2011р.) на рішення державного виконавця.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 05.12.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена в ході виконавчого провадження № 29700337.

Зобов"язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зупинити виконавче провадження № 29700337.

Суддя Рильова В.В.

Справа №5023/5495/11