Постанова № 50204, 21.07.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.06

Справа №АС8/381-06.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання повідомлення-рішення нечинним

СУДДЯ КІЯШКО В. І.

Представники сторін:

Від позивача Якименко О.І., довіреність № 10-19/17-Д/92 від 11.10.2005р.

Хижняк І.В., довіреність № 10-19/17-Д/61 від 04.07.2006р.

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.

Суть спору: Позивач просить визнати нечинним повідомлення-рішення відповідача № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку від частки яка, належить державі у статутному фонді в розмірі 911087 грн. 37 коп., у тому числі: основний платіж – 607391 грн. 58 коп., штрафні санкції – 303695 грн. 79 коп., як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Представники позивача перед початком судового засідання заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не подав, тому відповідно до п. 2-1 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, тому хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представникам позивача розяснено їх права та обовязки, відповідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у судовому засіданні усно уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинним повідомлення-рішення відповідача № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р., і суд прийняв заявлене уточнення до уваги.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

На підставі акту № 4029/233/23293513/60 від 21.06.2006р., про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства України Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" (і.к. 23293513) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., відповідач виніс повідомлення - рішення № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р., яким визначив позивачу суму податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку від частки яка, належить державі у статутному фонді в розмірі 911087 грн. 37 коп., у тому числі: основний платіж – 607391 грн. 58 коп., штрафні санкції – 303695 грн. 79 коп.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що в порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006р. «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році» та ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» ВАТ «Сумиобленерго» не проводило відрахування до Державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства за І квартал 2005р. в сумі 607391 грн. 58 коп.

Встановивши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до вимог ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу), а акціонерні, холдингові компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку зазначеними підприємствами до державного бюджету передбачено «Порядком і нормативами відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 678 від 17.05.2006.

Відповідно п. 2 зазначеної Постанови, відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державних сільськогосподарських підприємств, суб'єктів природних монополій, підприємств, обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та суб'єктів господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України) та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Пунктам 3 Постанови встановлено, що акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді.

Згідно ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХП, учасники товариств мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів". Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» і пункту 3 ч. 2 ст.159 Цивільного кодексу України є компетенцією загальних зборів учасників.

Таким чином, у разі, якщо більшістю голосів загальні збори акціонерів ухвалять рішення про порядок виплати частки прибутку (дивідендів) за 2005р.: строки, суми, відсотки, тільки тоді необхідно нараховувати до державного бюджету частину прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства. Також, рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результати діяльності акціонерного товариства. Крім того, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III зі змінами і доповненнями, податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). В деклараціях з податку на прибуток підприємства (рядок 20,21) за 2003-2004рр. ВАТ «Сумиобленерго» не відображувало дивідендів та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами на підставі значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма № 2), помноженого на 0,15.

Відповідно до п.2.2 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 р. № 571 «Про затвердження принципів корпоративного управління», товариство повинно забезпечити рівне ставлення до всіх акціонерів-власників однієї категорії акцій: в) не допускається в рамках однієї категорії акцій встановлення переваг для отримання дивідендів різними групами акціонерів".

Згідно ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ і пункту 3 ч. 2 ст.159 ЦК України, порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) є компетенцією загальних зборів акціонерів, тому покладення обов’язку стосовно нарахування та відрахування до державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді, на ВАТ «Сумиобленерго» є незаконним.

Відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, емітент корпоративних прав, здійснює зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів. В зв’язку з тим, що оподаткування дивідендів є похідною дією по відношенню до нарахування частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго», підстави застосування таких розрахунків відсутні.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.04 р. № 794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» утворено НАК «Енергетична компанія України» у формі відкритого акціонерного товариства і п.п. 2, 4 Постанови передбачено передачу в статутний фонд цієї Компанії пакету акцій, що належить державі в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго».

Таким чином, за відсутністю в статутному фонді ВАТ «Сумиобленерго» державної частки, посилання відповідача на порушення Постанови КМУ від 17.05.06р. № 678 є безпідставними.

Згідно ст. ст. 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі. За своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Проте, з врахуванням всіх обставин справи, відповідач не подав достатніх доказів, які б належним чином підтвердили його позицію, тому висновки відповідача суд відхиляє, а вимоги позивача вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000992303/0/42952 від 03.07.2006р. – визнати нечинним.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Суми (40030, м. Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513) 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

5. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В. І. КІЯШКО