Ухвала суду № 50201922, 02.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2094/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О. В.

Доповідач Фомічов С. Є.

У Х В А Л А

Іменем України

02.09.2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Фомічова С.Є.

суддів - Письменного О.А.

Черненка В.В.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України; Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області; Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області; Світловодського міськрайонного відділу Управління внутрішніх справ Кіровоградської області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року і,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Державної казначейської служби України; Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області; Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області; Світловодського міськрайонного відділу Управління внутрішніх справ Кіровоградської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що органами влади та правоохоронним органом безпідставно утримується належне їй, як спадкоємцю, майно, у вигляді вказаних грошових коштів, а саме 3275 дол. США та 6030,0 грн., що були виявлені та вилучені під час огляду місця події та які зберігаються на депозитних рахунках в зв'язку із кримінальним провадженням № 12013120270000311 від 24 січня 2013 року, за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено п. 1, ч. 2, ст. 115 КК України, по факту вбивства жителів с. Олексіївки Світловодського району Кіровоградської області, гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 02 серпня 2001 року.

Просила стягнути з відповідачів солідарно, 3275,0 дол. США та 6030,0 грн. - грошових коштів, які незаконно утримуються державою та які належать позивачці на правах власності, що було набуте в порядку спадкування, збитків у вигляді річної ставки НБ України за користування грошовими коштами, а також 17000,0 грн. матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області, Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про стягнення солідарно збитків у вигляді річної ставки НБ України за користування грошовими коштами та позовних вимогах ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області, Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про відшкодування моральної шкоди в сумі 17000,0 грн., заподіяної внаслідок незаконних дій правоохоронного органу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду, з підстав порушення, на їх думку, норм матеріального і процесуального права та недоведеності обставин, які суд вважав встановленими. Просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну оцінку.

Судом встановлено, що спірне майно, а саме грошові та валютні кошти, були виявлені 03 серпня 2001 року під час огляду місця події за місцем скоєння злочину, вилучені, а 18 вересня 2001 року були оглянуті та передані на депозит для їх зберігання, що відповідає вимогам ст. ст. 190, 191, 79, 80 КПК України 1960 року.

Відповідно до ст. 80 КПК України 1960 року, визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальних справах, передбачено, що речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Зберігання доказів та вирішення питання про них на даний час визначено ст. 100 КПК України, 2012 року .

У відповідності до ч. 6, ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження .

Згідно вимог Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду визначено, що відповідно п. 27 грошові та валютні цінності, які не є по справі речовими доказами зберігаються на депозитних рахунках визначених фінансових установ. Повернення вказаних цінностей власникам, у відповідності до п. 72 Інструкції, здійснюється на підстав вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, яку може за клопотанням сторони кримінального провадження або власника майна винести слідчий, на стадії досудового слідства. У разі відмови слідчого у винесенні вказаного процесуального акту, відмова слідчого може бути оскаржена до слідчого судді, у визначеному КПК Україні порядку, передбаченого ст. ст. 173 - 174 КПК України та гл. 26 КПК України.

Чинним цивільним законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільного права, як подання позову про витребування майна (доказів) у органів досудового слідства, суду, під час розслідування кримінального провадження та судового слідства. Захист прав та інтересів учасників кримінального провадження, власників майна, яке було вилучено у кримінальному провадженні в стадії досудового слідства здійснюється в порядку, визначеному КПК України, шляхом подання скарг на дії або бездіяльність слідчих чи прокурорів, прокурору, або слідчому судді за місцем знаходження органу, який здійснює досудове розслідування, в порядку судового контролю за досудовим слідством.

Позивачем та його представником не було надано доказів щодо звернення до слідчих органів із клопотанням про повернення спірного майна, грошових та валютних коштів та доказів того, що є в наявності процесуальні документи, відповідно до яких було б прийняте посадовими особами слідчих органів або суду рішення про повернення цінностей, які були вилучені та зберігаються по кримінальному провадженню, досудове слідство по якому не завершилося, а також доказів, що вказані процесуальні рішення не виконуються фінансовими установами, органами влади.

Таким чином, орган досудового розслідування діє відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 9 КПК України.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то передбачених законом підстав для їх задоволення також немає. Встановлено, що спірні грошові кошти у серпні 2001 року були вилучені органами прокуратури під час огляду місця події з помешкання загиблого брата позивачки, відповідно до постанови старшого слідчого Світловодської міськрайонної прокуратури від 18 вересня 2001 року були передані на депозитний рахунок Світловодського РВ УМВС України в Кіровоградській області, а в подальшому 16 листопада 2004 року відповідними платіжними дорученнями були перераховані до державного бюджету України у зв'язку з відсутністю даних про їх власника. Свідоцтво про право на спадщину за законом на спірні грошові кошти позивач одержала тільки 26 вересня 2008 року.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що грошові кошти - предмет позову у даній справі безпідставно були перераховані до державного бюджету України, адже це відбулося з додержанням передбаченого законом Порядку. За таких обставин відсутні передбачені ст.1167 ЦК України підстави для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів судової палати апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх вірними.

Крім того колегія суддів судової палати апеляційного суду Кіровоградської області зазначає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку в судовому засіданні апеляційного суду представником Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області було надано витяг з електронного реєстру судових рішень відповідно до якого рішенням апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 шляхом безспірного списання з рахунку держави (Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області) 311181198000012, код бюджетної класифікації за доходами 31010000 «Надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі» грошові кошти в сумі 6030грн (шість тисяч тридцять грн..) та 3275дол. США (три тисячі двісті сімдесят п'ять доларів США). Дане рішення суду набрало законної сили у встановленому законом порядку, а тому підстав для повторного стягнення зазначених коштів не має.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно відмовив у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду позивачем та її представником не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України; Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області; Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області; Світловодського міськрайонного відділу Управління внутрішніх справ Кіровоградської області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: