Ухвала суду № 50196249, 27.08.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

.

Справа № 200/8838/15-ц

Провадження №2/200/2446/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 серпня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», про стягнення страхових виплат за договором страхування, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача на предмет стягнення страхових виплат за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 005028/4002/0000358 від 04 грудня 2014 року за шкоду, завдану застрахованому транспортному засобу «Subaru Forester», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок потрапляння під час руху каменю в лобове скло автомобіля, в розмірі 18267,94 грн. згідно рахунку на ремонтні роботи ТОВ «Автоцентр-Україна плюс» від 11.02.2015 року, оскільки відповідач не зважаючи на те, що за умовами договору франшиза 0% та визначена вартість автомобіля в сумі 42000,00 грн., сплатив 13.02.2015 року лише частину шкоди в розмірі 5906,46 грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 18267,94 грн., а також судові витрати.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про перенесення слухання справи у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Враховуючи, що відповідач є юридичною особою та має певний штат юристів, тому суд не вбачає поважності причини неявки представника в судове засідання та вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 169, 224,225 ЦПК України - заочно.

У звязку з неявкою сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.02.2015 року приблизно о 15 годині під час руху позивача на застрахованому автомобілі в районі с. Свічкареве Полтавської області каменем, який вилетів з під коліс зустрічного автомобіля, було пошкоджено лобове скло його автомобіля, в результаті чого автомобілю спричинено пошкодження лобового скла, а позивачу - матеріальну шкоду, що полягає у вартості заміни лобового скла автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначається правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування. Одними із видів добровільного страхування є страхування майна та життя.

Ст. 980 ЦК України, ст.4 Закону України «Про страхування» передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

За ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що автомобіль «Subaru Forester», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію САТ 089193.

Позивач з відповідачем 04 грудня 2014 року уклав договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 005028/4002/0000358, за умовами якого, що є обов'язковими для сторін за ст. 627 ЦК України, позивач застрахував свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням до нього - автомобілем «Subaru Forester», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсною вартістю 42000,00 грн. на період з 05 грудня.2014 року по 04 грудня 2015 року (п.п. 1.1-1.4, 2.1 договору).

За умовами цього договору позивач зобов'язався, зокрема, сплатити страховий платіж, розмір якого визначений в п. 1.5, 6.3.1 договору в сумі 13179,00 грн., який позивачем сплачено в повному обсязі згідно порядку та у строки визначені договором, повідомити про страховий випадок відповідно до визначених страхових ризиків у строки і в порядку, надавати інформацію про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеню страхового ризику, надавати автомобіль для огляду і складення страхового акту (п.п. 6.3, 7.1), а відповідач, зобов'язався в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування, зокрема, з розміром франшизи 0% при пошкодженні скляних деталей застрахованого транспортного засобу (п.п.1.3, 6.1 договору).

Пунктом п.3.1 цього договору страховими ризиками визначено, зокрема: дорожньо-транспортна пригода, в т.ч. викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту. Страхова сума (ліміт) обумовлена пп. 1.3.4 договору, що складає 42000 грн.

Позивач виконав умови договору страхування та в обумовлені строки згідно з п.7.1 договору повідомив відповідача та подав заяву з пакетом необхідних документів (п.п. 10.1.4, 10.1.5), після чого страховиком було оглянуто автомобіль і ця подія визнана страховим випадком.

Згідно рахунку №СЧТ0046953 від 11.02.2015 року (ТОВ «Автоцентр-Україна плюс»), вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 14383 грн.

Відповідачем згідно платіжного доручення від 13.02.2015 року № 005295 здійснено часткову оплату за рахунком №СЧТ0046953 від 11.02.2015 року в сумі 5906,46 грн. на рахунок ТОВ «Автоцентр-Україна плюс», яке мало замінити лобове скло автомобіля, що підтверджується листом відповідача від 27.03.2015 року № 2240.

За обставин не повного перерахування відповідачем страхових коштів на рахунок ТОВ «Автоцентр-Україна плюс», на момент розгляду справи лобове скло застрахованого автомобіля не замінено.

Станом на 28.04.2015 року вартість відновлювального ремонту, зважаючи на не виконання відповідача умов договору, змінилась та складає 24174,40 грн., що підтверджується рахунком ТОВ «Автоцентр-Україна плюс» №СЧТ0046953 від 10.04.2015 року.

Доказів на спростування вартості відновлювального ремонту відповідачем у відповідності зі своїм процесуальним обов'язком за ст.ст. 10, 60 ЦПК України суду не надано.

Відповідно до п.п.10.5, 10.6 договору рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів, страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня прийняття Страховиком рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування відповідно з рахунком №СЧТ0046953 від 11.02.2015 року лише в частині 5906,46 грн.

Як вбачається з листа відповідача від 27.03.2015 року № 2240 останній за власної ініціативи визначивши на момент настання страхового випадку вартість застрахованого автомобіля в сумі 1022754 грн. та посилаючись на її зміну в бік збільшення порівняно із ринковою вартістю автомобіля на момент укладення Договору страхування (420000,00 грн.), керуючись на ст. 9 Закону України «Про страхування» та п. 10.5 Договору зазначив, що коли за результатами незалежної експертної оцінки при настанні страхового випадку виявляється, що діюча страхова сума становить певну частку ринкової вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, Страховик відшкодовує таку ж частку від визначених по страховій події збитків (пропорційна система відповідальності). При цьому визначивши коефіцієнт пропорційності по страховому випадку в розмірі 0,41, відповідач визначив суму страхового відшкодування в розмірі 5906,46 грн., яку останній перерахував ТОВ «Автоцентр-Україна плюс» відповідно до платіжного доручення № 005295 від 13.02.2015 року

Відмову відповідача здійснити страхове відшкодування в повному розмірі суд оцінює критично та як таку, що не ґрунтується на вимогах закону і не відповідає умовам договору страхування. Укладений між сторонами договір страхування не містить умов щодо пропорційної системи відповідальності у випадку зміни вартості автомобіля.

Як вбачається з договору страхування дійсна вартість застрахованого транспортного засобу складає 420000 грн. (п. 1.1), у пункті 1.3.4 - загальна страхова сума визначена в розмірі 42000 грн., а відтак, підстави для встановлення страховиком іншої суми дійсної вартості застрахованого транспортного засобу ніж та, що визначена самим договором відсутні, у зв'язку з чим відповідачу належало здійснити виплату страхового відшкодування виходячи з відсутності коефіцієнту недострахування.

При визначенні суми страхового відшкодування суд виходить з відомостей дослідженого у судовому засіданні представленого позивачем рахунку ТОВ «Автоцентр-Україна плюс» №СЧТ0046953 від 10.04.2015 року на підтвердження розміру спричиненої шкоди, які відповідачем не спростовані та інший дійсний розмір шкоди доказами перед судом не підтверджений, а відтак, сума недоплаченої страхової виплати складає: 24174,40 - 5906,46 грн. = 18267,94 грн.

Відповідно до п. п.2, 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути недоплачене страхове відшкодування в розмірі 18267,94 грн.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,213-215,224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», про стягнення страхових виплат за договором страхування задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 по договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 005028/4002/0000358 від 04.12.2014 року недоплачене страхове відшкодування у розмірі 18267,94 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подачі заяви до Бабушкінського районного суду про його перегляд, протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва