Постанова № 50195764, 07.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р.Справа № 923/139/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Мазалова С.О. - за довіреністю, Скляренко Т.А. - за довіреністю,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507»

на рішення господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2015 року

у справі № 923/139/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області

до Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507»

про стягнення 33268,93 грн.,

встановив:

У січні 2015 року Управління пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області (далі-позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» (далі-відповідач) про відшкодування незаконно виплаченої гр. Таран О.В. пільгової пенсії в сумі 33268,93 грн. за період з 17.06.2014р. по 30.11.2014р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2015 року (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області 33268,93 грн. незаконно виплачених пенсійних коштів, а також стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору.

Рішення суду про задоволення позову мотивовано посиланням на приписи ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, а саме тим, що позивач при розгляді справи належним чином довів та підтвердив факт того, що видача відповідачем уточнюючої довідки №67 від 26.04.2014р. з недостовірними відомостями щодо визначення стажу для призначення пенсії на пільгових умовах гр. Таран О.В. призвела до незаконного збільшення пільгового стажу, встановлення права на одержання пільгової пенсії з 17.06.2014р., а, отже, і до незаконного отримання за період з 17.06.2014р. по 30.11.2014р. пенсії в сумі 33268,93 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Як зазначає скаржник, актом перевірки факту роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах №159, складеного 03.06.2014р. працівниками Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка, довідка №67 від 26.04.2014р. перевірялась і ніяких помилок в ході цієї перевірці виявлено не було, достовірність даних перевіряв сам позивач, тому переплата пенсії сталась за вини Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області.

Господарським судом при винесенні оскарженого рішення проігноровано ту обставину, що ВАТ «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» (відповідачу) не було надано розрахунку суми відшкодування незаконно отриманої пенсії.

В порушення приписів чинного законодавства, позивачем при розгляді справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 33268,93 грн., виплачених Таран О.В., є саме шкодою, заподіяною відповідачем державі внаслідок видачі недостовірних документів, яка підлягає стягненню відповідно до ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, позивачем не надано суду першої інстанції доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача.

Судом також залишено без уваги клопотання відповідача про призначення судової експертизи стосовно правильності нарахування пенсії Таран О.В.

Беручи до уваги норми діючого законодавства, а також недоведеність позивачем наявності в сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, вимога позивача про стягнення з відповідача 33268,93 грн. шкоди, завданої внаслідок видачі останнім недостовірних документів є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягала.

Отже, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норма матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач її не визнав, вважаючи її доводи безпідставними, а рішення господарського суду законним та просив апеляційний суд залишити його без змін. Одночасно позивачем було заявлено клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 14.07.2015р., без представника управління Фонду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено розгляд апеляційної скарги на 28.07.2015р. о 15:30 год., витребувано у позивача копію пенсійної справи Таран О.В. та довідку про фактично отриману пенсію за період з 17.06.2014р. по 30.11.2014р., а також визнано явку представника Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області обов'язковою.

24.07.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду від Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. було продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до 07.09.2015р., відкладено її розгляд на 07.09.2015р. та задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

07.08.2015р. на виконання вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. позивач надіслав копії матеріалів пенсійної справи Таран О.В. та копію довідки про фактично отриману пенсію за період з 17.06.2014р. по 30.11.2014р.

В судовому засіданні 07.09.2015р., яке відбулося в режимі відеоконференції, представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її вимоги безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Скаржник в судові засідання не з'являвся та не повідомляв суд про причини неявки його представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду апеляційної скарги направлялись Одеським апеляційним господарським судом на адресу, повідомленою скаржником в апеляційній скарзі.

Вказані ухвали суду поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.06.2014р. гр. Таран О.В. звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області, на підставі якої та відповідно з п.3 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» йому було призначено з 17.06.2014р. пенсію на пільгових умовах, право на яку мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) - чоловіки після досягнення ними 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 06 місяців.

Призначаючи пенсію гр. Таран О.В. на пільгових умовах, позивач керувався довідкою №67 від 26.04.2014р., виданою ВАТ «Новокаховське АТП-1650» за період пільгової роботи з 28.07.1989р. по 15.05.1992р.; архівною довідкою ДУП м. Москви «Мосгортранс» г.р. №11924 від 03.06.2014р., №2046 та довідкою б/н від 06.06.2014р. ДУП «Мосгортранс» філія 14, автобусний парк за період з 29.10.1994р. по 10.12.1994р., з 01.02.1995р. по 05.04.1995р.; довідкою ДУП м. Москви «Мосгортранс» філія, 10-й автобусний парк, від 14.07.2014р. №15-к за період роботи з 16.12.1997р. по 13.04.1998р.; довідкою ДУП м. Москви «Мосгортранс», філія, 17-й автобусний парк від 14.07.2014р. №17/01-1595 за період з 1999р. по 2011р.

З урахуванням цих довідок пільговий стаж роботи гр.Таран О.В. становив 12 років 09 місяців 12 днів, що, в свою чергу, давало йому право на призначення пенсії відповідно до п.3 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Головними спеціалістами відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління ПФУ в присутності голови правління ВАТ «Новокаховське АТП-16507» 03.06.2014р. проведено зустрічну перевірку достовірності видачі довідки про стаж роботи від 26.04.2014р. №67 гр. Таран О.В. за період роботи в ВАТ «Новокаховське АТП-16507» з 28.07.1989р. по 15.05.1992р., про що останніми було складено та підписано акт №159.

04.12.2014р. відповідач звернувся до позивача з листом №118, яким повідомив про те, що на підприємстві була створена комісія з метою встановлення реального стажу роботи Таран О.В., яка провела перевірку та визначила реальний стаж водія Таран О.В., який складає 01 рік, 07 місяців та 18 днів замість зазначеного в наданій довідці від 26.04.2014р. №67 - за період з 28.07.1989р. по 15.05.1992р. - 02 роки, 9 місяців і 13 днів, у зв'язку з чим відповідач відкликав уточнюючу довідку №67 від 26.04.2014р., як недостовірну, і надав нову довідку №120 від 03.12.2014р., якою підтвердив факт роботи гр. Таран О.В. на підприємстві з 28.07.1989р. по 14.04.1991р.

В наданій довідці відповідач посилався на накази по підприємству з особового складу №119-к від 31.07.1989р., наказ №604 від 25.12.1989р., особові рахунки і книги нарахування заробітної плати за 1989-1991р., протокол №2 від 01.12.2014р. засідання комісії по розгляду матеріалів з питання підтвердження пільгового стажу водія, наказів з виробничої діяльності підприємства №604 від 25.12.1989р., №62 від 25.01.1991р., №52-к від 15.04.1991р.

В довідці № 120 відповідач послався на накази по підприємству з особового складу №119-к від 31.07.1989р., №604 від 25.12.1989р., особові рахунки і книги нарахування заробітної плати за 1989-1991р., протокол №2 від 01.12.2014р. засідання комісії по розгляду матеріалів з питання підтвердження пільгового стажу водія, наказів з виробничої діяльності підприємства №604 від 25.12.1989р., №62 від 25.01.1991р., №52-к від 15.04.1991р.

У довідці № 67 було відсутнє посилання на наказ №52-к від 15.04.1991р. та взагалі цей наказ не було надано для перевірки, яка проводилась 03.06.2014р.

Таким чином, відповідач при первинному призначенні пенсії з 17.06.2014р. водію Таран О.В. надав недостовірну довідку про пільговий стаж роботи і тільки після повторної перевірки та виявлення нового стажу зменшив пільговий стаж Таран О.В., відкликавши попередню довідку №67 від 26.04.2014р. та надавши нову довідку №120 від 03.12.2014р.

Ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, видача відповідачем уточнюючої довідки №67 від 26.04.2014р. з недостовірними відомостями щодо визначення стажу для призначення пенсії на пільгових умовах гр. Таран О.В. призвела до незаконного збільшення пільгового стажу, встановлення права на одержання пільгової пенсії з 17.06.2014р. і, як наслідок, до незаконного отримання за період з 17.06.2014р. по 30.11.2014р. пенсії в сумі 33268,93 грн.

В результаті перерахунку було прийнято рішення, оформлене протоколом №366 від 15.12.2014р. про відсутність у гр. Таран О.В. станом на дату звернення із заявою від 23.06.2014р. права на отримання пенсії відповідно до п.3 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з цим у відповідача виник обов'язок по відшкодуванню позивачу шкоди, заподіяної внаслідок видачі недостовірних документів у розмірі безпідставно виплачених гр. Таран О.В. пенсійних коштів в сумі 33268,93 грн.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції скаржником не надано ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів, які б спростували висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, та всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведені ті обставини, на які скаржник посилався, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2015 року у справі №923/139/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2015р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

Таран С.В.