Постанова № 50195762, 09.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р.Справа № 916/1737/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Демчук О.В. за довіреністю;

від відповідача - Орлова О.В. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

на рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р.

у справі №916/1737/15

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 958 461,28 грн., з яких 2 659 176,16 грн. - інфляційні втрати, 299 285,12 грн. - 3% річних

ВСТАНОВИВ

У квітні 2015 р. публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (далі - ПАТ „НАК „Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (далі - ПАТ „Одеська ТЕЦ") про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 26.01.2012 р. №22/12-ПР-23 у розмірі 2 958 461,28 грн., з яких 2 659 176,16 грн. - інфляційні втрати, 299 285,12 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. (суддя Шаратов Ю.А.) позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" суму інфляційних втрат у розмірі 2 659 176,16 грн. та 299 285,12 грн. 3% річних, стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" витрати на сплату судового збору у розмірі 59 169,23 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору від 26.01.2012 р. в частині оплати природного газу в обсязі 13 544,480 тис. куб.м., за ним утворилась заборгованість у сумі 7 282 604,54 грн., вимоги про стягнення якої були задоволенні рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2013 р., залишеним без змін в цій частині постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р. у справі № 916/1159/13, а тому, на підставі 625 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції було перевірено та визнано вірним розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ПАТ „Одеська ТЕЦ" з апеляційною скаргою в якій просить змінити рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. по справі № 916/1737/15 в частині стягнення з ПАТ „Одеська ТЕЦ" інфляційних втрат розміром та викласти його резолютивну частину в наступній редакції: стягнути з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" інфляційні втрати розміром 2 615 261,48 грн., стягнути з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" витрати по сплаті судового збору у сумі 3432,00 грн.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що позивач, з яким погодився суд першої інстанції, у порушення приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, здійснив нарахування інфляційних втрат не за весь період прострочення, а лише за період з 02.11.2013 р. по 16.03.2015 р., що на думку скаржника, є невірним, оскільки, якщо розрахувати інфляційні втрати за весь час прострочення, то їх сума суттєво зменшиться, так як в даний період часу мала місце не лише інфляція, а й дефляція. За розрахунком скаржника, загальна сума інфляційних втрат складає 2 615 261,48 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 р. апеляційну скаргу ПАТ „Одеська ТЕЦ" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Бєляновського В.В.

У судовому засіданні від 26.08.2015 р. оголошувалась перерва до 09.09.2015 р.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. №517 призначено повторній автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Богатиря К.В. у відрядженні та судді Бєляновського В.В. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.09.2015 р. для розгляду справи №916/1737/15 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського від 08.08.2015 р. апеляційну скаргу ПАТ „Одеська ТЕЦ" прийнято до провадження з призначеним розглядом колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача надав пояснення згідно з якими заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судових засіданнях представників учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ „Одеська ТЕЦ" підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2012 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №22/12-ПР-23, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.1. договору.

Згідно з п. 1.2. продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. природний газ в обсязі до 30 800 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень, 90 коп.) гривень. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 119 651 224, 00 грн., крім того ПДВ- 1 882 496,00 грн., разом з ПДВ - 121 533 720,00 (сто двадцять один мільйон п'ятсот тридцять три тисячі сімсот двадцять грн. 00 коп.).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% (30 відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки; оплати в розмірі по 35 % (тридцять п'ять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.1.1 та п. 6.1.2 договору, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки.

Відповідно до наявних у матеріалах справи актів - приймання передачі природного газу №13 від 31.01.2012 р., №20 від 29.02.2012 р., № 21 від 31.03.2012 р., № 21 від 30.04.2012 р. вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а той прийняв природний газ на загальну суму 53 445 163,63 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2013 р. по справі 916/1159/13 стягнуто з ТОВ „Одеська ТЕЦ" 7 282 604, 54 грн. основного боргу, 62 101, 92 грн. інфляційних, 773 050, 55 грн. пені, 652 652, 32 грн. штрафу у розмірі 7%, 242 302, 05 грн. 3% річних, 68 820, грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р. рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013 р. у справі № 916/1159/13 в частині стягнення з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" пені в сумі 773 050, 55 грн., 7% штрафу в розмірі 652 652,32 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 62 101, 92 грн. скасовано, тощо.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2014 р. стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" 131 086 грн. 88 коп. - 3 % річних, тощо.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач, посилаючись на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, обґрунтував позовні вимоги простроченням відповідачем оплати за поставлений в березні-квітні 2012 року газ за договором купівлі-продажу природного газу від 26.01.2012 №22/12-ПР-23. За розрахунком позивача, загальна заборгованості відповідача складає 2 958 461,28 грн., з яких 2 659 176,16 грн. - інфляційні втрати, 299 285,12 грн. - 3% річних.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задовольнив їх у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду частково не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

За приписами ст.ст. 12 та 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб

Разом з цим, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судовою колегією, під час апеляційного перегляду справи, встановлено, що позивачем під час звернення із позовною заявою до суду було здійснено розрахунок інфляційних втрат не за весь період прострочення, як того вимагають положення ст. 625 ЦК України, а лише за період з листопада 2013 р. по лютий 2015 р.

Розглядом справи також встановлено, що у червні, липні, серпні, листопаді 2012 р., лютому, липні, серпні 2013 р. мала місце дефляція, а відтак і зменшення нарахованих позивачем сум, на яку збільшився борг, внаслідок інфляції.

Отже, позивач, нарахувавши інфляційні збільшення не за весь час прострочення, як того вимагає законодавець, а лише за період, в якому мала місце інфляція, без врахування періодів, в яких мала місце дефляція, діяв в супереч положенням ст. 625 ЦК України та загальним засадам цивільного законодавства.

Погодившись із цими доводами позивача, суд першої інстанції також обґрунтував оскаржуване рішення посиланням на судові рішення у справі №916/1159/13, предметом розгляду за якими, також були вимоги позивача за період, який передував періоду прострочення, заявленого позивачем у цій справі.

З такими доводами колегія суддів погодитись не може, оскільки вони суперечать положенням ст. 625 ЦК України. Так, виходячи із наведених положень ст. 625 ЦК України та встановлених судом обставин справи, у відповідача виникли зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а у позивача права вимагати виконання цього обов'язку. При цьому законодавець вказує період за який має здійснюватись такі нарахування, а саме за весь час прострочення.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, які тривають від моменту із яким заявник пов'язує момент прострочення до відповідного звернення до суду із позовом.

Таким чином, колегія відзначає, що не врахування при розрахунку збитків від інфляції періодів в яких в державі відбувались дефляційні процеси призводять до безпідставного збільшення заборгованості відповідача.

Колегією суддів, з урахуванням Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-97р., було перевірено розрахунок інфляційних нарахувань наданий відповідачем та встановлено, що він здійснений вірно, відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, оскільки здійсненний за весь період прострочення, а також з урахуванням того, що за час прострочення мала місце не тільки інфляція, а й дефляція.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення підлягають задоволенню частково в сумі 2 615 261 грн. 48 коп., а в решті слід відмовити.

В іншій частині, щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 299 285,12 грн., колегія суддів, вважає рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів прийшла висновку про задоволення апеляційної скарги, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з розподілом судових витрат відповідно до положень ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. у справі №916/1737/15 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму інфляційних втрат у розмірі 2 615 261 грн. 48 коп. та 299 285 грн. 12 коп. - 3% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 58290 грн. 90 коп. судового збору за подання позовної заяви.

У частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 43 914 грн. 68 коп. відмовити».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" 913 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Повернути Публічному акціонерному товариству „Одеська ТЕЦ" з державного бюджету України 2518 грн. 50 коп. надлишково сплаченого судового збору.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.09.2015 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.