Рішення № 50195248, 08.09.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2015 р. Справа № 924/1258/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 16619грн. 19коп.

Представники сторін:

від позивача Андрейчик Ю.Л. - за довіреністю №145-О від 21.01.2011р. (довіреність ПАТ "Акцент-Банк" №986 від 25.12.2012р.)

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 08.09.2015р., оскільки в судовому засіданні 11.08.2015р. та 03.09.2015р. оголошувались перерви.

Суть спору

Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 20528грн. 96коп., з яких 5465грн. 73коп. заборгованість за кредитом, 7002грн. 21коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2012р. по 29.08.2014р.; 6437грн. 75коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 01.02.2012р. по 09.07.2015р., 1623грн. 27коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 04.01.2012р. по 09.07.2015р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору від 31.10.2011р. щодо повернення кредитних коштів. Також зазначає, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

В судовому засіданні 08.09.2015р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. №05-08/2536/15), згідно якої просить суд стягнути з відповідача 16619грн. 19коп., з яких 5465грн. 73коп. заборгованість за кредитом, 7002грн. 21коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2012р. по 29.08.2014р.; 2527грн. 98коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 01.02.2012р. по 03.02.2014р., 1623грн. 27коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 04.01.2012р. по 01.08.2014р.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі в редакції заяви вх. №05-08/2536/15 від 08.09.2015р. Повідомив, що відповідачем після звернення до суду з позовом за договором від 31.10.2011р. будь-які оплати не проводились, заборгованість не реструктуризована, на підтвердження чого надав суду відповідну довідку від 03.09.2015р. Також подав пояснення, у яких зазначив, що 31.10.2011p. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (Заява). Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua. які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування від 31.10.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2, до якого було додатково відкрито картковий НОМЕР_4 та видано корпоративну картку Visa blitz НОМЕР_3. 02.11.2011р. ФОП ОСОБА_1 зняв із своєї картки кошти в сумі 5200грн., комісія за зняття готівки становила 156грн., що разом склало 5356грн. Також згідно з п. 3.18.4.2 Правил та Умов при знятті готівки в сумі 5200грн. за рахунок кредитного ліміту відповідачем погашено комісію за зняття готівки в розмірі 156грн. та відсотки за користування кредитним лімітом, нараховані за період з 02.11.2011р. по 27.02.2012р.

Відповідач у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст. 232 Господарського кодексу України. Також відповідач, керуючись ст. 267 ЦК України, подав заяву про застосування строків позовної давності, у якій, посилаючись на п. 3.2 Постанови від 29.05.2013р. №10 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських зборів" зазначає, що щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а при стягненні сум збитків, заподіяних у зв'язку зі сплатою неустойки (штрафу, пені), застосуванню підлягає загальна позовна давність.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії НОМЕР_7, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №055448, статутом ПАТ "Акцент-Банк" погодженого Національним банком України від 14.06.2012р.

31.10.2011р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву від 31.10.2011р. про відкриття поточного рахунку НОМЕР_5, карткового рахунку НОМЕР_6, картки НОМЕР_3.

У заяві зазначено, що підписавши її, Клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://www.a-bank.com.ua, http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

У поданій заяві також зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських коштів і тарифами Банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті банку www.a-bank.com.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Згідно довідки №08.7.0.0.0/150710163533 від 10.07.2015р. відповідачу 31.10.2011р. встановлений кредитний ліміт в розмірі 5500грн.

Платіжним дорученням №1 від 02.11.2011р. грошові кошти в розмірі 5200грн. з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_5 перераховано на картковий рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_6, що відображено у виписці по рахунку з призначенням платежу "НОМЕР_8 поповнення СКС".

Згідно виписки по рахунку, 02.11.2011р. з карткового рахунку НОМЕР_6 ФОП ОСОБА_1 було знята готівка в сумі 5200грн., комісія за перерахування коштів в рахунок кредитного ліміту склала 156грн. Сплата комісії за зняття готівки відбулась за рахунок коштів кредитного ліміту.

Погашення відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 02.11.2011р. по 15.12.2011р. в розмірі 109грн. 73коп. також проведено за рахунок коштів кредитного ліміту.

Умовами договору (Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи банку) передбачено (п. 3.18.1.1 Умов), що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Згідно із п.3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Відповідно до п.3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Підпунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки і пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов (п.3.18.1.13 Умов).

Згідно з п.3.18.2.1.4.4 Умов за рахунок коштів, що надійшли на поточний рахунок Клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за відсотками, розрахованим згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2 Вступники на поточний рахунок Клієнта грошові кошти автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку. У разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, проводиться за рахунок невикористаного залишку Ліміту. Після погашення заборгованості за відсотками, Банк проводить оплату надходять протягом операційного дня розрахункових документів Клієнта в межах невикористаного залишку Ліміту.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка.) За користування кредитом в період з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п.3.18.4.1.2 Умов при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Відповідно до п.п. 3.18.4.1.3 та 3.18.4.1.4 Умов у випадку непогашеним кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. "Непогашенням кредиту" є невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Підпунктом 3.18.4.2 Умов передбачено що, відповідно до ст. 212 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.18.1.1., 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.18.1.8).

Згідно з п.3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п.3.18.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (що також кореспондується з п. 3.18.4.4 Умов).

Пунктом 3.18.4.1 Умов, встановлена відповідальність сторін, зокрема, при порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків по оплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагорода, передбачена п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Як передбачено п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно з п.3.18.5.7 Умов, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Пунктом 1.1.6.1 Умов визначено, що зміни до цих Умов і Правил надання банківських послуг вносяться Банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. 1.1.6.2 У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, Банк повідомляє Клієнтів про внесені зміни шляхом використання наступних каналів зв'язку. 1.1.6.2.1 Офіційний сайт Банку: www.privatbank.ua, розміщення інформації у відділеннях Банку. Підпис необхідних документів безпосередньо у відділенні Банку (1.1.6.2.2). Іншими каналами зв'язку у відповідності до Умов та правил (1.1.6.2.3). Банк розглядає пропозиції клієнтів та інших осіб, отримані через зазначений вище сайт Банку, які обов'язково будуть розглянуті, але не призводять до безсуперечного внесення змін у відносинах між Банком і Клієнтом. (1.1.6.3). Зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг Банку (1.1.6.4).

Наказом №СП-2014-6780656 від 10.06.2014р. "Про актуалізацію Умов та правил надання банківських послуг", який затверджений правлінням Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", зокрема, змінено відсоткову ставку по користуванню кредитними коштами (п. п. 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.1.4 Умов).

Згідно з п.п. 3.11.4.1.3, 3.11.4.1.4 Умов (зміни почали діяти з 01.07.2014р.) у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.11.4.1.3 Умов від 01.07.2014р.).

Згідно виписки по рахунку у відповідача з 27.02.2012р. виникла прострочена заборгованість в розмірі 5465грн. 73коп.

16.06.2015р. позивачем надіслано відповідачу претензію №11031AN3XS034 про сплату заборгованості за договором від 31.10.2011р.

Відповідно до виписки по рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 09.07.2015р. прострочена заборгованість за договором від 31.10.2011р. складає: 5465грн. 73коп. заборгованість за кредитом, 7002грн. 21коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2012р. по 29.08.2014р.; 2527грн. 98коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 01.02.2012р. по 03.02.2014р., 1623грн. 27коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 04.01.2012р. по 01.08.2014р.

Згідно з довідкою ПАТ "Акцент-Банк" від 03.09.2015р., станом на 03.09.2015р. по договору банківського обслуговування Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості, заборгованість не реструктуризована, між сторонами не було укладено жодних додаткових угод до кредитного договору від 31.10.2011р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківського обслуговування від 31.10.2011р., і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання. Даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За умовами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти і зобов'язаний був їх повернути у строки, передбачені умовами договору, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за користування.

Судом встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати процентів та винагороди (комісії) за користування кредитом. Згідно поданого позивачем розрахунку, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №05-08/2536/15), станом на 09.07.2015р. заборгованість за кредитом складає 5465грн. 73коп.; 7002грн. 21коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2012р. по 29.08.2014р.; 1623грн. 27коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, нарахованої за період з 04.01.2012р. по 01.08.2014р.

Також позивачем заявлено до стягнення, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №05-08/2536/15), 2527грн. 98коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 01.02.2012р. по 03.02.2014р.

Приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому судом враховується, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. (п. 2.5 постанови ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Сторони передбачили нарахування пені у разі порушення термінів повернення кредиту та відсотків в максимальному розмірі, передбаченому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, сторони пунктом 3.18.5.4 Умов встановили що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Відповідач у заяві від 08.09.2015р. (вх. №05-22/9589/15) просить суд застосувати строки позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Нормами ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (ст. 258 ЦК України). Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з п.3.18.5.7 Умов, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, скориставшись правом, наданим ч. 1 ст. 259 ЦК України, сторони встановили більш тривалий строк позовної давності терміном 5 років, з огляду на що, подана відповідачем заява про застосування строків позовної давності (вх. №05-22/9589/15 від 08.09.2015р.) не підлягає задоволенню, оскільки позов пред'явлено в межах строків позовної давності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення пеню у розмірі 2527грн. 98коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 5465грн. 73коп. - заборгованості за кредитом, 7002грн. 21коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1623грн. 27коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 2527грн. 98коп. пені обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" м.Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 16619грн. 19коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) 5465грн. 73коп. (п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 73коп.) заборгованості за кредитом, 7002грн. 21коп. (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 96коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 2527грн. 98коп. (дві тисячі п'ятсот двадцять сім гривень 98коп.) пені; 1623грн. 27коп. (одна тисяча шістсот двадцять три гривні 27коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.09.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим з повідомленням (м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (АДРЕСА_1).