Рішення № 50194354, 09.09.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року Справа № 915/1446/15

м. Миколаїв

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54003, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв), код 05410263

до відповідача: Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж" (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11), код 20915954

про: стягнення 272 672 грн. 55 коп.

Суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Панфілова О.В., довіреність № 04/1052 від 30.12.2014;

від відповідача: Лютий О.П. - директор;

Кордюкова З.М., довіреність № 399 від 09.09.2015;

Терещенко Г.Г., довіреність № 231 від 09.09.2015.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації (ПАТ) "Миколаївгаз" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж" про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 272672 грн. 55 коп., із яких 98966 грн. 41 коп. - основний борг, 1766 грн. 12 коп. - 3% річних; 121320 грн. 19 коп. - збитки від інфляції, 50609 грн. 83 коп. - пеня, посилаючись на те, що ДВНЗ "Миколаївський політехнічний коледж" неналежно виконувались грошові зобов'язання за укладеним між ними Типовим Договором 29.12.2014 р. № ТП-Б-2011044-МГ на поставлення природного газу за регульованим тарифом (далі-Договір).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.09.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовні вимоги визнали в частині основного боргу, посилаючись на те, що Відповідач є бюджетною установою та на відсутність коштів. Крім того, просять суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти зменшення штрафних санкцій.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" та Державним вищим навчальним закладом "Миколаївський політехнічний коледж" укладено Типовий Договір від 29.12.2014 р. № ТП-Б-2011044-МГ на поставлення природного газу за регульованим тарифом.

Пунктом 1.1 зазначеного Договору Позивач зобов'язався поставити природний газ, а останній оплатити вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором.

На виконання умов указаного Договору ПАТ "Миколаївгаз" поставило Відповідачу у січні, лютому, березні 2015 року природній газ в обсязі 49,828 тис. куб. м. на загальну суму 412203 грн. 18 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2015 р., 28.02.2015 р., 31.03.2015 р.

Державним вищим навчальним закладом "Миколаївський політехнічний коледж" свої зобов'язання виконав частково, так як згідно умов Договору хоча й прийняв природний газ, але оплатив його не в повному обсязі.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до п. 2.6 Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у Додатку № 1 до Договору.

Згідно п. 2.7 Договору, постачальник до 3-го числа, наступного за звітним місяцем направляє споживачу два примірники акта приймання - передачі газу та акти виконаних робіт за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюються Споживачем поточними платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

Згідно п. 4.7 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника.

Відповідач вимоги Договору в частині розрахунку за отриманий газ на умовах встановлених Договором виконав частково сплативши позивачеві 313236 грн. 77 коп., таким чином борг відповідача за отриманий на протязі січня-березня 2015 року по Договору газ становить 98966 грн. 41 коп.

Згідно п. 5.3.3 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 98966 грн. 41 коп. за поставлений природний газ по Договору № ТП-Б-2011044-МГ є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 9-10) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1776 грн. 12 коп. за період з 04.03.2015 р. по 16.06.2015 р. та інфляційні за період з лютого 2015 року по липень 2015 року в загальному розмірі 121320 грн. 19 коп., розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та Договору та підлягає задоволенню.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 9-10) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 50609 грн. 83 коп. за період з 04.03.2015 р. по 23.07.2015 р.

Проте, виходячи з того, що фінансування Відповідача здійснюється виключно з державного бюджету, при цьому недостатньо; що Позивачем не доведено заподіяння йому порушенням грошових зобов'язань Відповідачем матеріальної шкоди, суд визнає викладені обставини виключними.

З огляду на вказані обставини, та з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, зокрема за наявності обставин, які мають істотне значення, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин; суд вважає за можливе зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до суми 5000 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмір 5000 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Посилання Відповідача на відсутність коштів необхідних для сплати боргу, не беруться судом до уваги оскільки відповідно до п. 1.10.Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж" грошових коштів у загальній сумі 227052 грн. 72 коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж" (54030, м. Миколаїв, вул. Никольська, 11, код 20915954) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54003, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, код 05410263) борг у загальній сумі 227052 (двісті двадцять сім тисяч п'ятдесят дві) грн. 72 коп., із яких 98966 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 41 коп. - основний борг, 1766 (тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 12 коп. - 3% річних; 121320 (сто двадцять одна тисяча триста двадцять) грн. 19 коп. - збитки від інфляції, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 5543 (п'ять тисяча п'ятсот сорок три) грн. 75 коп.

3. В задоволенні пені в розмірі 45609 грн. 83 коп. відмовити.

Суддя В.Д. Фролов