Рішення № 50193923, 08.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №910/13597/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Краснодонський»

до Державного підприємства «Енергоринок»

1) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

2) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 20291155,46 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від прокуратури - Жовтун Н.Б. (посвідчення №019901 від 21.08.2015);

від позивача - Севост`янов С.С. ( довіреність від 25.02.2015);

від відповідача - Стилик О.Ю. (довіреність № 01/44-741Д від 25.12.2014), Манзюк О.В. (довіреність від 25.12.2014 №01/44-736Д);

від третьої особи 1 - не прибув;

від третьої особи 2 - Проноза Г.С. (довіреність № 55 від 01.07.2015);

ВСТАНОВИВ:

15.05.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява, у якій позивач просив стягнути з Державного підприємства «Енергоринок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Краснодонський» заборгованість за договором на продаж виробленої електричної енергії №9876/02 від 28.08.2013 в сумі 20291155,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору та не розрахувався за поставлену позивачем за період з 18.02.2015 до 25.03.2015 електричну енергію, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20291155,46 грн.

Представники відповідача у судове засідання прибули, надали суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що перерахування коштів за електричну енергію здійснюється відповідно до алгоритму, що встановлюється Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Враховуючи те, що позивач, відповідно до Наказу Міненерговугілля від 18.02.2015 № 100 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» (втратив чинність) та у зв'язку із затвердження переліку виробників електричної енергії Наказом Міненерговугілля від 08.05.2015 №273 входить до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, то відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які стосувалися спірного періоду розрахунків, в т.ч. і тих які діють на даний час, оптовому постачальнику електричної енергії (відповідачу) заборонено перераховувати кошти виробникам електричної енергії, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, пояснень по суті спору не надав.

Представник третьої особи 2 в судове засідання прибув, надав суду пояснення по суті спору, в яких вказав на те, що Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд розпоряджень, якими було запроваджено тимчасові надзвичайні заходи на ринку електричної енергії, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 764-р, від 01.10.2014 №915-р, від 08.12.2014 № 1195-р, від 14.01. 2015 № 36-р, від 31.03.2015 р. № 280-р. та на виконання вимог яких Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанови від 18.02.2015 № 203, 24.03.2015 від № 870, від 01.04.2015 № 1173, якими були внесені зміни до постанови НКРЕ від 21.12.2011 № 2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» стосовно припинення на період дії розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» перерахування коштів виробникам електричної енергії, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку визначеного Міненерговугілля.

Також, у судовому засіданні 08.09.2015 судом було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі № 910/13597/15 судово-бухгалтерської експертизи з метою встановлення чи був дотриманий відповідачем алгоритм оптового ринку електричної енергії, а якщо ні, то в чому саме полягає порушення, яке надійшло до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва 20.08.2015.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Проте, в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, а отже, за висновками суду, відсутні будь-які підстави для призначення у справі №910/13597/15 судової експертизи, оскільки дослідження всіх обставин даного спору не потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим клопотання відповідача є необґрунтованим та підлягає залишенню судом без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Краснодонський» (далі по тексту - ВАД, позивач, ТОВ «Вітряний парк Краснодонський», компанія) та Державним підприємством «Енергоринок» (далі по тексту - ДПЕ, відповідач, ДП «Енергоринок») було укладено договір №9876/02 (далі по тексту - договір, договір №9876/02), за умовами якого ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п. 1.1), ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Актах розмежування балансової належності електричних мереж (додаток № 3 до цього договору). Точки обліку електричної енергії наведені в додатку №1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". В разі змін в схемі обліку, сторони вносять відповідні зміни до додатків №1 та 2 до цього договору (п.2.2), тариф на електроенергію, яку ВАД продає ДПЕ, затверджується Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) у національній валюті України (п. 2.3), вартість електричної енергії, купленої ДПЕ у ВАД в розрахунковому місяці, визначається на підставі тарифу відповідно до п.2.3 та фактичних обсягів електроенергії, купленої ДПЕ у ВАД (п.2.5), розрахунок за куплену ДПЕ електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ВАД, з урахуванням ПДВ, та, за згодою сторін, іншими формами що передбачені чинним законодавством України (п.4.1), платежі за отриману ДПЕ у ВАД електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКРЕ. Остаточний розрахунок за куплену ДПЕ у ВАД електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 15-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.2).

На виконання умов договору в період з лютого місяця 2015 по березень місяць 2015 позивачем продано, а відповідачем прийнято електричну енергію на суму 42158121,07 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії за лютий та березень місяці 2015 (копії актів містяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач у позовній заяві, він не отримав від відповідача за поставлену ним електричну енергію 6553099,14 грн. за лютий 2015 та 13738056,32 грн. за березень 2015, а всього 20291155,46 грн., у зв'язку з чим звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Протягом лютого - квітня 2015 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП), були прийняті ряд постанов якими внесено зміни до алгоритму розподілу коштів оптового ринку електроенергії, зокрема:

- Постанова НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року N 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2, від 26 липня 2013 року N 1036»;

- Постанова НКРЕКП №870 від 24.03.2015 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2»;

- Постанова НКРЕКП №1173 від 01.04.2015 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2» (далі разом по тексту - постанови НКРЕКП).

Згідно положень цих постанов НКРЕКП, були внесені зміни до алгоритмів розподілу коштів оптового ринку електроенергії, зокрема щодо нездійснення перерахувань виробникам електричної енергії платежів, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Прийняття НКРЕКП постанов №203, №870, №1173 зумовило призупинення проведення розрахунків з позивачем на оптовому ринку електричної енергії за договором №9876/02.

Для забезпечення реалізації постанов НКРЕКП №203, №870, №1173 наказами №100 від 18.02.2015р. (станом на 18.02.2015) та № 273 від 08.05.2015 (станом на 08.05.2015) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та визначено перелік виробників електричної енергії» установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно додатків до вищевказаних наказів № 100 та №273 ТОВ «Вітряний парк Краснодонський», включено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, з якими розпорядник коштів з рахунків із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок» призупиняє розрахунки за вироблену та продану в оптовий ринок електричної енергії України товарну продукцію (електроенергію).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 12 лютого 2002 року №3-рп/2002 справа №1-7/2002 (справа про електроенергетику) зазначив, що електроенергія є специфічним товаром, який виробляється і споживається одночасно, її слід розглядати як спільну власність усіх учасників енергоринку.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.

Оптовий ринок електричної енергії України у кожному розрахунковому періоді зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та здійснювати повну оплату вартості електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску.

За змістом ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» визначено особливий порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії - всі кошти за спожиту електричну енергію вносяться виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відкриті в установах уповноваженого банку. З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії згідно із алгоритмом, встановленим НКРЕКП.

Згідно з п. 2.4. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 8 лютого 1996 року №3 «Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії», вся електрична енергія, яка вироблена на електростанціях ліцензіата, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії, повинна продаватися на Оптовому ринку електричної енергії України.

У разі продажу електричної енергії оптовому постачальнику ліцензіат укладає договір купівлі-продажу електричної енергії з оптовим постачальником електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Кошти за продану електричну енергію ліцензіат отримує з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Згідно з ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику», держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 17 3 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 цього Закону, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Згідно з п.п. 1.7.2. Постанови НКРЕ від 21 грудня 2011 року № 2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», ДП «Енергоринок» щоденно із суми коштів, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, до 15 числа (включно) розрахункового місяця зобов'язано здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням авансових платежів.

Як на підставу невиконання своїх зобов'язань, відповідач посилався на постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015 під час дії якої, як підтверджується матеріалами справи і не заперечується учасниками судового розгляду, кошти, про стягнення яких заявлено позов, нараховувалися відповідачем на користь позивача, але не перераховувалися останньому. Постанова НКРЕКП №203 від 18.02.2015 діяла протягом дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку елект ричної енергії». Розпорядження КМУ від 14.01.2015 № 36-р втратило чинність 24.03.2015, тобто 24.03.2015 втратила чинність і постанова № 203 від 18.02.2015. Крім того, Донецьким окружним ад міністративним судом 16.03.2015 винесено постанову у справі № 805/705/15-а якою визнано протиправною з моменту її прийняття постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015, а ухвалою До нецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а залишено без змін. В силу ст. 254 КАС України, постанова окружного адміністративного суду набрала законної сили 28.04.2015.

Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, відповідно до п. 2 Наказу №273 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 року «Про затвердження переліку виробників електричної енергії», накази Міненерговугілля від 12.02.2015 №88 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» та від 18.02.2015 №100 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» вважати такими, що втратили чинність.

Суд зазначає про те, що незважаючи на скасування і втрату чинності наказів №88 від 12.02.2015 та №100 від 18.02.2015, а також визнання протиправною в судовому порядку Постанови НКРЕКП №203 від 18.02.2015, закінчення строку дії постанов НКРЕКП №158 від 02.02.2015 і постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №36-р, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 №124-р, станом на день вирішення спору по суті чинними є наказ №273 від 08.05.2015 в частині віднесення ТОВ «Вітряний парк Краснодонський» до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2015 р. № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» та інші нормативно-правові акти, що забороняють розрахунки з виробниками електричної енергії, установки яких (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що позивач в установленому порядку обставини, які повідомлені відповідачем не спростував, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 08.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 14.09.2015.

Суддя В.О. Демидов