Рішення № 50192731, 22.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" серпня 2011 р. Справа № 21/5007/41/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіної Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність №04/171 від 16.11.10р.;

від відповідача ОСОБА_2 - довіреність від 01.02.11р.;

ОСОБА_3 - довіреність б/н від 10.11.10 р.

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення №2 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" міста Житомир (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 3623101,62 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 3623101,62грн., з яких: 2400000,00грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 753501,31грн.- проценти за користування кредитом, 469600,00грн. - пеня.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що при визначенні суми позовних вимог, позивачем була допущена арифметична помилка, оскільки при складанні 2400000,00грн. простроченої заборгованості по кредиту, 753501,31грн. заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитом, 469600,00грн. пені., сума позовних вимог складає 3623101,31грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.05.11р. провадження у справі було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України, до вирішення справи №47/63 за позовом ТОВ "Трансметалпродукт" до ПАТ "БМ Банк" про визнання Договору №2008-009/DC-002 відновлюваної кредитної лінії недійсним.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.11р. по справі №47/63, залишеного в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.11р., у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору №2008-009/DC-002, ТОВ "Трансметалпродукт" відмовлено (т.2, а.с.72-76).

На підставі вказаного, ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.07.11р. провадження у справі №21/5007/41/11 поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні, на виконання вимог суду, надав письмове пояснення на відзив відповідача, а також уточнений розрахунок пені з урахуванням вимог ст. 232 ГК України та в межах річного строку позовної давності (т.2, а.с. 114-117). Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача щодо основної суми заборгованості не заперечили. Згідно відзиву на позовну заяву, частково заперечують щодо нарахування пені та процентів (т 2, а.с.102-104), зокрема, просять суд застосувати при нарахуванні пені, строк позовної давності.

В судовому засіданні заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для перевірки наданого позивачем уточненого розрахунку пені.

Представник позивача щодо відкладення розгляду справи заперечив.

У зв'язку з тим, що строк вирішення спору, передбачений ч.1 ст. 69 ГПК України закінчується 23.08.11р. та сторонами не продовжений, суд відхилив заявлене представниками відповідача клопотання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (позичальник, відповідач) було укладено договір № 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії (т.1, а.с. 31-33).

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк зобов'язався надавати на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Договором строки кредит в розмірі 2000000,00грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше "08" липня 2010 року відповідно до графіку:

- строк погашення 26.02.10р.- сума погашення 333333,00грн;

- строк погашення 30.03.10р.- сума погашення 333333,00грн.;

- строк погашення 30.04.10р.- сума погашення 333333,00грн.;

- строк погашення 28.05.10р. - сума погашення 333333,00грн.;

- строк погашення 30.06.10р.- сума погашення 333333,00грн.;

- строк погашення 08.07.10р.- сума погашення 333333,00грн.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку № 206330230495 на поточний рахунок відповідача в Банку в безготівковому порядку на поповнення оборотних коштів (надалі - цільове призначення) в період з 09.07.08р. по 08.07.10р.

Додатковим договором №1 від 27.08.08р. про внесення змін до договору №2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії від 09.07.08р.(т.1, а.с.34), ліміт кредитної лінії було збільшено та встановлено у розмірі 2400000,00грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 08 липня 2010 року відповідно до графіку:

- строк погашення 26.02.10р.- сума погашення 400000,00грн;

- строк погашення 30.03.10р.- сума погашення 400000,00грн.;

- строк погашення 30.04.10р.- сума погашення 400000,00грн.;

- строк погашення 28.05.10р. - сума погашення 400000,00грн.;

- строк погашення 30.06.10р.- сума погашення 400000,00грн.;

- строк погашення 08.07.10р.- сума погашення 400000,00грн.

На виконання умов Договору та Додаткового договору №1, відповідачу було надано кредит в сумі 2400000,00 грн., що підтверджується Меморіальними ордерами №78583 від 10.04.08р. на суму 2000000,00грн. та №1126936 від 28.08.08р. на суму 400000,00грн. (т.1, а.с. 38,39).

За умовами п. 1.5. Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Згідно п.1.5.1.1. Договору, проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 20,0% річних, яка може бути змінена, в порядку, визначеному цим договором.

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п. 1.2 Договору. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п. 1.5.1.2).

Відповідно до п. 1.5.1.3 Договору, перша сплата відповідачем процентів відбувається не пізніше 30 липня 2008 року за період з першого дня видачі кредиту до 25-го липня 2008 року (з урахуванням положень п.1.5.1.2. цього Договору). Всі наступні сплати процентів відбуваються в розрахунку з 26-го числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця, сплачуються відповідачем щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а у разі повного строкового або дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п. 4.3.3 Договору, відповідач зобов'язався точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит на рахунок № 206330230495 в ТОВ "БМ Банк" та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом на рахунок № НОМЕР_1 в ТОВ "БМ Банк", а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі , а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

За даними позивача, в порушення умов кредитного договору відповідач не сплачував належним чином платежі по тілу кредиту згідно графіку та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених договором та/або документами забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в договорі можуть бути інші умови) негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по цьому договору, в тому числі, якщо позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за договором.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору, після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Згідно п. 4.2.1 Договору, банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань по даному договору.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користуванням кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як зазначив позивач в позовній заяві, загальна прострочена заборгованість ТОВ "Трансметалпродукт" по кредитному договору станом на 22 квітня 2011 р. становила 3623101,31 грн., а саме: 2400000,00грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 753501,31 грн. - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та 469600,00 грн. - пеня.

У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, 01 червня 2010 року на адресу відповідача зі сторони позивача направлялася вимога №269 про погашення простроченої заборгованості у розмірі 2787213,95грн., яку Товариство отримало 02.06.10 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 40-44, т.1).

Однак, вимоги банку відповідачем виконані не були, заборгованість по кредитному договору не погашалась.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 102-104, т.2) вказує на те, що позивачем неправомірно нараховано проценти після 08.07.10р., що суперечить п.п.1.5.1.2., 1.2. Договору відновлювальної кредитної лінії та Цивільному Кодексу України, тому просить суд застосувати позовну давність в частині нарахування пені по кредиту та процентам, нарахування якої проводилося поза межами річного строку позовної давності. Враховуючи вказане, у задоволенні позовних вимог у розмірі 378739,70грн. процентів та 260078,15грн. пені просить суд відмовити.

Згідно здійснених та поданих відповідачем розрахунків, за даними останнього, заборгованість по процентам нарахованим з 10.07.08р. по 07.07.10р. складає 374761,61грн., пеня по кредиту та процентам складає 209078,15грн. (т.2, а.с. 105-108).

Щодо нарахованої позивачем основної суми заборгованості, заперечення у відповідача відсутні.

У зв'язку з зазначеним, а також на виконання вимог ухвали суду, представником позивача було подано письмове пояснення на відзив відповідача, згідно якого, посилаючись на умови Договору та ст. 526, 536, 599, 1048,1054 ЦК України, 345,346 ГК України, позивач вважає твердження відповідача стосовно того що із закінченням строку, на який було надано кредит, припиняється нарахуванням процентів за його користування, є необгрунтованими та безпідставними. Також представник позивача надав уточнений розрахунок пені за 180 днів за період з 27.04.10р. по 21.04.11р. (т.2, а.с. 114-117), зауваживши при цьому, що заявлені у позовній заяві вимоги підтримує у повному обсязі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.627, 629 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача до суду є неналежне виконання відповідачем умов договору № 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії від 09.07.08р. та Додаткового договору №1 про внесення змін до Договору (т.1, а.с. 31-35).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з наданих до справи документів та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору, банк надав відповідачу кредит в розмірі 2400000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами (т.1, а.с. 38,39).

З банківської виписки по особовим рахункам з 09.07.08р. по 21.04.11р. вбачається, що станом на 13.05.11р. у відповідача залишилася непогашеною заборгованість по тілу кредитного Договору в сумі 2400000,00грн. (т.1, а.с. 61-63).

На день вирішення спору вказана заборгованість відповідача по наданому кредиту не змінилася, що не заперечується останнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до п.п. 1.5.1.1, 1.5.1.2 Договору, відповідачу з першого дня видачі кредиту та за фактичне користування ним нараховувались проценти у розмірі 20% річних.

Згідно виписки по особовим рахункам (т.1, а.с. 64-150; т.2, а.с. 1 -60) та відомості нарахування процентів (т.1, а.с. 49), відповідачу за користування кредитом за період з 09.07.08р. по 21.04.11 нараховано процентів на загальну суму 1324770,33грн. Також вбачається, що відповідач здійснив часткові розрахунки по сплаті процентів на суму 571269,02 грн. У зв'язку з вказаним на час звернення до суду, за даними позивача, має місце заборгованість відповідача по сплаті нарахованих процентів у сумі 753501,31 грн.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині строку нарахування процентів, оскільки термін, на який він посилається, викладений у п.1.2. Договору кредитної лінії, не настав, так як відповідач кредит у строк до 08.07.10р. не повернув, а в силу ст. 599 ЦК України, виконання зобовязання неналежним чином не припиняє зобовязання.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, із вказаного визначення кредитного договору випливає його оплатність і саме відсотки за своїм характером є платою за користування кредитом та підлягають стягненню за весь час користування останнім

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час прийняття рішення, доказів додаткового погашення відповідачем заборгованості суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"" в частині стягнення з відповідача 2400000,00грн. заборгованості по кредиту та 753501,31грн. заборгованості по процентам за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобовязання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно п. 6.1.1 договору № 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії (а.с. 31-33), за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 09.07.08р. по 21.04.11р. на загальну суму 469600,00 грн., що також вбачається з його розрахунку (т.1, а.с. 45-48).

Враховуючи, що відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні просили застосувати позовну давність щодо вимог позивача про стягнення пені по кредиту та процентам, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, суд розцінює викладені відповідачем обставини щодо застосування строку позовної давності до нарахування пені, як таку заяву.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Стаття 258 ЦК передбачає спеціальну позовна давність, за ч.2 якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Разом з тим, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши, доданий до позовної заяви розрахунок пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, суд встановив, що позивач всупереч ст. 232 ГК України застосував період більший ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (т.1, а.с. 45).

Враховуючи вказане, а також заперечення відповідача в частині періоду нарахування пені та застосування строків позовної давності, викладених у відзиві на позовну заяву, ухвалою суду від 08.08.11р. позивача було зобов'язано здійснити перерахунок пені з урахуванням ч.6 ст. 232 ГК України, як по тілу кредиту, так і по відсоткам, з урахуванням дати звернення до суду та ув межах строку позовної давності.

Позивачем був здійснений такий розрахунок за період з 27.04.10р. по 21.04.11р., згідно якого сума пені за вказаний період склала 249836,89грн. (а.с. 115-117).

Таким чином, враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності в частині нарахування пені по кредиту та процентам, суд вважає, що вірною є її сума, визначена позивачем у розрахунку кредитної заборгованості станом на 22.04.11р. (т.2, а.с.115-117), а саме 249836,89 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 3403338,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2400000,00 грн.; заборгованість за процентами - 753501,31 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 249836,89 грн.

У стягненні 219763,11грн. пені слід відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Пархоменка, 130, код 32579086)

на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" 01032 (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка,37/122, код 33881201):

- 2400000,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом;

- 753501,31 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 249836,89 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки;

- 23953,27 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 221,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 29 серпня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам