Ухвала суду № 50192713, 19.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/65/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

19.11.2014 Справа № 908/3569/14

За позовом Комунального підприємства "Водоканал" (вул. Артема, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 26 234 грн. 09 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: Дунаєнко О.О. - дов. № 8 від 08.01.2014р.; Іванюсь Я.М. - дов. № 80 від 14.10.2014р.; Омельченко І.В. - дов. № 81 від 14.10.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_5 - дов. б/н від 09.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя про стягнення 26 234 грн. 09 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за водопостачання та водовідведення в сумі 26 234 грн. 09 коп.

Позивач надав письмові пояснення на відзив відповідача, де вказав наступне: відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач просить господарський суд Запорізької області відмовити в задоволені позовних вимог позивача за наступними обставинами: Станом на 09.08.2013р. представником позивача Омельченко І.В було підтверджено справність лічильника та пломб на ньому, про що зазначено в додатковому договорі. Акт про порушення пломби на лічильнику від 15.08.2013р. було складено за межами офісу відповідача, а тому не містить правдивої інформації, оскільки доступ до лічильника повинен був забезпечити представник банку ОСОБА_6 Підпису ОСОБА_6 в акті немає, також немає запису про його відмову від підпису акту. Акт було складено за адресою: АДРЕСА_2, хоча згідно з договором приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, офіс. Строк повірки лічильника складає чотири, а не три роки, що виключає відповідальність відповідача за порушення п. 5.14 Правил. Вищевказана позиція відповідача є безпідставною з огляду на наступне. По-перше, 15 серпня 2013 року представниками позивача інженерами-інспекторами Іванюсь Я.І., Омельченко І.В. за участі відповідача - ОСОБА_1 проведено технічне обстеження водопроводу, про що складено акт технічного обстеження водопроводу від 15.08.2013р. На момент обстеження в присутності представника банку та відповідача виявлено, що порушена цілісність раніше накладеного опломбування В17. Факт первинного опломбування підтверджується актом від 18.05.2010р. Тобто саме 15.08.2013р. було зафіксовано факт порушення цільності опломбування приладу обліку, тому доводи відповідача щодо справності приладу обліку та пломб на ньому станом на 09.08.2013р. є необґрунтованими, адже з 09.08.2013р. по 15.08.2013р. у відповідача було достатньо часу для порушення цілісності пломбування. Крім того, відповідач у відзиві зазначає проте, що 09.08.2013р. інженером позивача Омельченко І.В за результатами перевірки було складено додаток № 1 (п. 1.3) до договору № 0928/2 від 01.10.2008р. Позивач вважає, що дане твердження відповідача є хибним, адже 09.08.2013р. представник позивача не складав ніяких додатків №1 до договору, тим паче до не існуючого № 0928/2 від 01.10.2008 року. По-друге, згідно з ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Між позивачем та відповідачем укладено договір № 9028 від 01.10.2008р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. Згідно з п.3.2.1 договору № 3568 від 01.01.2006р. (надалі договір), відповідач (абонент за договором) зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору. Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що для обліку спожитої питної та технічної води відповідач зобов'язаний своїми силами та коштами у відповідності з Правилами користування обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад, пред'являти його за актом представнику позивача для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації. Знімати водолічильник, виконувати будь-які зміни в його конструкції або положенні на водомірному вузлі, де він встановлений, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представниками позивача, відповідач має право тільки після одержання письмового дозволу позивача. Згідно з п. 5.18 Правил відповідач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника, у разі самовільних дій відповідач сплачує витрату води згідно з п.п.3.3, 3.4 Правил. 15.08.2013р. актом технічного обстеження було зафіксовано факт порушення цільності опломбування приладу обліку. У вищевказаному акті вказано, що 15.08.2013 року надано обстеження нежитлового приміщення яке належить відповідачу в якому розташовується відділення банку. Обстеження проведено за участю представника позивача, представника банку та відповідача. В момент обстеження за участю відповідальної особи ОСОБА_1, керуючого банком було виявлено, що порушена цілісність раніше накладеної пломби В17». Крім того, в акті зроблена відмітка що абонент з актом ознайомлений від підпису відмовився. Відповідно до п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником позивача, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод. Таким чином, позиція відповідача щодо того, що акт про порушення пломби на лічильнику від 15.08.2013р. було складено за межами офісу відповідача, підпису ОСОБА_6 в акті немає, також немає запису про його відмову від підпису акту є необґрунтованою та не відповідає дійсності. По-третє, п.5.1 «Правил користування...», облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. При цьому, в силу п.5.4 «Правил користування...», періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльність. Частиною 2 ст.11 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Частиною 2 ст. 28 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (№113/89-ВР від 11.02.1998р.) передбачено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Тобто, відповідно до ч.2 ст. 28 ЗУ «Про метрологію та метрологічна діяльність» саме Відповідач зобов'язаний своєчасно подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Згідно п. 5.15 «Правил користування...» повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок. Тому саме на відповідача покладено обов'язок контролювати міжповірочні інтервали приладів обліку та виконувати повірку приладів обліку за власний рахунок, який в даному випадку встановлений та знаходиться в приміщенні відповідача. Таким чином, відповідач повинен був забезпечити своєчасну повірку приладу обліку та не здійснювати споживання води за неповіреним належним чином водолічильником. Щодо строку повірки приладу обліку МЕТRON JS 1,5 необхідно зазначити наступне. Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Міністерства промислової політики України № 141/212/91 від 15.06.2005 року міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води крильчастих номінальних діаметрів DN10-DN20, результати вимірювань яких використовуються під час розрахунків у сфері побутових і комунальних послуг становить 3 роки. Таким чином, міжповірочний інтервал приладу обліку МЕТRON JS 1,5 становить роки, а не 4 як це вказано у відзиві. На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Натомість доводи відповідача щодо обставин які викладені у відзиві є необґрунтованими та спростовуються вищевказаним.

Позивач надав суду ще одні письмові пояснення, де зазначено наступне: в судовому засіданні, яке відбулося 04.11.2014 року представник відповідача наголошував на тому, що 09.08.2013р. інженер позивача Омельченко І.В. здійснила перевірку приладу обліку, переконалась в його цілісності та цілісності пломб, за результатами чого представником позивача було складено додаток № 1 до договору № 9028/2 від 01.10.2008р. Позивач звертає увагу суду, що дана позиція представника відповідача не відповідає дійсності з огляду на наступне. Відповідно до п 3.14 «Правил користування системами централізованого водопостачання и водовідведення в населених пунктах України» (надалі - «Правила користування»), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, яка надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. На підставі вищевикладеного, відповідачу було запропоновано укласти додаткову угоду щодо зміни договору в частині об'єму скидуємих стічних вод до міської каналізації. Як вбачається з відзиву та пояснень представника відповідача, 09.08.2013 року (дата яка зазначена на супровідному листі до додаткової угоди) між позивачем та відповідачем було укладено вищевказану додаткову угоду з додатком до неї, в якому зазначено про справність приладу обліку та цілісність його пломбування. Позивач звертає увагу суду, що 09.08.2013 року на адресу відповідача позивач не направляв додаткову угоду з супровідним листом, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції КП «Водоканал» (витяг з журналу додається). Крім того, на супровідному листі, який надав представник відповідача, не вказано вихідного номеру позивача. Таким чином, зазначає позивач, вищезазначені обставини піддають під сумнів твердження представника відповідача щодо проведення представником позивача обстеження та укладання додаткової угоди з додатком до неї саме 09.08.2014 року. На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Натомість доводи відповідача щодо обставин які викладені у відзиві є необґрунтованими, оманливими та спростовуються вищевказаним. Крім того, на вимогу суду позивач надає витяг з Показчика 2012 «Засоби вимірювальної техніки, занесені до державного реєстру України» затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідач надав відзив на позов, де зазначив наступне: як встановлено матеріалами справи, 01.10.2008 р. міжпозивачем та выдповыдачем було укладено договір № 9028 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації. (а. с. 9) Згідно п. 1.1 договору, позивач забезпечує выдповыдачу подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: АДРЕСА_2, офіс. Умовами договору було погоджено, що водоканал виконує подачу питної води на користь выдповыдача в розмірі 3 куб. м. на добу, за адресою: АДРЕСА_2, офіс. (а.с.10). Приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 офіс, з 02.07.2007р. здавалося в оренду ПАТ «Унікредітбанк», згідно договору оренди. У вказаному приміщення знаходилося відділення банку, де постійно працювало 4-5 співробітників банку. В зв'язку з тим, що доступ до службових приміщень банку є обмеженим, відповідно до п. 5.3.2 договору оренди, власник приміщення, відповідач, мав можливість лише один раз на місяць у час, попереднього погоджений з Суборендарем та в присутності представника Суборендаря проводити необхідний огляд та перевірку технічного стану всіх комунікацій та приміщення в цілому. В інший час відповідач не мав можливості знаходитись у приміщенні, в тому числі й з метою будь-якого пошкодження пломб чи лічильників. Додатковою угодою до договору про надання водопостачання від 11.12.2008р. (а. с. 13) було доповнено умови договору, згідно з якими відповідальною особою за водопостачання відповідача було назначено працівника банку ОСОБА_6, який відповідав за зберігання пломб на водолічильних вузлах, забезпечував зняття показників облікових приладів, підписував усі види актів, виконував приписи позивача. Додатковою угодою від 05.11.2012р. (а. с. 13) до договору було погоджено, що представники позивача кожного місяця, з 6 по 10 число місяця особисто посвідчують та виписують акти розрахунків, які відповідач повинен сплатити. З моменту укладання вказаного договору, відповідач належним чином виконував умови договору. Оскільки в приміщенні офісу знаходилося відділення ПАТ «УніКредіт Банк», середньомісячне споживання води складало в середньому 2 куб. м. води в місяць, що підтверджується відповідними актами позивача. Необхідності в споживанні води понад вказаної норми ніколи не існувало. 10.02.2010р. інженером позивача було вручено відповідачу направлення на держповірку лічильника води. При цьому в направленні інженером не було зазначено періодичності повірки вказаного лічильника. 18.03.2010р. відповідачем було здійснено повірку лічильника холодної води Metron JS 1.5 №3787456, про що було видано відповідний паспорт. Строку повторної повірки лічильника в паспорті зазначено не було. В період з березня 2011 року по серпень 2013 р. щомісячно в період з 6 по 10 число місяця, контролери позивача здійснювали зняття показань лічильника води та перевірку цілісності самого лічильника та його опломбування. Доступ до лічильника представникам позивача забезпечував працівник банку ОСОБА_6 За весь час перевірок ніяких зауважень з боку позивача не поступало. 09.08.2013р. інженер позивача Омельченко І.В. здійснила перевірку водного лічильника, переконалась в його цілісності та цілісності пломб, за результатами чого нею було складено додаток №1 (п. 1.3) до договору № 0928/2 від 01.10.2008р., в якому було встановлено, що за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, офіс, був встановлений лічильник, який фіксує в повному обсязі витрати води. Також представником позивача відповідачу було надано акт-рахунок за серпень 2013 р., оригінал якого в позивача не зберігся. Таким чином, станом на 09.08.2013 р. представником позивача було зафіксовано виконання абонентом п. 5.14 правил, щодо дотримання цілісності лічильника та відповідних пломб, про що зазначено у додатковій угоді. Позивач зазначає, що 15.08.2013р. працівниками позивача Іванюсь Я.Н. та Омельченко І.В. було складено акт обстеження водопроводу, згідно якого було встановлено порушення цілісності раніше накладеної пломби. При цьому у вказаному акті відсутній підпис відповідальної особи банку ОСОБА_6, який забезпечував би доступ представникам позивача до лічильника та був наділений повноваженнями на підписання актів. Насправді 15.08.2013р. ніяких перевірок лічильника не відбувалося, представники позивача до приміщення не заходили. Відповідач вважає, що акт, складений представниками позивача містить неправдиву інформацію щодо подій, які в ньому зафіксовано: як зазначено в акті, його було складено за адресою: АДРЕСА_2, хоча за вказаною адресою знаходиться житловий будинок. Про те, що вказаний акт складено за адресою: АДРЕСА_2, офіс - тобто саме в офісі відповідача з акту не вбачається. Крім того, в акті не зазначено, чи був присутній відповідальна особа відповідача ОСОБА_6 при складанні акту, та чи відмовлявся він від його підписання. Відповідач звертає увагу на те, що без представника банку, контролери просто не могли би отримати доступ до лічильника. Також позивач посилається на складення акту 20.08.2013р., яким було повторно встановлено порушення пломби на лічильнику. Вказаний акт також не містить достовірної інформації, оскільки у вказаний день представники позивача ніяких перевірок лічильника не проводили. Згідно п. 5.18 правил, відповідач сплачує витрати води згідно п. 3.3., 3.4 правил лише в разі своїх самовільних дій. Актами від 15.08.2013р. 20.08.2013р. не було встановлено вини споживача в порушенні цілісності пломби. Крім того, в актах не зазначено, яким саме чином порушено цілісність пломби - шляхом її зняття, розрізання, чи шляхом розриву проволоки, на якій пломба знаходиться. З актів не можливо встановити, чи в наслідок порушення цілісності пломби в абонента була можливість втрутитись в роботу лічильника, чи ні. Відповідач звертає увагу суду на те, що протягом всього часу існування договірних відносин з Водоканалом, абонент споживав не більше 2-3 кубічних метрів води на місяць, за що завчасно вносилася плата в розмірі 15-20 грн. на місяць. Враховуючи те, що відповідач отримував значні кошти від здачі приміщення в оренду, в нього не було умислу в порушенні пломб на лічильнику з метою втручання в роботу лічильника, та будь-якого споживання води понад норми. Відповідач вважає, що складення вказаних актів позивачем та подальше стягнення великих сум заборгованості є проявленням нечесної підприємницької практики, коли відповідача ставлять в такі умови, коли він за неіснуючі порушення вимушений сплачувати в десятки разів більші суми за комунальні послуги, ніж було ним спожито реально. Також позивач зазначає, що відповідачем в порушення п. 5.14 правил користування системами централізованого комунального водопостачання не було здійснено повірки засобу обліку Metron JS 1.5. Позивач безпідставно вказує, що термін повірки вказаного засобу обліку становить три роки, відповідно до державного реєстру. Позивач не надає в позовній заяві посилань на пункт та положення реєстру, в якому зазначено трирічний строк повірки. Посилання позивача на трирічний строк повірки засобу обліку Metron JS 1.5 є необґрунтованим та таким, що вводять суд в оману, виходячи з наступного: Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ (Центральний орган виконавчої влади у сфері метрології). Рішенням НТК з метрології Держспоживстандарту (протокол №4 від 20.09.2006 р.) строк повірки лічильника холодної та гарячої води одноструменеві крильчасті JS виробництва фірми МЕТRON Sр. z. о. о., Польща, номер за Державнимреєстром У492-03 (протокол НТКМ № 6 від 21.12.2005р.) було встановлено строком 4 роки. Таким чином, відповідачем не було порушено вимог п. 5.14 правил щодо порушення строку перевірки лічильника, оскільки черговий термін його повірки настав лише 18.03.2014 року. В серпні 2013р. представники позивача в усній формі повідомили відповідача про необхідність проведення повірки лічильника холодної води. Оскільки відповідач не знав про чотирирічний строк повірки лічильника, він здійснив необхідні дії для проведення повірки вказаного лічильника. 20.09.2013р. представниками позивача було здійснено повірку лічильника № 3787456, здійснено висновок про його справність. Ніяких актів про наявні порушення пломби лічильника, як про це зазначається в акті від 15.08.2013р., представники позивача не складали. 30.09.2013р. представник позивача Омельченко І.В. встановила нову пломбу на лічильнику після повірки. Вказаний акт було підписано відповідачем. Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що станом на 09.08.2013р. представником позивача Омельченко І.В. було підтверджено справність лічильника та пломб на ньому, про що зазначено в додатковому договорі. Акт про порушення пломби на лічильнику від 15.08.2013р. було складено за межами офісу відповідача, а тому він не містить правдивої інформації, оскільки доступ до лічильника повинен був забезпечити представник банку ОСОБА_6 Підпису ОСОБА_6 в акті немає, також немає запису про його відмову від підпису акту. Акт було складено за адресою: АДРЕСА_2, хоча згідно із договором на водопостачання, приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, офіс. Строк повірки лічильника Metron JS 1.5 складає чотири, а не три роки, що виключає відповідальність відповідача за порушення п. 5.14 Правил. Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог і заперечень. Позивач не надав доказів того, що відповідачем було здійснено порушення цілісності пломби на лічильнику. З актів, складеними представниками відповідача не вбачається, що акти складалися при огляді лічильника. Скласти акти без дозволу представника банку представники водоканалу можливості не мали. Також позивач не надав доказів того, що відповідачем було порушено період держповірки лічильника. Статтею 3 ЦК України закріплені загальні засади цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач вважає дії позивача, щодо притягнення відповідача до відповідальності за порушення правил користування системами централізованого комунального водопостачання незаконними, такими, що порушують правила чесної підприємницької практики, в зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надав суду ще одні письмові пояснення, де зазначив наступне: щодо міжповірочного інтервалу на безпідставною нарахування 14 223 грн. 30 коп.: під час розгляду справи позивач надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.06.2005 року № 141/212/91 було встановлено трирічний міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води крильчастих номінальних діаметрів DN10 - DN20. В той же час, пунктом п'ятим наказу було рекомендовано Держспоживстандарту України та підприємствам-виробникам до кінця 2007 року провести випробування всіх типів лічильників води крильчастих номінальних діаметрів DN10 - DN20 прискореним методом для підтвердження можливості подальшого збільшення міжповірочного інтервалу лічильників. Як зазначається на офіційному сайті ДП «Укрметрстандарт» (за посиланням http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/ru/2010-07-14-06-52-39?start=360) для лічильників холодної та гарячої води одноструменевих крильчастих JS виробництва фірми METRON Sp. Z o. o., Польща (тип яких був занесений до Державного реєстру за номером У492-03 і вилучений з цього реєстру 04.03.2009р.), які на цей час перебувають в експлуатації, чинний міжповірочний інтервал становить не більше чотирьох років. Позивач на своєму офіційному сайті також зазначає, що відповідно до листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 24-8/344 від 25.12.2007р., встановлений міжповірочний інтервал для лічильника холодної та гарячої води одно струменеві крильчасті JS виробництва фірми METRON, Польща, Польща, у строк 4 роки. Копію вказаного листа, позивач надавав під час розгляду справи № 5009/3000/12, яка розглядалася господарським судом Запорізької обл. (суддя Азібекян Т.А., рішення від 07.11.2012р.). Оскільки у відкритому доступі вищезазначеного листа та рішень комісії ДП «Укрметрстандарт» немає, відповідач звернувся до державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» із запитом про надання інформації щодо строку міжповірочного інтервалу лічильника JS виробництва фірми METRON. Листом від 13.11.2014р, № 08/5866 ДП «Запоріжжястандартметрологія» надало відповідь, згідно із якою міжповірочний інтервал лічильника JS виробництва фірми METRON становить чотири роки. Таким чином, посилання позивача на наказ 15 червня 2005 року № 141/212/91 є безпідставними. Враховуючи той факт, що в інших судових процесах позивач надає судам офіційні листи про чотирирічний міжповірочний інтервал вищезазначених лічильників, відповідач вважає, що вказані дії позивача слід розцінювати як злісну неповагу до суду та намагання спотворити об'єктивні факти щодо предмету спору. В зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що позивачем безпідставно здійснено нарахування за період з 16.08.2013р. по 29.09.2013р. витрат води у відповідності до п. 3.3 правил, в розмірі 14 223 грн. 30 коп. Щодо завищення позивачем періоду без облікового водокористування: відповідно до п. 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання, розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. При цьому позивач здійснював нарахування за 38 днів «безоблікового використання», що є порушенням п. 3.4 Правил. В той же час, в матеріалах справи знаходиться доказ того, що станом на 09.08.2013р. пломба на лічильнику не була пошкоджена. В такому випадку, строк безоблікового водокористування слід обраховувати починаючи з 10.08.2013р. по 15.08.2013р. (по день виявлення «порушення»), який становить 5 днів. У відповідності до п. 3.3 правил, в трубі діаметром 15 мм. добова витрата води буде становити 30,5208 м3. За 5 днів безоблікового водокористування витрати води будуть становити 152,60 м3. Оплата за воду буде становити 941 грн. 26 коп., за водовідведення 639 грн. 10 коп. (з ПДВ). Таким чином, навіть в разі дійсного складення акту від 15.08.2013р. та встановлення факту безоблікового використання води, розмір заборгованості з 5 днів такого використання склав би всього 1 570 грн. 36 коп., а не 11 865 грн. 07 коп., як того вимагає позивач. Щодо відсутності доказів складення акту: відповідач звертає увагу суду на те, що представник позивача в судовому засіданні так і не зміг пояснити, у відповідності до якого порядку інженерами позивача складаються акти саме технічного обстеження водопроводу, та чому для фіксації факту відмови абонента в проставлені підпису в акті не залучаються сторонні особи. Посилання представника позивача на п. 5.1 договору є безпідставним, оскільки вказаним пунктом договору погоджено порядок складання саме актів на оплату (актів-рахунків) послуг позивача, а не актів технічного обстеження. Враховуючи належне виконання відповідачем вимог договору протягом 4 років, про що свідчать відповідні акти на оплату, та відсутності будь-якого умислу на зривання пломби, та звертаючи увагу на непоодиноке спотворення представниками позивача об'єктивної інформації в судовому засіданні, відповідач вважає, що акти від 15.08.2013р. не містять об'єктивної інформації, та не можуть вважатися доказами по справі. Дивно виглядають також пояснення інспектора позивача, яка пояснила, що інспектор, який здійснював протягом 4 років щомісячне зняття показань з лічильника, в серпні 2013 року не здійснив зняття показань, в зв'язку з не проведенням повірки абонентом. В той же час, позивачу було відомо, про чотирирічний строк проведення повірки лічильника, але вони все одно складають акт та «фіксують» факт порушення пломби.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва.

19.11.2014р. розгляд справи продовжений.

В судовому засіданні 19.11.2014р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може ухвалою продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Клопотання позивача приймається судом та підлягає задоволенню, оскільки заявлено у відповідності до вимог ст. 22 та 69 ГПК України.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням сторонами усіх витребуваних судом документів, витребуванням нових документів, враховуючи клопотання позивача, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 22, 69, 77, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Розгляд справи відкласти до 02.12.2014 р. об 11 год. 00 хв.

Зобов'язати позивача у строк до 27.11.2014р. виконати дії та надати документи, витребувані ухвалами суду від 25.09.2014р та 14.10.2014р.; а також надати суду: письмово вказати конкретну норму законодавства, яка передбачає, що рік випуску прибору обліку впливає на зміну строку міжповірочного інтервалу лічильника; документи (докази) підтверджуючі рік випуску прибору обліку; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів - надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання - для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Зобов'язати відповідача у строк до 27.11.2014р. виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалою суду від 25.09.2014р. та 14.10.2014р; а також надати суду: письмо ДП «Укрметрстандарст» № 24-8/344 від 25.12.2007р.; документи (докази) підтверджуючі рік випуску прибору обліку; заводський паспорт прибору обліку; належним чином засвідчені копії витребуваних документів - надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання - для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.

Суддя Л.С. Місюра