Постанова № 50191544, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/833/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора Чернігівської області до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 25.02.2015 року у виконавчому провадженні № 45957758 про накладення на прокуратуру Чернігівської області штрафу за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду про поновлення звільненого працівника

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2014 року на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого листа № 2а-4726/10/2570, виданого 23.12.2014 року Чернігівським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_3 на посаді помічника прокурора м. Чернігова з 12.08.2010 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчиком Т.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45957758 та направлено копію останньої позивачу для виконання.

25.02.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчиком Т.В. прийнято постанову про накладення штрафу на позивача за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 1360,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною позивач звернувся з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про накладення штрафу на позивача є протиправним.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.

Порядок та умови виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 76 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч.2 ст.89 Закону).

Накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом № 37-к від 17.01.2015 року скасовано наказ прокурора Чернігівської області № 229 від 11.09.2010 року про звільнення ОСОБА_3 з посади.

На підставі цього наказу, позивач листами від 17.01.2015 року № 11-25 вих15 та від 10.02.2015 року № 11-98 вих15 повідомив відповідача про виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_3 на роботі з 12.08.2010 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до норм вказаного вище Закону виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акту органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Згідно до п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» - стосовно до правил ст. 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Однак, наказ № 37-к від 17.01.2015 року не містить відомостей щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді. Крім того, наказ № 229 від 11.09.2010 року визнаний протиправним та скасований постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року в справі № 2а-4726/10/2570, отже його скасування іншим наказом позивача не є заходом спрямованим на поновлення прав та статусу звільненого працівника.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 призначено на посаду прокурора прокуратури Куликівського району згідно наказу № 122-к від 13.03.2015 року.

Тобто, на час прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафу, жодного рішення щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді позивачем не приймалося. Зазначене свідчить, що позивач не вчинив належних дій, направлених на виконання виконавчого листа та вимог державного виконавця.

Позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, не надано доказів виконання в повному обсязі рішення суду в частині, що підлягає негайному виконанню з урахуванням вимог, викладених у ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вимоги відповідача позивачем фактично не були виконані.

А отже, державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України „Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що твердження суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог є помилковими. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 203, 205, 207, 254, 265 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України- задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - скасувати, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог прокурора Чернігівської області до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 11.09.2015 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.