Ухвала суду № 50191131, 10.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2015 року м. Київ № 826/21693/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до держави Україна, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Держави Україна, яка не призначила комісію по виявленню порушень при здійсненні виплати гарантованих сум заробітної плати АТ ПроКредит Банком, по зобов'язанню дирекції АТ ПроКредит Банк здійснити позивачеві виплати гарантованих сум заробітної плати з зарплатного рахунку НОМЕР_1 методом переказу коштів в поштове відділення за адресою 50083 м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського 2-8, не надання окремим листом повної інформації по контактам (зарахування готівкових сум за кожен місяць) з 23.07.12р по 09.06.15р, не надано належних роз'яснень про постанову Правління Національного банку України "Про віднесення АТ ПроКредит Банк до категорії неплатоспроможних", не здійснила заходів щодо запобігання правопорушенню, усуненню причини та умови, що сприяють правопорушення;

- визнати дії Держави Україна, що порушили права позивача на ефективний засіб правового захисту та на вжиття системи заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин не забезпечення позивача своєчасною та повною правовою допомогою 09.06.15р. по 29.08.15р і не попередження виникнення негативних наслідків, пов'язаних з відсутністю такого забезпечення;

- зобов'язати Державу Україна в особі Національного банку України призначити комісію по виявленням порушень при здійсненні виплати гарантованих сум заробітної плати та зобов'язати дирекцією АТ ПроКредит Банк здійснити виплати позивачеві гарантованих сум заробітної плати з зарплатного рахунку НОМЕР_1 методом переказу коштів в поштове відділення за адресою 50083 м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського 2-8;

- зобов'язати Державу Україна в особі Національного банку України надати належні роз'яснення про постанови Правління Національного банку України «Про віднесення АТ ПроКредит Банк » до категорії неплатоспроможних;

- витребувати у Держави Україна в особі Національного банку України документ, який підтвердить надання належних роз'яснень про постанови Правління Національного банку України «Про віднесення АТ ПроКредит Банк » до категорії неплатоспроможних; - витребувати у Держави Україна в особі Національного банку України документ, який підтвердить, що призначила комісію по виявленням порушень при здійсненні виплати гарантованих сум заробітної плати АТ ПроКредит Банком, по зобов'язанню дирекції АТ ПроКредит Банк здійснити позивачеві виплати гарантованих сум заробітної плати з зарплатного рахунку НОМЕР_1 методом переказу коштів в поштове відділення за адресою 50083 м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського 2-8;

- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди діями Держави Україна в сумі 8000 грн.;

- допустити виконання рішення суду, але не більше ніж за один місяць;

- окремою ухвалою звільнити позивача від сплати судового збору;

- в порядку підготовки справи до слухання витребувати матеріали з приводу скарги від позивача від 09.06.15р. до Національного банку України;

- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Державної податкової служби України про місячний дохід позивача

- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Управління праці та соціального захисту населення Криворіжського виконкому Тернівської районної ради у Дніпропетровській області про місячний дохід позивача, що є доказом скрутного матеріального мого положення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві має зазначатись зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В аспекті викладеного, суд звертає увагу на те, що наведена вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Так, згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 Кодексу).

Отже, відповідачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що в порушення вказаних вимог, заявлені позивачем вимоги не відповідають вимогам ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України та з них не вбачається до кого конкретно вони пред'явлені.

Поряд з цим, пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.

При цьому, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Окрім цього, суд зазначає, що, що частиною третьою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно і майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як слідує із позовного матеріалу, позивачем заявлено вимоги як майнового, так і немайнового характеру, проте до суду подано документ про сплату судового збору лише за пред'явлення вимог немайнового характеру.

Водночас, частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" вказує, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Між тим, відповідно до положень Постанови Пленуму ВАС України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 визначено, що з урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Як вбачається з даної позовної заяви, позивачем заявлено 11 вимог немайнового характеру, та одну вимогу майнового (стягнення моральної шкоди у розмірі 8000,00 грн.), відтак позивач повинен сплатити 986, 58 грн.

В порушення зазначених вимог, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, натомість останній в позовній заяві просить звільнити його від сплати судових витрат.

Суд зазначає, що Закон України «Про судовий збір», визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У той же час, позивачем не зазначено жодних підстав, визначених законом, які б давали право бути звільненим від його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 986, 58 грн.;

- позовної заяви у приведеної у відповідність вимогам ст. 106 КАС України відповідно до кількості відповідачів у справі шляхом зазначення змісту позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення відповідача з урахуванням приписів п. 3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги або письмових пояснень щодо неможливості їх самостійного подання до суду.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до 25 вересня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур