Постанова № 50187959, 22.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2015 р. Справа № 814/1198/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелеКом», м. Миколаїв

до відповідача: Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, м. Миколаїв

Суть спору: скасування постанови від 20.03.2015 року № 34574401,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВелеКом» (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування постанови від 20.03.2015 року № 34574401 про стягнення виконавчого збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що постанова державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції є протиправною, оскільки суть виконавчого напису, який не є рішенням про стягнення коштів або передачу майна, що за своєю природою унеможливлювало їх виконання в добровільному порядку, так як тільки державний виконавець може звернути стягнення на майно.

Відповідач позивні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у заперечені і зазначає, що дії державного виконавця при прийняті ним постанови про стягнення виконавчого збору відповідають вимогам Закону України « Про виконавче провадження».

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 12 березня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 34574401 з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Маринець О.С. Київського міського нотаріального округу від 25.02.2015 року № 198 на договорі застави транспортного засобу від 06.12.2012 року № 3116 між ТОВ «ВалеКом» і ТОВ «Порше Мобіліті», про звернення стягнення на автомобіль «Volkswagen Touareg», що належить позивачу, для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» на суму 823 868, 18 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 березня 2015 року, відповідачем встановлено ТОВ «ВалеКом» строк до 19.03.2015 року для добровільного виконання виконавчого напису та вказано, що у разі невиконання позивачем рішення в добровільному порядку у встановлений строк, рішення буде виконано в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору.

У зв'язку з невиконанням виконавчого напису в добровільному порядку, державним виконавцем Заводського відділу ДВС, 20 березня 2015 року прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору за виконавчими провадженнями ВП № 34574401 в сумі 82 386, 81 грн.

Сума виконавчого збору розрахована відповідачем відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", 10 % від суми вимог задоволених за рахунок звернення стягнення на автомобіль.

Стаття 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606), передбачає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ та протягом трьох робочих днів відкрити виконавче провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (абз.2 ч.2 ст.25 Закону № 606).

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 606, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ч.1 ст.28 Закону № 606).

Тобто, аналізуючи вказані норми Закону № 606, виконавчий збір нараховується на суму, яка не була сплачена добровільно в установлений державним виконавцем строк.

Проте, як вбачається з виконавчого напису від 25.02.2015 року ТОВ «ВалеКом» не повинен сплачувати будь-які суми або передавати майно в погашення боргу, предметом вказаних виконавчих листів є виключно стягнення на предмет застави, шляхом прилюдних торгів.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем.

Згідно частини 5 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленного майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що стягнення на предмет застави, є особливим видом виконавчого провадження, яке потребує аналізу інших законів, крім Закону України "Про виконавче провадження". При виконанні даних рішень, державний виконавець повинен керуватися Законом України "Про заставу".

Відповідно до Закону України "Про заставу", реалізація предмета застави, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше передбачено рішенням суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 606, з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавчий напис приватного нотаріусу Маринець О.С. Київського міського нотаріального округу від 25.02.2015 року № 198 не є рішеннями про стягнення коштів або передачу майна, а є стягненням на предмет застави, що за своєю природою унеможливлює в добровільному порядку його виконати, так як тільки державний виконавець може звернути стягнення на майно боржника, шляхом проведення прилюдних торгів.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта суб'єктів владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелеКом» задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 20.03.2015 року, прийняту у виконавчому провадженні № 34574401, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелеКом» виконавчого збору в сумі 82 386, 81 грн.

Судові витрати в сумі 182, 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелеКом» (54020, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 23398755, п/р 26005391881200 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа