Постанова № 50187492, 11.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 р. Справа № 804/10951/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Палюх К.С. Брага Л.М., Пантелєєва Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНТАС" до Амур-Нижньодніпровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 13 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 17.08.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час перевірки дійшов до безпідставного висновку про порушення позивачем вимог ст.56 КЗпП України в частині оплати праці за неповний робочий день, що у свою чергу призвело до зайвої виплати допомоги по вагітності та пологах у сумі 4936,68 грн. Позивач наголошує на тому, що під час прийняття на роботу фізичної особи ОСОБА_6 за сумісництвом їй було встановлено неповний робочий день 16 годин на місяць з оплатою праці згідно штатного розкладу. Таким чином, сторонами було узгоджено наступні умови роботи за сумісництвом: 16 годин на місяць та оплата у розмірі 1300,00 грн. за фактично виконану роботу згідно штатного розкладу. Оплата праці проводилась позивачем саме за виконану нею роботу.

Ухвалою суду від 21.08.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, вказуючи на те, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем встановлено під час перевірки, що позивач порушив вимоги ч.2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах. Відповідач вважає, що оскільки працівник ОСОБА_6 працювала у позивача неповний робочий день, то і заробітну плату остання повинна була отримувати не у повному обсязі (згідно штатного розкладу), а пропорційно відпрацьованому часу, а тому позивач невірно розрахував середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідачем проведено перевірку позивача з питань правильності призначення, нарахування та виплати допомоги по вагітності та пологах застрахованої особи ОСОБА_6 по листку непрацездатності АГН № 564379 з 25.03.2014 року по 28.07.2014 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 11.08.2014 року № 88.

У вказаному акті відповідачем зроблено висновки порушення використання коштів Фонду в частині нарахування допомоги по вагітності та пологах в травні 2014 року в розмірі 4936,68 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані наступним: відповідачем встановлено під час перевірки, що позивач порушив вимоги ч.2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах. Відповідач вважає, що оскільки працівник ОСОБА_6 працювала у позивача неповний робочий день, то і заробітну плату остання повинна була отримувати не у повному обсязі (згідно штатного розкладу), а пропорційно відпрацьованому часу.

Суд не погоджується з доводами відповідача, які викладені у акті перевірки від 11.08.2014 року № 88 з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_6 прийнята на роботу до позивача за сумісництвом на посаду менеджера з 01.12.2013 року з графіком роботи 16 голин в місяць з оплатою праці згідно штатного розкладу, що підтверджується копією наказу позивача від 01.12.2013 року № А-12/13.

У матеріалах справи знаходиться копія штатного розкладу позивача, з якого вбачається що посадовий оклад менеджера становить 1300,00 грн.

Отже, фізична особа ОСОБА_6 працювала у позивача з 01.12.2013 року за сумісництвом неповний робочий день, оскільки виконувала дану роботу за сумісництвом.

Згідно статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У відповідності до ч.1 ст. 19 Закону України «Про оплату праці» працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Отже, роботодавець вправі встановлювати оплату праці працівнику, який працює за сумісництвом, або пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (за фактично виконану роботу).

Судом встановлено, що позивачем узгоджено наступні умови роботи ОСОБА_6 за сумісництвом: 16 годин на місяць та оплата у розмірі 1300,00 грн. за фактично виконану роботу згідно штатного розкладу. Тобто оплата праці проводилась позивачем саме за виконану нею роботу.

Судом також встановлено, що із заробітної плати ОСОБА_6 у розмірі 1300,00 грн. сплачувались всі необхідні страхові внески, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями та виписками з банку, копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до пункту 9 вказаного вище Порядку до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки з суми заробітної плати ОСОБА_6 у розмірі 1300,00 грн. сплачувались всі необхідні страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, то позивач правомірно здійснив розрахунок середньої заробітної плати виходячи із вказаної заробітної плати ОСОБА_6

Окрім того, відповідач згідно чинного законодавства України не наділений повноваженнями стосовно нагляду за дотриманням законодавства про працю.

Дані повноваження має Держпраці України та його територіальні органи згідно положення про Державну інспекцію України з питань праці, яке затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011.

Судом відхиляються посилання відповідача на лист-роз'яснення Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області №3092 від 18.08.2014 року щодо порушення вимог про оплату праці, оскільки даний лист є лише роз'ясненням положень чинного законодавства України, а отже не є обов'язковим.

Окрім того, у статтею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" протягом серпня - грудня 2014 року заборонено контролюючим органам здійснення контролюючих заходів.

Таким чином, Державна інспекція України з питань праці протягом серпня - грудня 2014 року була позбавлена можливості здійснювати перевірки суб'єктів господарювання.

Одночасно суд зазначає про те, що порушення вимог трудового законодавства стосовно оплати праці Державна інспекція України з питань праці вправі встановлювати лише під час перевірки суб'єктів господарювання.

Згідно ч.3 ст. 70 КАС України докази одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки відповідач отримав інформацію від Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог трудового законодавства України не на підставі, не в порядку та не у спосіб, які передбачені Конституцію та законами України, то лист-роз'яснення Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області №3092 від 18.08.2014 року не береться судом до уваги, оскільки інформація, яка викладена у ньому, стосовно порушення позивачем вимог трудового законодавства в частині оплати праці, отримана з істотним порушенням закону, а саме: під час дії мораторію на перевірки.

За вказаних обставин оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Амур-Нижньодніпровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 13 від 17.08.2015 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Стягнути з Амур-Нижньодніпровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алантас» судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.09.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка