Постанова № 50186638, 10.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 906/950/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Гудак А.В.

суддів Бучинська Г.Б. суддів Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Лукащик А.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.15 р.

у справі № 906/950/15 (суддя Гансецький В.П. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортехсервіс 2003" (с.Демидів Вишгородський район Київська область)

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт"

про зобов'язання повернення майна

за участю представників сторін:

позивача - Надуялова В.В. ( представник, довіреність у справі), керівник Мазур С.І.

відповідача - не з'явився

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.07.2015р. у справі № 906/950/15 (суддя Гансецький В.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортехсервіс- 2003" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про зобов"язання повернення майна задоволені повністю.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт" протягом двох робочих днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дортехсервіс-2003" екскаватор АТЕК-881, 2007 року випуску, заводський №16, двигун 010507.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортехсервіс-2003" 6000,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 1212, ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України та прийшов до висновку, що наявні докази в справі свідчать , що Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" безпідставно та незаконно утримує у себе чуже майно, а саме - екскаватор АТЕК -881,2007 року випуску, заводський № 16, двигун 010507, а питання юридичного оформлення права власності на вказаний екскаватор перебуває поза межами даної справи.

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судовими рішеннями у справах № 3/5007/1373,5/5007/42/11 встановлено, що ТОВ "Дортехсервіс-2003" не є власником екскаватора марки АТЕК-881, реєстраційний № 12065 КС, рік випуску 2007, заводський № 16, двигун 010507.

Договір № 7 від 05.09.2010 р. на підставі якого ТОВ «Дортехсервіс- 2003» продав ТОВ «Граніт» екскаватор марки АТЕК-881, реєстраційний № 12065КС, рік випуску 2007, заводський №16, двигун 010507 визнаний недійсним.

Апелянт у скарзі наголошує, що оскільки ТОВ "Дортехсервіс -2003" не є власником екскаватора, а тому його права не можуть бути порушені перебуванням майна у ТОВ "Граніт".

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.2015р. у вказаній справі та прийняти нове, яким в позовних вимогах ТОВ "Дортехсервіс-2003" відмовити. Судовий збір покласти на позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що існує два рішення господарського суду Житомирської області, які набрали законної сили, які суперечать одне одному, а саме від 18.10.2011 року, яким встановлено факт набуття ТОВ «Дортехсервісом-2003» права власності на екскаватор; від 15 серпня 2013 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу на тій підставі, що продавець екскаватора не був його власником.

Крім того, існує біржова угода та акт прийому-передачі екскаватора, укладеної між ТОВ «Дортехсервіс-2003» та ТОВ «Гідро-Маш-Сервіс», згідно якого ТОВ «Дортехсервіс-2003» став власником екскаватора. Ця біржова угода є чинною на нинішній час, оскільки судом вона не визнавалася недійсною.

Вважає, оскільки, відповідач не є власником екскаватора, а тому незаконне утримує його і зобов"язаний повернути його продавцю. Позивач зауважує, що питання юридичного оформлення права власності має вирішуватись не в даній справі, а зацікавленими особами ТОВ "Дортехсервіс -2003" та ТОВ "Гідро - Маш- Сервіс".

Представник позивача та керівник Мазур С.І заперечили проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь ( а.с.104).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно біржової угоди від 14.06.2010 р. ТОВ "Гідро - Маш-Сервіс" (продавець) продав ТОВ "Дортехсервіс-2003" (покупцю/позивачу) транспортний засіб - екскаватор АТЕК-881, 2007 року випуску, заводський № 16, двигун 010507 (а.с.11,12). Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений правочин оскаржений чи визнаний судом недійсним.

В подальшому, 15.09.10р. між ТОВ "Дортехсервіс-2003" (продавець/позивач) та ТОВ "Граніт" (покупець/відповідач) укладено договір № 7 (а.с.13,14).

Відповідно до п.1.1 Договору , продавець зобов'язався продати належний йому товар - екскаватор марки АТЕК-881 у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору ( а.с.13).

Згідно п.2.1 Розділу 2: "Ціна договору та умови розрахунків" Договору, сторони встановили ціну договору - 300 000,00 грн.

Пунктом 2.2 Договору визначені умови розрахунків, а саме шляхом перерахунку покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця за наступним графіком: на протязі 6 місяців рівнозначними проплатами щомісячно в розмірі 50000,00 грн. строком до 10 числа кожного місяця ( а.с.13).

Згідно п.п.3.1 Договору, прийняття екскаватора за комплектністю та якістю проводиться покупцем при отриманні продукції з підписанням акту прийому-передачі.

Як встановлює п.п.5.1 Розділу: "Інші умови" Договору, термін дії встановлюється до повного виконання сторонами взаєморозрахунків за договором ( а.с.14).

Відповідальність сторін, пов'язана з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за даною угодою визначається чинним законодавством України (п.п.5.2 Договору) ( а.с.14).

15.09.10р. сторонами складено акт прийому - передачі екскаватора від 15.09.10р. про те, що згідно договору купівлі - продажу екскаватора від 15.09.10р. № 7, продавець - ТОВ "Дортехсервіс-2003" передав, а покупець - ТОВ "Граніт" прийняв екскаватор АТЕК-881 (2007 року випуску, заводський № 16). Екскаватор в кількості однієї одиниці переданий та прийнятий по якості та комплектності у відповідності до умов договору. Покупець претензій до продавця по якості та комплектності не має. Даний акт прийому-передачі складено у двох примірниках та є невід'ємною частиною договору (а.с.15).

Разом з тим, відповідач п.2.2 Договору, а саме щодо порядку розрахунків належним чином не виконав, сплативши позивачу лише 10 000,00 грн., про що свідчить податкова накладна в результаті чого несплаченими залишились 290 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогами щодо повернення екскаватора, залишені останнім без відповіді та задоволення, а саме 14.10.2014 р.( а.с.17, зворот), 04.12.2014 р. № 25 ( а.с.16), лист № 25 від.27.12.2010р.( а.с.18).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов»язань згідно Договору № 7 від 15.09.2010 р. та вищезазначених вимог про повернення екскаватора, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача його вартості. В свою чергу ТОВ "Граніт" звернулося із зустрічним позовом про визнання договору № 7 від 15.09.10р. недійсним.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.10.11р. у справі №5/5007/42/11 за позовом ТОВ "Дортехсервіс-2003" до ТОВ "Граніт" про стягнення 313855,00 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "Граніт" до ТОВ "Дортехсервіс-2003" про визнання недійсним договору № 7 від 15.09.10р., - первісний позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Граніт" на користь ТОВ "Дортехсервіс 2003" – 290 000,00 грн. основного боргу, 18380,00 грн. інфляційних, 5475,00 грн. 3% річних та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с.19-22).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.12р. у справі №5/5007/42/11, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.12р. у даній справі скасовано в частині задоволення зустрічного позову. Рішення господарського суду Житомирської області від 18.10.11р. в частині відмови у стягненні 313 855 грн., залишено в силі. Рішення господарського суду Житомирської області від 18.10.11р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.12р. скасовано в частині прийняття судових рішень за позовом ТОВ "Дортехсервіс-2003" про стягнення з ТОВ "Граніт" 313855 грн., а справу в даній частині передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (а.с.23-27).

З даної постанови вбачається, що господарськими судами у справі встановлено, що за умовами Договору ТОВ “Дортехсервіс-2003” зобов’язалося передати у власність ТОВ “Граніт екскаватор АТЕК-881 вартістю 300 000 грн., а ТОВ “Граніт –прийняти цей товар та оплатити в визначеному Договором порядку. На порушення умов Договору ТОВ “Граніт оплатило лише 10 000 грн., проте отримало товар на підставі відповідних актів приймання-передачі товару. Наявність екскаватора у відповідача за первісним позовом сторонами також не заперечується.

У прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд виходив з того, що Договір є недійсним, оскільки ТОВ “Дортехсервіс-2003” не є власником відчужуваного за Договором товару. Такого висновку суд апеляційної інстанцій дійшов, ревізувавши зміст укладеної ТОВ “Дортехсервіс-2003” та товариством з обмеженою відповідальністю “Гідро-Маш-Сервіс” (далі –ТОВ “Гідро-Маш-Сервіс”) та зареєстрованої товарною біржею “Атланта” за № 014241/1 біржової угоди від 14.06.2010 про купівлю ТОВ “Дортехсервіс-2003” екскаватора марки АТЕК-881 (2007 року випуску, заводський № 16, двигун № 010507, технічний паспорт серії АБ № 483619), а саме: зміст пункт 10 цієї біржової угоди, який відрізняється в текстах двох наявних у справі примірниках даного правочину; згідно з цим пунктом договір набуває чинності з моменту реєстрації на біржі, а покупець право власності з моменту реєстрації транспортного засобу відповідно до чинного законодавства, в іншому варіанті –з моменту реєстрації в органах Державтоінспекції.

Проте предметом даного спору був Договір, предметом якого, в свою чергу є купівля-продаж екскаватора АТЕК-881 між позивачем та відповідачем та стягнення відповідної заборгованості. Жодних підстав для розгляду питання щодо набуття права власності позивачем на екскаватор АТЕК-881 у суду не було, оскільки таке право міг оспорювати лише продавець цього товару ТОВ “Дортехсервіс-2003”, який до вирішення даного спору не залучався.

Відповідно до пункту 11 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою.

Отже, апеляційним судом не було встановлено підстав недійсності Договору, оскільки державна реєстрація Договору і державна або відомча реєстрація майна, що за ним передається, не можуть бути ототожнені.

Таким чином, не встановивши фактичних даних, які заперечували б право власності ТОВ “Граніт” відповідно до Договору на екскаватор марки АТЕК-881, апеляційний господарський суд безпідставно вдався до дослідження згаданої біржової угоди від 14.06.2010, за якою цей екскаватор було відчужено ТОВ “Дортехсервіс-2003”, і яка не стосується спору зі справи; при цьому за наявності розбіжностей у тексті пункту 10 біржової угоди, на порушення наведених приписів Закону України “Про дорожній рух” і Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, у оскаржуваній постанові все ж помилково зазначено, що транспортний засіб за Договором підлягає саме державній реєстрації;

Крім того , судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги зміст надісланого на його запит листа Інспекції державного технічного нагляду виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 18.01.2012 № 078-149, згідно з яким екскаватор АТЕК-881, 2007 року випуску, заводський № 16, був зареєстрований за ТОВ “Гідро-Маш-Сервіс”, але 19.01.2009 знятий з обліку для реалізації.

Водночас у справі не з’ясовано й обставин, які свідчили б про те, що ТОВ “Граніт” у зв’язку з відсутністю належного документа про відомчу реєстрацію за ТОВ “Дортехсервіс-2003” транспортного засобу розірвав Договір та повернув товар контрагентові.

З огляду на викладене Вищим господарським судом України у справі № 5/5007/42/11 було зроблено висновок, що відсутні обставини, які згідно з вимогами чинного законодавства є підставою для визнання недійсним Договору, тому постанову апеляційного господарського суду у відповідній частині було скасовано, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишено в силі.

При новому розгляді справи № 5/5007/42/11, в частині щодо позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортехсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про стягнення 313 855,00 грн, прийнято рішення господарського суду Житомирської області від 28.01.2014 р., яким в позові відмовлено. Дане рішення набрало законної сили ( а.с.48-51).

В свою чергу рішенням господарського суду Житомирської області від 15.08.13р. у справі №3/5007/1373/12 за позовом ТОВ "Граніт" до ТОВ "Дортехсервіс 2003" про визнання недійсним договору поставки №7 від 15.09.10р., визнано недійсним договір № 7 від 15.09.10р., укладений між ТОВ "Дортехсервіс-2003" та ТОВ "Граніт" (а.с.33,34).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 р. у вказаній справі рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.13р. залишено без змін ( а.с.35-40).

В подальшому, Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 р. у справі №3/5007/1373/12, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.13р. залишено без змін ( а.с. 41-44).

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства.

Питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регламентовано Главою 83 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України , особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, визначає, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов»язань породжує такі юридичні наслідки як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що як встановлено матеріалами справи , рішенням господарського суду Житомирської області від 15.08.2013 р. у справі № 3/5007/1373/12 за позовом ТОВ «Граніт» до ТОВ «Дортехсевірс -2003» , визнано недійсним договір № 7 від 15.09.2010 р. укладений між ТОВ «Дортехсевірс -2003» та ТОВ «Граніт» ( а.с.33,34). Таким чином підстава ( Договір № 7 від 15.09.2010 р., ) на підставі якого було набуте майно ( екскаватор) відпала, в результаті визнання останнього недійсним.

Слід зауважити, відповідно до п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2015 р. № 01-06/631/15 на доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 « Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту, зокрема у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 ЦК України. ( Зазначена правова позиція наведена в Постанові Верховного суду України від 25.02.2015 р. у справі № 910/1913/14).

Колегія суддів зауважує, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому в даному випадку підстава для повернення майна узгоджується з положеннями п.1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем майна, а саме екскаватора АТЕК-881, 2007 року випуску, заводський № 16, двигун 010507, після прийняття господарським судом Житомирської області рішення 15.08.2013 р. у справі № 3/5007/1373/12 про визнання Договору № 7 від 15.09.2010 р. укладеним між ТОВ «Дортехсевірс -2003» та ТОВ «Граніт» недійсним.

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Житомирської області від 29 липня 2015 року у справі № 906/950/15.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 29 липня 2015 року у справі № 906/950/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.