Постанова № 50186535, 11.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.09.201500

справа №908/798/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівБойченко К.І., Т.М. КолядкоПри секретарі: Трегубової Т.Ю.

від позивача:Антонюк В.М. представник за довіреністю №01/698 від 07.10.2014 р.від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи:не зявились не зявились не зявилисьРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Дана», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід19.06.2015року у справі№908/798/15-г (суддя Дроздова С.С.)за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжядо відповідача-1 до відповідача-2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проТовариства з обмеженою відповідальністю «Дана», м. Запоріжжя Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя Головного управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя стягнення 165 182 грн. 58 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2015 році Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», м. Запоріжжя про стягнення 165 182,58 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.15р. позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" (69600 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22146939) заборгованість з орендної плати шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач: державний бюджет Жовтневого району, 22080200, код ЄДРПОУ: 38025440, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015, р/р 31115093700003) 144 367 (сто сорок чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 38 коп., 71 725 (сімдесят одна тисяча сімсот двадцять п'ять) грн. 93 коп. пені.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" (69600 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22146939) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 4321,86грн. судового збору.3Видати наказ. 21 (чотири тисячі триста двадцять одна) грн. 86 коп. судового збору.

Відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данеа», з прийнятим рішенням не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2015 року по справі №908/798/15-г в частині задоволення позову, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2015 р. по справі №908/798/15-г залишити без змін.

Представники відповідача-1, у судовому засіданні 07.09.2015 р. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2015 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління статистики у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, проспект Леніна,75.

06.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області на виконання ухвали Головне управління статистики у Запорізькій області надіслали письмові пояснення №23-32/37 від 03.04.2015 р., відповідно до яких повністю підтримує позовну заяву про стягнення зоборгованності та розміру пені за договором оренд №20 від 01.01.1999 р.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/798/15-г, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій» та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо Державного майна, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Фонд державного майна України є органом, що контролює справляння надходжень до державного бюджету України. Разом з тим, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, який затверджений Головою Фонду державного майна України від 19.07.2012 р., є державним органом, що здійснює державну політику у сфері приватизації та оренди державного майна. На Регіональне відділення Фонду державного майна України по запорізькій області покладено захист державних інтересів в цій сфері.

Пунктом 5.3 Положення, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, зокрема, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням.

Виходячи з вищевикладеного, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звертається до суду першої інстанції із позовом з метою захисту інтересів держави та стягнення боргу до Державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.1999р. між Запорізьким обласним управлінням статистики (на теперішній час - Головне управління статистики у Запорізькій області) (орендодавець) та ТОВ «Дана» (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна № 20. Згідно до якого предметом є: приміщення, розташоване, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144 кв.м. для використання під офіс (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно. Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя.

Згідно п. 1.6 договору, договір був укладений з 01.01.1999р. по 04.02.2018р.

Додатковою угодою №1 від 01.03.2000р. до договору було визначено п.1.4 орендну плату (а.с.26).

На підставі акту приймання-передавання відповідач прийняв нежитлове приміщення у орендодавця, а саме офісне приміщення 144,0 кв. м. У подальшому було складено акт прийому-передачі (ар.с.28), який підписано сторонами без зауважень про передачу Запорізьким обласним управлінням статистики, а ТОВ «Дана» приймає нежитлове приміщення площею 144 кв.м. та прилягаюча територія 272,5 кв.м. Загальною вартістю 150866,38 грн. за експертною оцінкою станом на 01.01.2000 р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 4 від 27.02.2003р. орендна плата спрямовується: 50 % від розміру орендної плати на кожний місяць - до Державного бюджету: 50 % орендної плати + 100 % ПДВ - орендодавцю. Податок на додану вартість нараховується орендодавцем на всю суму орендної плати, перераховується орендарем повністю на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендодавець відповідає за правильність та своєчасність перерахування ПДВ до бюджету.

Орендар зобов'язаний щомісячно надавати орендодавцю в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до бюджету.

Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату. Оплату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати перераховувати згідно фактично виставленим рахункам, згідно п.п. 4.2, 4.3 договору.

Додатковою угодою №6 від 09.02.2007 р. сторони виклали п. 1.2 договору оренди в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням, а саме розміщення: офісного приміщення - 144,0 кв.м.; торговельних об'єктів з продажу автомобілів - 272,5 кв.м. Крім того, сторони узгодили викласти п. 3.1. в наступній редакції: оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 27.12.2006 р. №1846 і на момент розрахунку складає: 23269,62 грн. за рік та 4210,82 грн. за перший місяць оренди без ПДВ. Збільшений на індекс інфляції за січень 2007 р. Тому у даному випадку предмет оренди, який був визначений договором не змінений і посилання відповідача на укладання акту є необґрунтованим.

Позивачем було надано заяву у порядку ст.22 ГПК України про збільшення позовних вимог, та просить стягнути заборгованість з орендної плати у сумі 144 367,38 грн. та пеню у сумі 87 962,76 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2011р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, за перший після перегляду місяць оренди-вересень 2011р. становить без ПДВ - 9 203 грн. 98 коп. та діє з 20.09.2011р.

Орендар зобов'язаний протягом 14 днів з дати підписання договору про зміни № 7 сплатити різницю від збільшення орендної плати, перерахувавши її за період з 20.09.2011р. до дати підписання цього договору про зміни № 7.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди, з січня 2013р. по квітень 2015р. заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає 144 367 грн. 38 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 5 від 18.10.2005 р. преамбулу договору оренди № 20 від 01.01.1999р. викладено у наступній редакції: "Головне управління статистики у Запорізькій області (балансоутримувач) в особі начальника Головного управління Головешка Володимира Петровича, що діє на підставі Положення про Головне управління статистики, зареєстрованого Державним комітетом статистики від 13.04.2004р. за № 208, з одного боку, та ТОВ "Дана" (орендар) в особі директора Ткаченка Ігоря Віталійовича, що діє на підставі статуту, зареєстрованого Жовтневою райадміністрацією від 03.02.1995р. за № 50р, з іншого боку".

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, згідно ч. 1 ст. 286 ГК України.

Згідно норм статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі, щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У даному випадку, правовідносини сторін за договором врегульовано договором оренди.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач 1 - ТОВ «Дана» свої зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку за оренду державного нерухомого майна всупереч умов договору та вимог закону належним чином не виконав, внаслідок чого, заборгованість з орендної плати до Державного бюджету за період з січня 2013 по квітень 2015 складає 144 367 грн. 38 коп.

Отже, відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

Головне управління статистики у Запорізькій області є бюджетною установою і утримується за рахунок бюджетних коштів. Кошти отриманні від оренди державного нерухомого майна в першу чергу спрямовуються на господарські потреби управління статистики, а саме на розрахунки з організаціями - постачальниками за отриману електроенергію, опалення, водопостачання та інші.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача -1 ТОВ «Дана» 87 962 грн. 76 коп. пеню за період з 11.02.2014р. по 25.05.2015р.

Приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, згідно ст. 549 Цивільного кодексу України.

Згідно норм ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,1 % суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). На заборгованість по оплаті електроенергії стягується пеня в розмірі 0,5 % заборгованості, згідно п. 3.3 договору.

Судова колегія погоджується із розрахунком пені, яку нараховано судом першої інстанції та правильною сумою нарахування є 71 725,93 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

З метою врегулювання спору, на адресу орендаря регіональним відділенням була направлена претензія від 04.06.2014р. № 11-01-03754 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пеню.

На день розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач-1 заборгованість з орендної плати та пеню не сплатив.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі відповідача-1, то вони спростовуються матеріалами справи, так як нарахування розміру орендної плати було здійснено позивачем саме за умовами договору та актом приймання-передачі майна станом на 01.01.2000 р. (а.с.28).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 144 367 грн. 38 коп. заборгованості з орендної плати за період з січня 2013р. по квітень 2015р. та 71725 грн. 93 коп. пені.

Щодо вимог до відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, то судова колегія погоджується з судом першої інстанції та вважає обґрунтованим припинення провадження, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, оскільки між ТОВ «Дана» та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір суборенди нежитлового приміщення від 17.06.2009р., відповідно до якого суборендодавець зобов'язується передати, а суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування за плату частину нежитлового торгового приміщення, загальною площею 350 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Тому, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не може виступати у правовідносинах відповідачем, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості з орендної плати та пені, на підставі договору оренди № 20 від 01.01.1999р., який укладений між Запорізьким обласним управлінням статистики та ТОВ «Дана», а відповідно права та обов'язки, які випливають з вищевказаного договору виникають лише у Запорізького обласного управління статистики та ТОВ «Дана».

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 19.06.2015 року у справі №908/798/15-г ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Дана», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорiзької області від 19.06.2015 року у справі №908/798/15-г залишити без задоволення, а рішення без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

СуддіК.I. Бойченко

Т.М.Колядко

Надр.6 прим:

1 прим. у справу;

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу-1;

1 прим.-відповідачу-2;

1 прим. ДАГС;

1 прим. ГСЗО