Рішення № 50185919, 10.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.

Справа № 922/4669/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом

Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до

Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківської області, м. Харків

про

стягнення 29 797,18 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Конопля О.М., довіреність №01-42юр/3633 від 12.05.2015 р.

відповідача - Волобуєв О.В., довіреність №010/120/3236вк від 10.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківської області (відповідача) про стягнення заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії (далі - КРЕ) в розмірі 25 464,43 грн. (де: тарифна складова за КРЕ - 21 220,38 грн. та ПДВ 20% - 4 244,05 грн.), пені в розмірі 4 126,40 грн. за період березень 2015 р., червень 2015 р. та 3 % річних в розмірі 206,35 грн. за період березень 2015 р., червень 2015 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Подав до суду заяву (вх.№36188 від 10.09.2015 р.) про долучення витребуваних ухвалою суду від 17.08.2015 р. доказів. Надані докази долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№36164 від 10.09.2015 р.) позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить суд у відповідності до вимог ч. 3 ст. 83 ГПК України зменшити на 50% пеню в розмірі 4 126,40 грн. та 3 % річних в розмірі 206,35 грн. Крім того, просить покласти судовий збір на позивача. При цьому відповідач повідомив суду про те, що відповідач є бюджетною організацію, обслуговується державним казначейством та використовує отримані кошти згідно з єдиним кошторисом по кодам бюджетної класифікації. Відповідач своєчасно не сплатив заборгованість за електричну енергію, у зв'язку з тим, що головним розпорядником коштів - ДСНС України не було вчасно перераховано кошти.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру на 50% пені в розмірі 4 126,40 грн. та 3 % річних в розмірі 206,35 грн.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 6-1064с (далі - договір), із змінами, внесеними Додатковою угодою від 20.05.2013 р. до договору.

Даний договір пролонгований на 2015 р. (п. 9.4. договору).

За умовами п.1.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням вимог розділу 6 цього договору, відповідно до додатку 1 "Договірні величини електроспоживання".

Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3-х робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку №2 до договору).

Відповідно до п. 2.3.4. договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком №4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії". При укладанні договору сторони дійшли згоди та підписали Додаток №4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з грудня 2014 р. по червень 2015 р. виникла заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії (далі - КРЕ) в розмірі 25 464,43 грн. (де: тарифна складова за КРЕ - 21 220,38 грн. та ПДВ 20% - 4 244,05 грн.), розмір якої визнано представником відповідача в повному обсязі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, приписи закону, умови договору і на той факт, що відповідач повністю визнав наявність заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії за договором, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 25 464,43 грн. (де: тарифна складова за КРЕ - 21 220,38 грн. та ПДВ 20% - 4 244,05 грн.) правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Через порушення відповідачем строків оплати позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4 126,40 грн. за березень 2015 р., червень 2015 р. та 3% річних в розмірі 206,35 грн. за березень 2015 р., червень 2015 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 206,35 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення у відповідності до ч. 3 ст. 83 ГПК України 3% річних в розмірі 206,35 грн. на 50%, оскільки сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. При цьому сума пені нараховується відповідачу з першого дня прострочення платежу, який повинен був здійснений споживачем в термін, встановлений в Додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня списання заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 4 126,40 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з державного бюджету України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 063,20 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії (далі - КРЕ) в розмірі 25 464,43 грн. (де: тарифна складова за КРЕ - 21 220,38 грн. та ПДВ 20% - 4 244,05 грн.), пені в розмірі 2 063,20 грн. та 3% річних в розмірі 206,35 грн. В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 063,20 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в повному обсязі (в розмірі 1 827,00 грн.) слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, ст. ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківської області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015, п/р 35213079085721 в ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26005474695 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 25 464,43 грн. (де: тарифна складова за КРЕ - 21 220,38 грн. та ПДВ 20% - 4 244,05 грн.), пеню в розмірі 2 063,20 грн., 3% річних в розмірі 206,35 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 11.09.2015 р.

Суддя

О.В. Макаренко