Рішення № 50185259, 08.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.15 Справа№ 914/2048/15

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Добряни, Стрийський район, Львівська область

про стягнення 166 352,26 грн..

Суддя Ділай У.І.

За участі представників:

Від позивача: Ковальова О.О. представник (Довіреність №7794 від 02.03.15р.)

Від відповідача: не зявився

Права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 166 352,26 грн..

Ухвалою суду від 24.06.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.07.2015р.

Ухвалою суду 14.07.2015р. розгляд справи відкладено на 28.07.2015р.

27.07.2015р. від представника позивача до відділу обліку та документального забезпечення суду поступила Заява (№426/2014 від 23.07.2015р.) з долученою Довідкою від 23.07.2015р.

28.07.2015р. від представника відповідача до відділу обліку та документального забезпечення суду поступило Клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 28.07.2015р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 28.07.2015р. оголошено перерву до 08.09.2015р.

31.08.2015.р представником позивача подано до відділу обліку та документального забезпечення суду заяву №426/2014 від 26.08.2015р. (вх.. №3832/15) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 147 000,00грн. неповернутої суми кредиту; 31715,77 грн. прострочені відсотки; 1704,00 грн. прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 21 837,50 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 12.02.2015р. по 12.08.2015р.р.; 7 788,96грн. пені по прострочених відсотках за період з 12.02.2015р.р. по 12.08.2015р.р.; 422,66 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 12.02.2015 по 12.08.2015р.р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2015р. позовні вимоги просив задоволити, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 08.09.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки за час розгляду справи сторонами було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

17 травня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір № 75/13-к, за умовами п.п. 1, 2.1 якого останньому надано грошові кошти в сумі 213 000,00 грн. строком користування до 16 травня 2016 року.

Згідно із умовами п. 5.1. Кредитного договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено, що відповідач сплачує проценти у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти.

Договірні зобовязання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у розмірі 213 000,00 грн., про що свідчить копія меморіального ордеру №14232844 від 18.05.2013р. (долучена до матеріалів справи).

Як вказано у позовній заяві зобовязань за кредитним договором № 75/13-к від 17.05.2013р. відповідач належно не виконав. Про наявність заборгованості представник відповідача в суді в усних поясненнях не заперечив, доказів зворотного не надав.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направляв відповідачу повідомлення-вимогу від 20.11.2014р. №426/2015 про дострокове погашення заборгованості за кредитом, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Позивачем надано докази вручення повідомлення-вимоги (оригінал долучено до матеріалів справи).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) відповідач на вимогу позивача сплачує йому пеню (п. 7.1. Кредитного договору).

У п. 5.9 Кредитного договору сторони узгодили, що позивач у випадках передбачених п. 2.9 договору, справі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє відповідача.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів. Позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 147 000,00грн. неповернутої суми кредиту; 31715,77 грн. прострочені відсотки; 1704,00 грн. прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 21 837,50 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 12.02.2015р. по 12.08.2015р.р.; 7 788,96грн. пені по прострочених відсотках за період з 12.02.2015р.р. по 12.08.2015р.р.; 422,66 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 12.02.2015 по 12.08.2015р.р.

При прийнятті рішення суд виходить і наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали кредитний договір № 75/13-к від 17.05.2013р., у звязку з чим набули взаємних прав і обовязків.

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору, позивач зобовязувався надати кредит, а відповідач, згідно здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі.

Як узгоджено сторонами, дату остаточного повернення кредиту визначено 16.05.2016р.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями документів підтверджено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних коштів.

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобовязань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань щодо повернення отриманих кредитних коштів та правомірною є вимога дострокового погашення заборгованості.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 837,50 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 12.02.2015р. по 12.08.2015р.р.; 7 788,грн. пені по прострочених відсотках за період з 12.02.2015р.р. по 12.08.2015р.р.; 422,66 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 12.02.2015 по 12.08.2015р.р., суд зазначає наступне.

У п. 7.1 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) відповідач на вимогу позивача сплачує йому пеню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень п. 7.1 кредитного договору № 75/13-к від 17.05.2013р. та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», судом проведено перевірку правильності нарахування пені та встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки в долученому до позовної заяви розрахунку.

За проведеним розрахунком суду з відповідача на користь позивач слід стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 21 538,36 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 12.02.2015р. по 12.08.2015р.р.; 7580,33грн. пені по прострочених відсотках за період з 12.02.2015р.р. по 12.08.2015р.р.; 405,67 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 12.02.2015 по 12.08.2015р.р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарською суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодекс України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору, не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ПІК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 147 000,00грн. неповернутої суми кредиту; 31715,77 грн. прострочені відсотки; 1704,00 грн. прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 21 538,36 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 12.02.2015р. по 12.08.2015р.р.; 7580,33грн. пені по прострочених відсотках за період з 12.02.2015р.р. по 12.08.2015р.р.; 405,67 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 12.02.2015 по 12.08.2015р.р. та 4198,88 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.09.2015р.

Суддя Ділай У.І.