Ухвала суду № 50185034, 29.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"29" липня 2015 р. Справа № Б8/180-11

за заявою Державної податкової інспекції у м. Славутичі, м. Славутич

доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма Відродження Полісся, м. Славутич

про банкрутство

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/180-11 за заявою Державної податкової інспекції у м. Славутичі до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Відродження Полісся про банкрутство.

Постановою господарського суду Київської області від 06 грудня 2011 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ у порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Ббанкрута арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2014 р. (суддя Скутельник П.Ф.) у справі № Б8/180-11 припинено провадження у справі № Б8/180-12 в частині розгляду вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Відродження Полісся у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 181476,21 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 р. б/н.; у задоволенні вимоги ОСОБА_2, викладеної у п. 1.2 прохальної частини заяви від 28.07.2014 року б/н, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 08.12.2014 р. у справі № Б8/180-11 у частині, що стосується вимог ОСОБА_2 - без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2014 р. в частині п. 2 та 4 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 р. у справі № Б8/180-11, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, з вимогою прийняти нове рішення, яким:

- визнати повну суму заявлених кредиторських вимог ОСОБА_2 щодо заробітної плати (оплати часу простою не з вини працівника, інших компенсацій та вихідної допомоги встановлених законом) на загальну суму 181 476,21грн, що визнана банкрутом;

- визнати судовим рішенням фактичний розмір невиконаного банкрутом у встановленому законом порядку грошового зобов'язання страхувальника застрахованої особи зі сплати страхових коштів (єдиного соціального внеску) на загальну суму 100157,24грн., що обчислений з заробітку застрахованої особи в період з 01.08.2007 р. до 06.04.2012 р. трудових правовідносин на користь кредитора 26 ОСОБА_3

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 р. касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу господарського суду Київської області від 08.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 р. у справі № Б8/180-11 у частині, що стосується грошових вимог ОСОБА_2 з боргу по заробітній платі, скасовано, справу № Б8/180-11 в скасованій частині передано до господарського суду Київської області на новий розгляд.

У зазначені й вище постанові колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що припиняючи провадження у справі № Б8/180-12 в частині вимог ОСОБА_2 до ТОВ фірма Відродження Полісся у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 181476,21 грн., суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не надали належної правової оцінки відмінності сум заявлених грошових вимог за заявою ОСОБА_2, що була предметом розгляду під час прийняття ухвали від 05.08.2013, та за заявою від 28.07.2014. Крім того, суди не надали належної правової оцінки підставам заявлених вимог за означеними заявами. Також, суди не встановили наявність факту відкликання довідок щодо заробітної плати ОСОБА_2 арбітражного керуючого Патерилова В.В. на момент розгляду заяви ОСОБА_2 від 28.07.2014 р.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. справу № Б8/180-11 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 передано, у порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, до відділу діловодства для визначення судді, для подальшого розгляду даної справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За результатами розподілу автоматизованої системи документообігу справу № Б8/180-11 в частині розгляду скарги ПАТ "Банк Форум" на дії ліквідатора ТОВ Фірма Відродження Полісся та в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 передано для подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.

29.05.2015 р. на поштову адресу господарського суду Київської області від гр. ОСОБА_2 надійшла заява про розяснення ухвали суду від 27.04.2015 р. по справі №Б8/180-11 та заява про збільшення розміру позовних вимог, яка залишена судом без задоволення, оскільки у провадженні судді Лопатіна А.В. дана справа знаходиться лише у частин, що стосується грошових вимог ОСОБА_2 з боргу по заробітній платі, які розглядалися судом 08.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2015 р. розгляд заяви про розяснення ухвали господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. по справі № Б8/180-11 призначено на 11.06.2015 р.

10.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано відзив на скаргу та письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015 р. заяву ОСОБА_2 про розяснення ухвали господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. у справі № Б8/180-11 задоволено.

24.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області гр. ОСОБА_2 подав заяву про відвід суду та заява про фіксування судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2015 р. розгляд скарги ПАТ "Банк Форум" на дії ліквідатора ТОВ Фірма Відродження Полісся та кредиторських вимог ОСОБА_2 відкладено на 09.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від заяву гр. ОСОБА_2 про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № Б8/180-11 залишено без задоволення.

09.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області гр. ОСОБА_6 подано відзив на заяву про визнання кредиторських вимог Прокоф`єва Л.Є., який судом прийнято до уваги.

09.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області гр. ОСОБА_2 подав заяву про фіксування судового засідання, заяву про відвід суду та заяву про виконання судового зобовязання кредитором 26. Заява про виконання судового зобовязання кредитором 26 за своєю правовою природою є заявою про збільшення грошових вимог, яку залишено судом без задоволення, оскільки у провадженні судді Лопатіна А.В. дана справа знаходиться лише в частині розгляду скарги ПАТ "Банк Форум" на дії ліквідатора ТОВ Фірма Відродження Полісся та в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2

09.07.2015 р. у судовому засіданні, розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 про фіксування судового засідання. подану останнім через канцелярію господарського суду Київської області 09.07.2015 р., суд встановлено, що аналогічна заява вже була задоволена у судовому засіданні 24.06.2015 р., а тому вказана заява залишена без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2015 р. задоволено усне клопотання ліквідатора банкрута, розгляд скарги ПАТ "Банк Форум" на дії ліквідатора ТОВФірма Відродження Полісся відкладено, крім того, розгляд кредиторських вимог ОСОБА_2, з метою детального дослідження матеріалів господарської справи та поданих учасниками судового процесу документів, відкладено на 29.07.2015 р.

29.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано відзив на скаргу ПАТ "Банк Форум" від 27.10.2014 р. на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Фірма Відродження Полісся Петерилова В.В., відзив на кредиторські вимоги ОСОБА_2

Крім того, 29.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ "Банк Форум" подано пояснення до скарги на дії (бездіяльність) учасника у справі про банкрутство ТОВ Фірма Відродження Полісся організатора аукціону Межрегіональну українську біржу.

Розглянувши у судовому засіданні заяву гр. ОСОБА_2 про розгляд кредиторських вимог від 28.07.2014р. у частині, що стосується грошових вимог ОСОБА_2 з боргу по заробітній платі, суд вирішив її задовольнити частково, з огляду на наступне.

19.01.2013 р. набрала законної сили нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон). Відповідно до п. 1 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Пунктом 3 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури було прийнято до набрання законної сили нової редакції зазначеного Закону, при розгляді даної справи слід керуватися приписами норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 р.

Визначення терміну кредитор надається в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Підпунктами 1, 2, 4 частини третьої ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 Про деякі питання практики застосування Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобовязання як зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Частиною першою ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

З огляду на вищевказане, кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати можуть до припинення провадження у справі про банкрутство у будь-який час звернутися з кредиторськими вимогами до банкрута.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У заяві про визнання кредиторських вимог, гр. ОСОБА_2 просить прийняти до уваги наявні обставини справи, що мають істотне значення для справи і для додаткового визнання судом кредиторських вимог заявника, про наявність доказів обґрунтованості кредиторських вимог гр. ОСОБА_2, відомості про які, з вини банкрута та ліквідаторів банкрута суд раніше не мав у справі №Б8/180-11, а тому вказані докази на підтвердження цих обставин судом раніше не досліджувалися, а тому є підставним додатково уточнити кредиторські вимоги у такій редакції: визнати повну суму заявлених кредиторських вимог щодо заробітної плати (оплати часу простою не з вини працівника, інших компенсацій та вихідної допомоги встановлених законом) в розмірі 181476,21 грн., яка раніше за ухвалою суду від 05.08.2013 р. була частково задоволена.

Свою заяву гр. ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що ліквідатором банкрута було видано гр. ОСОБА_2 довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н за період від 23.03.2007 р. по 06.04.2012 р., про середньомісячну заробітну плату та вихідну допомогу від 20.06.2014 року б/н, які містять персоніфіковані відомості про працівника банкрута ОСОБА_2 з використанням даних бухгалтерського обліку банкрута за весь час трудових правовідносин між заявником та банкрутом (з 23.03.2007 року по 06.04.2012 року). Як вбачається з матеріалів справи, вказані довідки були видані ліквідатором банкрута на виконання вимог виконавчого листа Славутицького міського суду Київської області №1023/1572/12 від 15.05.2014 р. в межах виконавчого провадження ВП №43599471.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 р. у справі №Б8/180-11 визнано вимоги гр. ОСОБА_2 до банкрута в сумі 58 796,80 грн. в задоволенні іншої частини вимог гр. ОСОБА_2, відмовлено. З вказаної ухвали вбачається, що гр. ОСОБА_2 було заявлено грошові вимоги до банкрута: визнати його кредитором банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника 192160,03 грн., в тому числі: 58 796,80 грн. сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечується ліквідатором; 104 619,83 грн. вимога суми боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.11 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечується ліквідатором; 28 743,40 грн. сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.2011 року до 16.07.2012 року та заперечена ліквідатором внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута.

З зазначеного вище вбачається, що сума розглянута судом у судовому засіданні 05.08.2013 р. та заявлена гр. ОСОБА_2 у заяві від 28.07.2014 р. є відмінними, а підстави заявлення кредитором вказаних грошових вимог різними, за винятком грошових вимог у розмірі 58 796,80 грн., нарахованих за період з 01.08.08 р. до 30.09.09 р., які визнані судом ухвалою від 05.08.2013 р.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, у зв'язку з тим, що вимоги гр. ОСОБА_2 до банкрута у вигляді заборгованості по виплаті заробітної плати, заявлені останнім у заяві від 28.07.2014 року б/н, у частині 58796,80 грн., нарахованих за період з 01.08.08 р. до 30.09.09 р., вже були предметом судового розгляду, за результатами розгляду яких ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2013 року у справі №Б8/180-11 визнано вимоги гр. ОСОБА_2 до банкрута в сумі 58 796,80 грн., суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині розгляду вимог гр. ОСОБА_2 до банкрута у вигляді боргу по заробітній платі у сумі 58 796,80 грн., заявлених у заяві від 28.07.2014 року б/н, підлягає припиненню на підставі п. 2 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Факт нарахованого заробітку встановлюється довідками підприємств, установ організацій, записами в трудовій книжці, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»).

Як вбачається з виданої ліквідатором банкрута довідки про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н за період від 23.03.2007 р. по 06.04.2012 р., яку було видано ліквідатором банкрута на виконання виконавчого листа Славутицького міського суду Київської області №1023/1572/12 від 15.05.2014 р. в межах виконавчого провадження ВП №43599471, загальна сума доходу (заробітку) за час роботи на підприємстві з 23.03.2007 р. по 06.04.2012р. за винятком аліментів становить 263968,26 грн. Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ фірми «Відродження Полісся» перед гр. ОСОБА_2 по заробітній платі, що була накопичена підприємством з 01.08.2008 р. по 06.04.2012 р. становить 181476,21 грн.

До тверджень ліквідатора банкрута щодо того, що вказану довідку видано помилково та того, що остання не має юридичної сили у звязку з тим, що ліквідатором відкликана, суд ставиться критично, оскільки арбітражним керуючим належних доказів, які б спростовували відомості вказані у довідці про доходи (заробіток) від 20.06.2014 року б/н за період від 23.03.2007 р. по 06.04.2012 р. чи доказів, які б підтверджували її не чинність суду не надано.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі за банкрутом перед заявником за період з 23.03.2007 р. по 31.12.2007 р. не рахується.

Щодо грошових вимог по заробітній платі за період з 01.01.2008 р. по 06.04.2015 р. у розмірі 122679,41 грн. (за виключенням суми боргу у розмірі 58796,80 грн., які визнані судом ухвалою від 05.08.2013 р.), то вказані грошові вимоги визнаються судом у частині 88772,22 грн., сума боргу по заробітній платі, яка виникла за період з 01.01.2008 р. по 05.12.2011 р., з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 23 Закону закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У межах повноважень, визначених частиною першою статті 25 Закону, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону.

Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Із заяви гр. ОСОБА_2 про визнання грошових вимог по заробітній платі, вбачається, що заборгованість у частині 32907,19 грн. виникла після визнання боржника банкрутом (за період з 06.12.2011 р. по 06.04.2012 р.), відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Київської області від 06 грудня 2011 року.

З огляду на вказані вище обставини справи, вимоги гр. ОСОБА_2 у частині 32907,19 грн. не мають характеру кредиторських у розумінні статті 1 Закону, виникли, як зазначає заявник, після введення ліквідаційної процедури, під час якої, згідно з приписами зазначених вище норм, не може виникнути будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону.

Нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Такими випадками відповідно до частини 9 статті 30 цього Закону є виникнення зобовязань з оплати поточних комунальних і експлуатаційних платежів та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 18.03.2014 у справі №6/108-09.

Враховуючим вищезазначене, суд вимоги гр. ОСОБА_2 по заробітній платі у частині 32907,19 грн. залишає без задоволення.

Зважаючи усе вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд

ухвалив:

1.Заяву гр. ОСОБА_2 від 28.07.2014р. про визнання кредитором банкрута з грошовими вимогами по заробітній платі задовольнити частково.

2.Припинити провадження щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_2 від 28.07.2014 р. у частині розгляду грошових вимог по заробітній платі у розмірі 58 796,80 грн.

3.Визнати гр. ОСОБА_2 кредитором банкрута з грошовими вимогами по заробітній платі у розмірі 89772,22 грн.

4.У задоволенні решти вимог заяви гр. ОСОБА_2 від 28.07.2014р. про визнання кредитором банкрута з грошовими вимогами по заробітній платі відмовити.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя А.В. Лопатін