Постанова № 50183029, 24.10.2013, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/823/13-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 Яворівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді: Гоцко В.І.,

при секретарі: Домашовець М.Ф.,

з участю прокурора: Захарко А.Є.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника третьої особи: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, третя особа на стороні відповідача Дочірне підприємство «Санаторій Немирів» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофздоровниця» про визнання незаконним та скасування рішення субєкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою до виконавчого комітету Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Немирівської селищної ради №63 від 15 листопада 2001року «Про оформлення права власності на будівлі Прикарпатського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Представник третьої особи - ДП «Санаторій Немирів» звернувся до суду із заявою про залишення цього адміністративного позову без розгляду покликаючись на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2013 року, постанову Яворівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року було скасовано, а справу було направлено на новий судовий розгляд.

Однією з підстав скасування прийнятих рішень та направлення справи на новий судовий розгляд було те, що суди попередніх інстанцій не дослідили з якого часу про порушення охоронюваних законом інтересів держави стало відомо Фонду державного майна України, визначеного прокурором як позивача у справі, поважності причин пропуску такого строку, а тому Вищий адміністративний суд України в своєму рішенні визнав неправильним застосування ст.ст.99,100 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Просить звернути увагу суду на пропуск позивачем встановленого строку на звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

Оскаржуваний акт виданий 15 листопада 2001року, а прокурор звернувся до суду із адміністративним позовом 19 липня 2011року, тобто майже через 10 років.

Частина 2 статті 99 КАС України (в чинній на час звернення до суду редакції) передбачала, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Постановою Верховної Ради України від 07 липня 1992 року за № 2558-ХІІ затверджено Тимчасове положення «Про Фонд державного майна України», яке діяло до 06 січня 2012 року.

Відповідно до п. 4 цього Положення основними завданнями Фонду є захист майнових прав України на її території та за кордоном. Пунктом 6 цього ж Положення встановлено, що Фонд має право проводити інвентаризацію загальнодержавного майна.

На виконання зазначених функцій Фонду, 15 квітня 2004 року, наказом Фонду державного майна України №762 затверджено Заходи щодо організації роботи з виконання Постанови ВРУ від 04 березня 2004року за №1585-ІУ "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період".

Пунктом 6.1. цього Наказу №762 від 15 квітня 2004 року визначено, що необхідно здійснити разом із заінтересованими органами виконавчої влади інвентаризацію об'єктів соціально-культурного призначення, що перебували на балансах підприємств, які були роздержавлені за законодавством колишнього Союзу РСР, та забезпечити контроль за цільовим використанням цих об'єктів.

Пунктом 6.2. цього ж Наказу також зазначено, що із залученням органів місцевого самоврядування взяти на облік об'єкти соціально-культурного призначення, що залишаються у користуванні цих суб'єктів господарювання і є державною власністю.

У разі виявлення нецільового використання зазначених об'єктів або з інших, передбачених чинним законодавством, підстав забезпечити у встановленому порядку їх передачу в управління органам місцевого самоврядування.

Наказом визначено термін виконання цих завдань - до 09 лютого 2005 року.

Таким чином, Фонд державного майна України, який визначений прокурором як позивач у справі, повинен був дізнатися про існування оскаржуваного рішення виконавчого комітету Немирівської селищної ради №63 від 15 листопада 2001 року «Про оформлення права власності на будівлі Прикарпатського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в термін до 09 лютого 2005 року.

Тобто, належно виконуючи покладені на Фонд функції, зокрема щодо захисту майнових прав України та проведення інвентаризації загальнодержавного майна, повинен був виявити в строк до 09 лютого 2005 року реєстрацію права власності на майно санаторію «Немирів», яке вважає власністю держави, та яке датується до моменту інвентаризації, тобто 15 листопада 2001року.

10-ти річний строк, який пройшов між моментом прийняття оскаржуваного рішення та моментом звернення до суду, аж ніяк не може узгоджуватись із 6-ти місячним строком на звернення до суду, який визначений законом, зокрема ст.99 КАС України.

Крім того, подаючи позовну заяву, прокурор просить поновити позивачу строк на звернення до суду, обґрунтовуючи це тим, що такий строк пропущено із поважних причин. Тобто, прокурор визнає факт пропуску строку звернення до суду, що відповідно до ч.З ст.72 КАС України не підлягає доказуванню.

Як передбачено ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав вимоги своєї заяви, дав пояснення аналогічні викладеним у заяві, просить заяву задоволити.

Прокурор та представник фонду державного майна України в судовому засіданні вимог заяви про залишення адміністративного позову без розгляду не визнали і просять в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, думку прокурора та представника позивача, суд приходить до висновку, що оскільки строк звернення до суду пропущено, а матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення

до суду, а тому названий адміністративний позов слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99,100 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника третьої особи Дочірного підприємства «Санаторій Немирів» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» про залишення адміністративного позову без розгляду, задоволити.

Адміністративний позов прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Немирівської селищної ради, третя особа на стороні відповідача Дочірне підприємство «Санаторій «Немирів», ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Немирівської селищної ради №63 від 15 листопада 2001року «Про оформлення права власності на будівлі Прикарпатського Дочірного підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з часу її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яворівський районний суд Львівської області.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Гоцко В.І.