Постанова № 50157073, 10.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.

Справа № 923/926/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Сонько В.В. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 385 від 07.12.2006р.; довіреність № б/н від 19.12.14р.

від відповідача: не з’явився, про дату,час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Віалтек”

на рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.2015р.

по справі № 923/926/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська виробничо-будівельна компанія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Віалтек”

про стягнення 200454,11 грн.

В С Т А Н О В И В :

15.06.15 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (далі по тексту ТОВ «Херсонська ВБК») звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалтек" (далі по тексту ТОВ «Віалтек»), про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору генерального підряду від 08.11.2011 року № 57 у сумі 200454,11 грн., з яких: 195650,00 грн. - інфляційних втрат за період 01.02.15 р. по 30.04.15 р., 4804,11 грн. - 3% річних за період з 31.01.15 р. по 30.04.15 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.07.15 р. (суддя Александрова Л.І.) позов ТОВ «Херсонська ВБК» задоволено, з ТОВ "Віалтек" на користь позивача стягнуто 195650 грн. інфляційних втрат, 4804 грн. 11 коп. 3% річних, 4009 грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору, 4019 грн. витрат на послуги адвоката.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивачем доведено належними доказами факт прострочення оплати відповідачем грошових зобов’язань, які виникли після здачі виконаних підрядних робіт за договором підряду №57 від 08 листопада 2011 року. При цьому судом 1 інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог переривався пред’явленням відповідного позову.

Судові витрати позивача по сплаті послуг адвоката у сумі 8038,8 грн. стягнуті з відповідача лише частково у сумі 4019 грн. з урахуванням складності справи, кількості проведених судових засідань за участю адвоката.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Віалтек» через господарський суд Херсонської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.15 р. та відмовити у позові, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Віалтек» посилається на те, що до вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат необхідно застосувати позовну давність терміном у три роки відраховуючи від кожного акту виконаних робіт, на підставі яких у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Крім того, відповідач вважає, що вартість послуг адвоката є безпідставно завищеною та взагалі необґрунтованою, оскільки раніше судом по вказаним правовідносинам уже ухвалювалося рішення і там встановлені всі обставини справи, у зв'язку з чим вказані витрати на послуги адвоката мають бути зменшені.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив задовольнити її частково, а рішення місцевого господарського суду змінити в частині стягнення судових витрат на правову допомогу, збільшивши суму до 8038,00 грн., а решту рішення залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. 10.09.2015 р. до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку із хворобою представника відповідача та неможливістю явки в судове засідання.

Однак, судова колегія не приймає вказану телеграму в якості документа, який засвідчує зазначений в ній факт з огляду на наступне.

Відповідно до п. 19 Додатку 2 до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. N 295, для засвідчення будь-якого факту, про який повідомляється в телеграмі з позначкою “засвідчена”, відправник повинен пред’явити офіційну довідку або посвідчення, що засвідчує такий факт. Довідка і посвідчення можуть бути видані підприємствами, установами та організаціями із зазначенням дати видачі і бути скріплені їх печаткою. Довідка і посвідчення дійсні протягом 15 діб з дня їх видачі і залишаються в місці подання телеграми. Засвідчувальні і підтвердні написи є невід’ємною складовою частиною телеграм з позначкою “засвідчена”, оплачуються споживачем і передаються каналами зв’язку.

Як вбачається зі змісту телеграми, в ній відсутня позначка „засвідчена”, а тому і відсутні підстави для того, щоб вважати вказану телеграму документом, який засвідчує факт неможливості явки представника позивача в судове засідання, отже судова колегія розглядає справу за наявними матеріалами справи в рамках заявлених в апеляційній скарзі вимог.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

08.11.11 р. між ТОВ “Херсонська ВБК” та ТОВ “Віалтек” укладено договір генерального підряду на будівництво будівлі автосервісу з приміщенням по продажу автомобілів про проспекту Сенявіна, 41 в м. Херсоні № 57 (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов п. 1. Договору генпідрядник (ТОВ “Херсонська ВБК”) прийняв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з будівництва будівлі автосервісу з приміщенням по продажу автомобілів про проспекту Сенявіна, 41 в м. Херсоні.

Пунктом 3 Договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені договірною ціною (додаток 6), що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 9 Договору та Договірної ціни (додаток 6 до Договору) приблизна вартість робіт визначена в сумі 4 052 124,73 грн.

Пунктом 4 Договору було передбачено, що Генпідрядник розпочне виконання робіт протягом 10-ти днів з дня виконання Замовником зобов'язань щодо: надання будівельного майданчика, придатного для виконання робіт за Договором; передачі проектної документації; передачі дозвільної документації; сплати повної суми авансу, надання затвердженого технічного завдання.

Протягом 2012 - січень 2013 p.p. ТОВ “Херсонська ВБК” виконало робіт на загальну суму 3 795 409, 82 грн.

Оплата за виконані роботи здійснювалася нерегулярно, з затримками, виконані роботи було профінансовано за період 06.12.2011 р. по 08.01.2014 р. на загальну суму 3095409,82 грн., у зв'язку з чим станом на дату подання позову за відповідачем рахується основний борг в сумі 650000 грн.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт №1 за грудень 2011р. (на суму 133509,60 грн.), №1 за грудень 2011р. (на суму 51488,32 грн.) №1 за грудень 2011р. (на суму 219865,99 грн.), №2 за квітень 2012р. (на суму 1747166,07 грн.) Замовником були прийняті у повному обсязі та без зауважень будівельно-монтажні роботи на загальну суму 2 152 029, 98 грн.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Від підписання актів виконаних робіт № 3 на суму 1591644,05 грн., № 4 на суму 46016,29 грн. за грудень 2012 р. та № 5 на суму 5719,50 грн. за січень 2013 р. замовник необґрунтовано ухилився, уповноваженого представника на приймання робіт не направив, чим в односторонньому порядку порушив умови Договору. Вказаний факт встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 05.03.15 р. по справі № 923/257/15 за позовом ТОВ «Херсонська ВБК» до ТОВ «Віалтек» про стягнення 947104,73 грн. і відповідно із ст.35 ГПК України не потребує доведення знову.

Відповідно до п.п. 49, 47 Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється Замовником протягом п'яти календарних днів після отримання підготовлених Генпідрядником документів - актів виконаних робіт.

Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує акти виконаних робіт по формі КБ-2В та довідку вартості виконаних за формою КБ-3 не пізніше ніж 25 числа поточного місяця і 25 числа поточного місяця подає їх для підписання Замовнику.

Замовник протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня одержання, зобов'язаний розглянути та підписати акти виконаних робіт, надані Генпідрядником, або надати мотивовану відмову від прийняття разом із дефектним актом, складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін при проведенні приймання-передачі робіт.

Відповідно до умов ч. 3 п. 47 Договору оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт Замовником.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що з 02.01.2013р. (ч.3 п.47 Договору) у відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Актами приймання виконаних робіт № 3, 4 на загальну суму 1637660,34 грн., а з 06.01.2013р., він вважається таким, що прострочив його виконання.

Відповідно, з 02.02.2013р. у відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Актом приймання виконаних робіт № 5 на суму 5719,50 грн., а з 06.02.2013р., він вважається таким, що прострочив його виконання.

05.03.2015р. рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 923/257/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 р., з відповідача стягнуто на користь позивача 700000,00 грн. основного боргу за договором, інфляційні збитки в сумі 193408,56 грн. та три відсотки річних за період прострочення (з 06.11.2011 р. по 31.01.2015р.) в сумі 53696,17 грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Проте, станом на дату подання позовної заяви, боржник зобов'язання виконав лише частково, в сумі 50000,00 грн., що відображено у розрахунках до позову.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р. 4804 грн. 11 коп. 3% річних та 195650 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення 4804 грн. 11 коп. 3% річних та 195 650 грн. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо пропущення позивачем строків позовної давності по стягненню 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позовна давність щодо заявлених позовних вимог відповідно із ч.2 ст.264 ЦК України переривалася у зв’язку із пред’явленням позивачем позову про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних за прострочення оплати виконаних робіт, у тому числі і за прострочення оплати виконаних робіт по актам №3, №4, №5, що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 05.03.2015 р. по справі № 923/257/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 р., за яким з відповідача стягнуто на користь позивача 700000,00 грн. основного боргу за договором, інфляційні збитки в сумі 193408,56 грн. та три відсотки річних за період прострочення (з 06.11.2011 р. по 31.01.2015р.) в сумі 53696,17 грн.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ «Херсонська ВБК» остання просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 8038 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно п. 6.5. Постанови вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг: час, який міг би витратити на підготовку матеріали, кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Херсонська ВБК" та адвокатським об'єднанням "Консул" укладено Договір про надання послуг адвоката № 05-18/02 від 18.05.2015 р.

Згідно розрахунку вартість послуг адвоката складає 8038 грн. 80 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 3708 від 20.05.2015 р.

Суд 1 інстанції з урахуванням складності справи, кількості проведених засідань, дійшов правильного висновку, що судові витрати на послуги адвоката підлягають задоволенню частково у сумі 4019 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд 1 інстанції правомірно поклав судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4009 грн. 08 коп. та 4019 грн. витрат на послуги адвоката на відповідача.

При цьому місцевим господарським судом позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" правильно повернуто з державного бюджету 795 грн. 03 коп. надлишково сплаченого судового збору.

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ «Віалтек» без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.15 р. – без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалтек» залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.15 р. – без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.09.2015 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.