Ухвала суду № 50156734, 10.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Соломянська, 2-а

Провадження № 88-ц/796/50/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року по справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Соломянська районна в м. Києві державна адміністрація, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» про виселення без надання іншого жилого приміщення

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, Соломянського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» про визнання права користування житловим приміщенням,

встановила:

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року задоволено апеляційну скаргу Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішення Соломянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено : виселено ОСОБА_1 з незаконно займаного житлового приміщення - кімнати в квартирі АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд у звязку із нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року.

Свою заяву обґрунтовує тим, що їй стало відомо про істотну обставину, що має значення для справи, про яку не було і не могло бути відомо під час ухвалення рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2014 року, а саме : що її сусідці ОСОБА_2 видано ордер на жиле приміщення № 017630 від 09.06.2015 року з сімєю з трьох осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 28,40 кв.м., яке складається з 2 кімнат в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 11.06.2015 року їх було зареєстровано за цією адресою.

Враховуючи те, що її справа про визнання права користування житловим приміщенням та справа її сусідки ОСОБА_2 взаємоповязані між собою, що також було підтверджено ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21.05.2014 року у справі № 6-47751 св 13, заявник просить переглянути рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2014 року за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала заяву та просила задовольнити.

Представники інших сторін та третіх осіб у судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 Постанови № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 зазначеної Постанови, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не повязані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для предявлення нової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ордер на поселення в гуртожиток, з посиланням, в яке саме приміщення/ номер квартири, площа кімнати, номер будинку по АДРЕСА_1/ ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 129 ЖК України, не видавався.

Відсутні докази щодо поселення, переселення ОСОБА_1 саме в спірну кімнату квартири АДРЕСА_1, відповідно до Примірного положення про гуртожитки від 03.06.1986 року.

Також відсутні докази прийняття адміністрацією Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» та профспілковим комітетом підприємства рішення за період з 1996 року, часу зняття ОСОБА_1 з реєстрації за попереднім місцем проживання, по 1999 рік, час звільнення з роботи, про надання відповідачу жилої площі за вказаною адресою в гуртожитку та видачею спеціального ордеру, що є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу, відповідно до вимог ст. 129 ЖК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 поселилась на спірне житлове приміщення без належних правових підстав ордеру, має статус тимчасового мешканця, а тому підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення, відповідно до вимог ч. 3 ст. 98 ЖК України. Тому суд ухвалив рішення про виселення ОСОБА_1 з кімнати у квартирі АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду зазначеного рішення Апеляційного суду м. Києва, ОСОБА_1 вважає ту обставину, що 09 червня 2015 року її сусідці по квартирі № 125 - ОСОБА_2 видано ордер на жиле приміщення № 017630 від 09.06.2015 року з сімєю з трьох осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 28,40 кв.м., яке складається з 2 кімнат в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Проте колегія суддів дійшла висновку, що зазначена обставина не може вважатись нововиявленою в розумінні вимог ст. 361 ЦПК України, оскільки відсутня жодна із умов, що є необхідною для визнання її нововиявленою, а саме: обставина щодо видачі ордеру ОСОБА_2 не існувала на час розгляду справи Апеляційним судом м. Києва 17 лютого 2014 року, оскільки ордер видано 09 червня 2015 року.

Також зазначена обставина не входить до предмета доказування у справі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною, з кімнатами, площею 16,0 кв.м., 14,0 кв.м. та 14,4 кв.м. Відповідач ОСОБА_1 у вказаній квартирі займає кімнату, площею 16,0 кв.м., а ОСОБА_2 видано ордер на дві інші кімнати, площею 28,4 кв.м. у цій квартирі.

При цьому ОСОБА_2 не є особою, що брала участь у справі, а тому обставини щодо видачі їй ордеру не можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки відповідача ОСОБА_1 щодо предмета спору, адже ордер виданий на житлове приміщення, що не є спірним у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому заяву відповідача про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 317, 218, 361-365 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: