Постанова № 5014391, 21.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року № 22а-15961/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Експрес Сервіс-Україна» до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.08.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Інтер Експрес Сервіс-Україна» звернувся до окружного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Буському районі Львівської обл. № 0000302311/0 від 20.06.2008р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі (а.с.2-6).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2008р. заявлений позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Буському районі Львівської обл. № 0000302311/0 від 20.06.2008р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.127-132).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Буському районі Львівської обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції (а.с.138-141).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом не враховані приписи пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», положення листа ДПА України № 2280/7/16-1517-05, відповідно до яких послуги, надані резидентом-експедитором резиденту-замовнику, включаються до об'єкта оподаткування податком на додану вартість /ПДВ/ резидента за повною ставкою, оскільки такі послуги надаються на митній території України. Таким чином, позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1120643 грн., що підтверджується представленими документами.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Протоколу засідання постійно діючої комісії для розгляду спірних питань ДПА у Львівській обл. від 23.04.2008р. і на виконання листа ДПА у Львівській обл. № 11275/7/23-414/448 від 28.05.2008р. в доповнення до Акту перевірки № 164/23-1/34107409 від 07.05.2008р. відповідачем ДПІ у Буському районі Львівської обл. протягом 28-29.05.2008р. була проведена невиїзна перевірка ТзОВ «Інтер Експрес Сервіс-Україна» з питань оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиційних послуг за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 212/23-1/34107409 від 29.05.2008р. (а.с.54-62).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого підприємством занижено ПДВ на суму 1120643 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302311/0 від 20.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1680965 грн., з яких 1120643 грн. за основним платежем та 560322 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.63).

Листом ДПІ у Буському районі Львівської обл. № 699/10/23-1/140 від 21.07.2008р. були внесені зміни до податкового повідомлення-рішення № 0000302311/0 від 20.06.2008р. в частині зміни номера Акта перевірки № 00010/2311/34107409 від 29.05.2008р. на № 212/23-1/34107409 (а.с.84, 85).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом допущено ряд порушень під час проведення перевірки та при прийнятті податкового повідомлення-рішення, зокрема, без достатніх правових підстав проведено невиїзну (камеральну) перевірку, законодавством не передбачено прийняття додаткових актів перевірки у формі доповнення до попереднього акта перевірки, в додатковому акті перевірки встановлені інші обставини, ніж встановлені перевіркою у перевіреному періоді; невиїзна (камеральна) перевірка проводилася виключно на підставі даних, вказаних у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок, а також відповідачем порушені строки надіслання податкового повідомлення-рішення. За таких обставин суд не прийняв до уваги Акт перевірки № 212/23-1/34107409 від 29.05.2008р. як належний і допустимий доказ по справі.

Також виходячи із змісту ч.2 п.4.7 ст.4, пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність», суд прийшов до висновку про те, що відповідачем безпідставно визначено позивачу як експедитору суму податкового зобов'язання з ПДВ з операцій поставки транспортних послуг, оскільки останній не є довіреною особою перевізника.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач ТзОВ «Інтер Експрес Сервіс-Україна» надавав транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів.

Зокрема, між позивачем та ТзОВ «Атем», ТзОВ «БК Транс», ТзоВ «Візаві», ДП «Формула», СПД ОСОБА_1., ТзОВ «Фірма «Лагер сервіс» були укладені договори доручення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і локальному сполученню, в рамках яких позивач зобов'язався залучати перевізників шляхом укладення відповідних договорів між експедитором і перевізником.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань позивачем укладалися договори з постачальниками транспортних послуг (перевізниками) - Фірмою «Inter Expres servis z.r.o. (Чеська Республіка), ТзОВ «Медобори», ТзОВ «ТЕП «Транском» та ін.

Згідно складених Актів виконаних робіт вартість реалізованих транспортно-експедиційних послуг за обревізований період склала 5603215 грн., при цьому при реалізації цих послуг під час перевезення вантажів за межами митного кордону України платником податку застосовувалася нульова ставка оподаткування ПДВ, тобто податкове зобов'язання з наведених послуг склало 0 грн. (а.с.37-53, 86-121).

Відповідно до вимог пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.

Додатково колегія суддів враховує, що транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу (ч.3 ст.306 ГК України).

Аналіз вимог Глави 65 ЦК України, ст.316 ГК України, Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність», Закону України «Про транспорт» вказує на те, що договір на транспортне експедирування за своєю природою є посередницьким договором, який передбачає можливість виконавця транспортно-експедиційних послуг організовувати їх виконання із залученням інших осіб.

Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що право на застосування нульової ставки згідно із пп.6.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» має лише платник, який безпосередньо надає транспортні послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів. У разі коли надання транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів чи вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою п.6.1 ст.6 цього Закону, а саме за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, оскільки ТзОВ «Інтер Експрес Сервіс-Україна»  не є довіреною особою перевізника, а виступає як окремий продавець, що здійснює продаж комплексу послуг, у тому числі і придбаних в іншого платника, операції з такого продажу підлягають оподаткуванню ПДВ у повному обсязі за ставкою 20 відсотків бази оподаткування.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що з гідно з пп.3.1.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до загального правила для визначення місця поставки послуг, встановленого п.6.5 ст.6 наведеного Закону, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Враховуючи зазначені норми законодавства, визначальною умовою для визначення порядку оподаткування податку на додану вартість операцій з надання послуг є місце їх надання (за виключенням тих операцій, за якими встановлено окремий порядок оподаткування).

Таким чином, у разі надання резиденту-замовнику транспортних послуг за межами України, виконавцем яких є резидент-експедитор, такі послуги включаються до об'єкта оподаткування ПДВ резидента-експедитора за повною ставкою, оскільки такі послуги надані на митній території України.

В частині доводів позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки платників податків колегія суддів виходить з того, що позапланова невиїзна перевірки проведена відповідачем в доповнення до Акта перевірки № 164/23-1/34107409 від 07.05.2008р. на виконання вимог вищестоящого податкового органу, що не суперечить вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Також слід врахувати, що 05.05.2008р. ДПІ у Буському районі Львівської обл. зверталося в порядку п.9 ст.11-1 наведеного Закону до позивача з вимогою № 3310/10/23-1/140 про надання копій документів, яка була залишена без задоволення зі сторони позивача (а.с.81, 82).

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» , а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заявлений позивачем позов про скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова окружного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської обл. задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Експрес Сервіс-Україна» до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб