Ухвала суду № 5014050, 24.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року м. Одеса

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Ступакової І.Г.,

Кравця О.О.,

при секретарі: Петровій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 08 січня 2008 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг» та приватного підприємства «Веста-57» про застосування наслідків нікчемності правочинів, -

В С Т А Н О В И Л А:

08 червня 2007 року Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг» та приватного підприємства «Веста-57» про застосування наслідків нікчемності правочину, а саме договору №15, укладеного 03 жовтня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг» та приватним підприємством «Веста-57» При цьому позивач просив суд застосувати наслідки нікчемності правочинів, передбачені ст. 208 ГК України, стягнути з приватного підприємства «Веста-57» вартість всього отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг» за договором № 15 від 03 жовтня 2005 року в сумі 32528 грн. 80 коп. на користь приватного підприємства «Веста-57», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг» вартість всього отриманого з приватного підприємства «Веста-57» за договором № 15 від 03 жовтня 2005 року в сумі 32528 грн. 80 грн. в доход держави.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 08 січня 2008 року в позові Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, 18 січня 2008 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва була подана заява про апеляційне оскарження, а 01 квітня 2008 року апеляційна скарга, в якій зазначено, що постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального права. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і постановлення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Арни-Транзит-Юг», представник приватного підприємства «Веста-57» в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належними чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2006 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва було складено акт № 182/23-600/23401167 про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Арни-Транзит-Юг» ЛТД, в якому встановлено, що у 2005 році ТОВ «Арни-Транзит-Юг» виступало як сторона правочину з ПП «Веста-57». (а.с. 20-23)

Так, відповідно до договору № 15 від 03 жовтня 2005 року, укладеного між ТОВ «Арни-Транзит-Юг» та ПП «Веста-57», ПП «Веста-57» надавало ТОВ «Арни-Транзит-Юг» послуги зі збору, сортуванню та навантаженню. Згідно з актом виконаних робіт ПП «Веста-57» надано послуги зі збору, сортуванню та навантаженню, вартість яких складає 32528 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ -5421 грн. 45 коп. (а.с. 13)

24 жовтня 2005 року ПП «Веста-57» було виписано податкову накладну № 25. (а.с. 15)

02 листопада 2005 року ТОВ «Арни-Транзит-Юг» ЛТД за надані послуги було сплачено 32528 грн. 70 коп. (а.с. 16)

Постановою господарського суду Миколаївської області від 26 квітня 2006 року по справі № 9/167/06 було визнано недійсними установчі документи ПП «Веста-57» з дати реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з дня його видачі. (а.с. 6-7)

В постанові суду зазначено, що підприємство відсутнє за місцем реєстрації, установчі документи зареєстровані на підставну особу, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_1 який згідно установчих документів є керівником ПП «Веста-57».

Зі змісту ч. 1 ст. 203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак це не означає, що взагалі не існує необхідності визнання нікчемного правочину недійсним. Така потреба може виникнути якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину. У таких випадках судовим рішенням, яким констатується недійсність правочину можуть визначатись відповідні правові наслідки недійсності правочину.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність,

Саме по собі задоволення господарським судом Миколаївської області 26 квітня 2006 року позову органу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання установчих документів ПП «Веста-57» недійсними з дати реєстрації, не с достатнього підставою для визнання вчинених цим суб'єктом господарювання з іншими суб'єктами господарювання юридичне значимих дій недійсними, оскільки кожен учасник відносин має нести відповідальність лише за свої діяння та за наявності вини.

Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ПС України не можуть застосовуватися за сам факт можливого недекларування, несплати податків ПП «Веста-57».

За таких обставин правопорушенням може бути несплата податків, а не вчинення правочину.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає ст.41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Крім того, сам факт визнання недійсними установчих документів не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Згідно з п.2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа с такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиною державною реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, на момент укладання спірної угоди ПП «Веста-57» мало господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливості бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконання стороною угоди обов'язків щодо подання звітності і сплати податків не є підставою для визнання угоди недійсною.

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01 березня 2000 року №79, реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з реєстру платників ПДВ. Тобто датою анулювання реєстрації платника ПДВ є саме виключення платника з Реєстру.

Таким чином, на момент укладання договору №15 від 03 жовтня 2005 року, на виконання умов якого ПП «Веста-57» надано послуги зі збору, сортуванню та навантаженню, що підтверджено актом виконаних робіт від 24 жовтня 2005 року (а.с. 14), останнє мало господарську правосуб'ектність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Доказів, що свідоцтво платника ПДВ було анульовано, ПП «Веста-57» не перебувало на податковому обліку як платник ПДВ і, відповідно, не мало право на видачу ТОВ «Арни-Транзит-Юг» податкової накладної Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва до суду не надавалось.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального права при ухвалені постанови першої інстанції не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, ухвалена постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству. Тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 08 січня 2008 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 29 червня 2009 року.

Головуючий:

Судді: