Ухвала суду № 50131179, 04.09.2015, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1131/15-ц

Провадження № 2/304/438/2015

У Х В А Л А

04 вересня 2015 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 15 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором № 1579-058/07Р отримав кредит в розмірі 6 637 доларів США для придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,99 % річних на строк з 15 листопада 2007 року до 15 листопада 2012 року. Того ж дня з метою забезпечення належного виконання зобовязання та захисту майнових інтересів позивача як кредитодавця на випадок порушення зобовязання відповідачем ОСОБА_1, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1579-058/07Р. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконував, у такого станом на 03 червня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 15 564,78 доларів США, що становить 337 761,67 грн., з яких 5 018 доларів США заборгованість за кредитом; 2 180,10 доларів США заборгованість за процентами; 5 912,44 доларів США неустойка (пеня) за кредитом; 2 454,24 доларів США неустойка (пеня) за процентами, тому просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму боргу та судові витрати.

До початку судового розгляду позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах суми позову, посилаючись на те, що термін користування кредитом закінчився 15 листопада 2012 року, у звязку з чим прострочення виконання зобовязань склало два роки та вісім місяців, що свідчить про явне ігнорування відповідачами умов кредитного договору, положень чинного законодавства та їх небажання виконувати взяті на себе зобовязання щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши заяву, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України, серед яких процесуальний закон передбачає накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з шкодою, завданою можливим відчуженням вказаного майна.

Також, суд враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 337 761,67 грн., між сторонами дійсно виник спір, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач у виді накладення арешту на майно та кошти відповідачів в межах вказаної суми стягнення є співмірним із заявленими позивачем вимогами, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 209-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; Закарпатська область Перечинський район 89213 с.Сімерки, вул. Центральна, № 192) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; Закарпатська область Перечинський район 89221 с. Т.Ремета, вул. Радванка, №2 «а») в межах суми заявленого позову (337 761,67 грн.).

Копію ухвали для виконання надіслати у відділ Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції у Закарпатській області.

Копію ухвали після її виконання надіслати ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3