Ухвала суду № 50129799, 12.03.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3321/14-к

Провадження № 1-кп/265/39/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

при секретарі Байрачній І.О. ,

за участю прокурора Книш Т.Ю.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 липня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалами Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 вересня 2014 року, 19 листопада 2014 року, 15 січня 2015 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 продовжено.

Обвинуваченим ОСОБА_2 23 січня 2015 року, 11 лютого 2015 року на адресу суду було направлено клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. В судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції обвинуваченим ОСОБА_2 також було заявлено зазначене клопотання. В обґрунтування заявленого клопотання обвинувачений посилався на ті обставини, що він є хворою людиною, яка потребує медичної допомоги. На даний час він приймає противірусну терапію, але стан його здоровя погіршився. Та медична допомога яка надається в умовах СІЗО є недостатньою, для підтримання стану його здоровя.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, оскільки вважає, що враховуючи той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вже намагався переховуватися від слідства, постійно перешкоджає судовому слідству, наявні ризики щодо впливу на свідків, та вчинення нових злочинів не зменшилися, а тому просить суд продовжити строк тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 вважає що за станом здоровя обвинувачений ОСОБА_2 не може триматися під вартою, а тому просить суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд вислухав думку прокурора, обвинуваченого, захисника, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був неодноразово судимий, судимості не погашені та не зняті. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 травня 2014 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак обвинувачений ОСОБА_2 під час проголошення ухвали суду був відсутній, в подальшому до суду не зявлявся у звязку з чим його було оголошено у розшук, що свідчить про можливість обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від слідства.

Також згідно медичної довідки виданої медичною частиною Маріупольського слідчого ізолятора від 25 лютого 2015 року ОСОБА_2 враховуючи його стан здоровья брати участь в судових засіданнях може в режимі відеоконференції. Однак обвинувачений ОСОБА_2 відмовляється від проведення судового засідання в режимі відеокронференції, тим самим навмисно затягуючи рогляд справи.

Листами Начальника медичної частини Маріупольського слідчого ізолятора підписаного начальником Маріупольського слідчого ізолятора № 61176 від 20 лютого 2015 року та № 1332 від 27 лютого 2015 року, стан хворого погіршав, наростає слабкість, недомагання, знизилася маса тіла, турбує біль у правому підреберї, сухота у роті, оніміння правої половини тіла, 2 лютого 2015 року дав згоду на вживання та почав прийом противірусних препаратів (АРВТ). На теперішній час стан здоровя стабільний тяжкий. Прогноз для життя не благополучний. Адміністрація Маріупольського слідчого ізолятора просить суд прискорити розгляд справи для направлення у спеціалізований лікувальний заклад. При цьому все необхідне та потрібне лікування в умовах СІЗО обвинуваченому ОСОБА_2 надається.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, суд, дослідивши всі надані докази які підтверджують стан здоровья обвинуваченого ОСОБА_2 прийшов до наступного: ОСОБА_2 будучи раніше судимим обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2 КК України. Санкція ст. 307 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Маючи багато хронічних захворювань, тривалий час відмовляючись від прийому ліків, навмисно погіршив стан свого здоровя, при цьому, все необхідне та потрібне лікування в умовах СІЗО обвинуваченому ОСОБА_2 надається, а тому, суд вважає, що наявність ризиків передбачених ст. 177 ч. 1 п. 1, п. 5 КПК України не зменшилася, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам, а тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою..

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 331, 369, 392 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Запобіжний захід на час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 11 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_4

Ухвала мені оголошена та вручена ___ ____2015 року

_______ ОСОБА_2