Рішення № 50124417, 10.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6045/15

справа № 760/14078/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

10 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі головуючого судді Оксюти Т.Г. за участі секретаря Горупи В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вихідної допомоги при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 29) просив стягнути з відповідача на його користь 76092,30 грн., з яких 66092,30 грн. як відшкодування кінцевого розрахунку при звільненні, 10000,00 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Також, просив за наслідками розгляду справи постановити окрему ухвалу, щодо неправомірних на його думку дій відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 02.08.1993 р. по 15.06.2015 р. він працював у ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (КМДА), в тому числі на посаді головного інженера.

15.06.15 р. приблизно о 17.00 до його робочого кабінету зайшли треті особи ОСОБА_2., ОСОБА_3. та інші, де повідомили позивача, що він звільнений і ознайомили його з підписаним ОСОБА_2. наказом № 156-к від 15.06.15 р. про звільнення з посади головного інженера КП «Київський крематорій» у зв'язку з припиненням повноважень, згідно п. 5 ст. 41 КЗпП України.

16.06.15 р. позивачу було видано розрахунковий листок, який містив невірний розрахунок сум при звільненні та Довідку №44 з невірними даними.

Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Напередодні засідань по справі, а саме 02.09.2015 року та 08.09.2015 року подали клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість у інших судових засіданнях. Проте, дані клопотання не були обґрунтовані жодними доказами, а тому не можуть вважатись поважною причиною неявки. Слід зазначити, що відповідач має юридичний відділ та договір на представництво інтересів з юридичною компанією, а тому не позбавлений можливості відправити до суду іншого представника.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у їх відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував позивач.

Жодних письмових заперечень відповідач не подав, хоча з матеріалами справи був ознайомлений та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи, тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши надані сторонами докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом. Порушення права людини на отримання винагороди за працю слід розглядати як посягання на їх конституційне право на гідне життя та на здоров'я.

Позивач стверджує, що з ним не проведено повного розрахунку, тобто не виплачено:

індексацію за квітень місяць 2015 року в розмірі 432,39 грн

частину заробітної плати за травень 2015 року 2821,31 грн.

частину шестимісячної вихідної допомоги 62702,18 грн.

частину компенсації за невикористану відпустку 136,42 грн.

Даний факт відповідачем не спростований.

Згідно розрахунку наданого позивачем загальна сума заборгованості становить 66092,30 грн.

Вказаний розрахунок сторонами у справі не оспорювався, а тому суд приймає його, як вірний та такий, що може бути прийнятим судом до уваги при вирішенні даної справи.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відшкодування працівнику моральної шкоди в зв'язку з порушенням його трудових прав врегульовано ст. 237-1 КЗпП України.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/ шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, та ін.

Суд приймає до уваги, але оцінює критично твердження позивача та його представника в судовому засіданні щодо неправомірності дій відповідача, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок доказування обставин сторонами, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

В п.27 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що зважаючи на принцип процесуальної рівності сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Доказів заподіяння позивачу моральних страждань у судовому засіданні не надано.

Також, судом при розгляді справи не встановлено порушень закону, а тому не вбачається підстав для винесення окремої ухвали.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, оцінивши докази, зібрані у справі, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 660,92 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 30, 139, 147, 148-150, 221-228, 231, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вихідної допомоги при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ЄДРПОУ 05416768, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Байкова, 16, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість в сумі 66092,30 грн.

Стягнути з з Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ЄДРПОУ 05416768, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Байкова, 16, на користь держави суму судового збору 660,92 грн.

В решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя