Ухвала суду № 50122451, 02.10.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретарі Злой В.П., Балацька Геряк О.П.

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ПАТ «Креді ОСОБА_3» зверулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором. Вказувало на те, що згідно укладеного кредитного договору від 11 березня 2008 року відповідачка отримала кредит в розмірі 1900 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10 % щомісячно на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення березень 2010 року включно.

Відповідачка порушила зобовязання за кредитним договором і станом на 26 квітня 2012 року утворилася заборгованість на суму 7106.24 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом - 3180,80 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 2968, 19 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобовязань -915,90 грн.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Креді ОСОБА_3» 7106 гривень 24 копійки основного боргу та 214 гривень 60 копійок судових витрат на п/р 37397840000001 в ПАТ «Креді ОСОБА_3», МФО 300614, код. ЄДРПОУ 14361575.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове яким в задоволені позову позивача до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі. Посилається на необгрунтовність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства в установлений строк.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачка порушила зобовязання за кредитним договором, а тому відповідно до ст.1054, 549 ЦК України. Остання зобовязана повернути позивачу кредит, сплатити відсотки та пеню.

Відповідно до ст.ст. 1066, 1069 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий володільцеві рахунка, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням рахунка визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України).

За матеріалами справи встановлено, що 25.02.2008 року укладений договір між АТ «Індустріально експортний банк», правонаступником якого є позивач у даній справі, та роботодавцем відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про реалізацію зарплатного проекту №1за умовами якого банк зобовязувався надавати послуги щодо безготівкового зарахування сум заробітної плати, премій, які роботодавець перераховує на користь найманих ним працівників, на карткові рахунки працівників у банку (а.с.77-79). 27.02.2008 року відповідачка ОСОБА_4, як працівник ПП ОСОБА_6, подала заяву до АТ «Індустріально експортний банк» на відкриття карткового рахунку, в якій зазначено, що розмір її окладу складає 662,03 грн., очікувана сума зарахувань на даний картковий рахунок та списань з нього в квартал складає 1986,09 грн. тобто три оклади в квартал (а.с.33-35).

11 березня 2008 року між АТ «Індустріально експортний банк», та відповідачкою ОСОБА_4 укладено договір №62 ЗП 08 про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною кредитною лінією. За умовами вказаного договору банк відкрив відповідачці відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1900 грн. на строк, починаючи з наступного дня після видачі картки, і до 25 лютого 2010 року. Остання отримала картку 13.03.2008 року(а.с.11). Відповідно до п. п. 2.4, 2.6, 4.1.8 банк здійснює кредитне обслуговування відповідачки , яке полягало в тому, що банк дозволяв проводити операції з використанням Картки в торгівельної - сервісній мережі та пунктах отримання готівки понад залишок коштів на картрахунку за рахунок відновлювальної лінії. Відповідачка зобовязувалася щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим циклом сплачувати обовязковий платіж що становить 10% від фактичного відємного залишку за картрахунком. При цьому фактично відємний залишок - це сума використаної кредитної лінії, заборгованість по процентах за користування кредитною лінією. При умові виникнення несанкціонованого овердрафту або простроченої заборгованості обовязковий платіж буде складатися з наступних платежів:

суми відсотків по простроченій кредитній заборгованості та за прострочення несанкціонованого овердрафту станом на дату виконання погашення, суми простроченої заборгованості, суми несанкціонованого овердрафту, заборгованості по сплаті пені за прострочення сплати заборгованостей, обовязковий щомісячний платіж.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_4 визнала ту обставину, що за допомогою картки знімала в 2008 році готівку в банкоматі, як свою заробітну плату.

З виписки по рахунку №62 зп/08 та з описання операцій, які здійснювалися карткою 8865 вбачається, що з часу укладення договору №62 ЗП 08 про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування вперше зарахована була заробітна плата відповідачці на картковий рахунок тільки 14.04.2008 року в сумі 300 грн., проте, готівку остання вперше зняла 21.03.-25.03 2008 року в сумі 1000 грн., тобто до зарахування заробітної плати(а.с.11, 71-73). Наведене свідчить про те, що банк виконував свої обовязки по кредитуванню відповідачки тобто дозволив проводити операції з отримання готівки з використанням картки понад залишок коштів на картрахунку за рахунок відновлювальної лінії.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог наданий розрахунок заборгованості відповідачки по договору №62 зп/08(а.с.68-70), який ні відповідачкою, ні її представником не спростований належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.204 ЦК України договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свої апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 з посиланням на лист Управління Національного банку України в Чернівецькій області від 03.07.2012 року , який долучила до апеляційної скарги, наводить порушення вимог Закону України «Про захист прав позивачів», норм ЦК України, постанови Національного банку України №168 від 10.05.2007 року «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», які на її думку мали місце зі сторони банку при укладанні з нею договору №62 зп/08. Проте, в установленому в законі порядку остання вказаний договір не оспорювала. Відсутнє рішення суду про визнання цього договору недійсним.

Посилання в мотивувальній частині рішення суду на ст.ст.554,1050 ЦК України , як на підставу для задоволення позову, є помилковим, проте, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду лише з формальних міркувань.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.209, 218. 308 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий/підпис/

Судді:/