Ухвала суду № 50105170, 10.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2214/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

10.09.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Чорнобривець О.С., Потапенка В.І.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2015 року по справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни, ,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни.

В обґрунтування скарги зазначив, що 10.06.2015 року на його адресу надійшла постанова державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Донцової О.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП № 41552209 від 04.06.2015 року, яка винесена відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.11.2013 року, за якою позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково та вирішено стягнути з нього на її користь 159 860 грн. боргу та 1598,60 грн. судового збору.

Скаржник зазначив, що вважає постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 зазначив, що в постанові про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.06.2015р.. державний виконавець Донцова О.В. не зазначила, коли та на який рахунок, в якому розмірі стягувач ОСОБА_2. перерахувала грошові кошти, які визначені ст.. 62 ЗУ «Про виконавче провадження».

Скаржник зазначив, що постанова повинна бути винесена державним виконавцем тільки після процедури визначеної в ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження». Просив суд визнати дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.06.2015 року неправомірними та скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП № 41552209 від 04.06.2015 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2015 року відмовлено у задоволенні скарги.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції зазначив, що в Кіровському відділі державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист № 404/6011/13-ц від 16.01.2014 року, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на суму 159 860 грн. та судового збору 1 598,60 грн.

17 січня 2014 року на підставі вимог статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, копії якої направлено сторонам - стягувачу до відома, а боржнику до виконання, з наданням строку для самостійного виконання рішення суду до 24 січня 2014 року.

У зв'язку з тим, що боржником у строк для самостійного виконання рішення суду не виконано, держаним виконавцем розпочато його примусове виконання.

Суд першої інстанції зазначив, що за приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.7-9 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою не реалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 82 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, оскільки відсутність інформації у постанові державного виконавця про розмір коштів та час їх внесення із зазначенням розрахункового рахунку , які визначені ст. 62 Закону «Про виконавче провадження» при їх наявності в матеріалах виконавчого провадження ( а.с. 38) не впливають на права та обов'язки сторін під час виконання виконавчого провадження і жодним чином не порушують права та свободи боржника у виконавчому провадженні.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відмовляючи в задоволенні скарги, оскільки відсутність у постанові державного виконавця інформації, зокрема коли та на який рахунок, в якому розмірі стягувач перерахувала грошові кошти, ні яким чином не впливають на права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: