Ухвала суду № 50102634, 10.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13384/15-к

Провадження № 11-сс/779/184/2015

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О.С.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Повзло В.В.,

суддів Томенчука Б.М., Фіцака Т.Д.

з участю секретаря судового засідання Шемрай Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.09.2015 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Литовської Республіки м. Тельшяй, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично тимчасово проживає у АДРЕСА_2, громадянина Литовської Республіки, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, що перебуває у цивільному шлюбі,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046, -

за участю: прокурора Чемеринського Л.Я.

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну, необґрунтовану та таку, що грубо порушує законні права ті інтереси його підзахисного, постановити нову, якою відмовити в обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, звільнити його з-під варти з зали судового засідання. Підставами для скасування зазначеної ухвали вважає істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.09.2015 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Івано-Франківській області Бейка О.С., погодженого із старшим прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області Чемеринським Л. щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя визнав обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень та дійшов висновку про необхідність запобігання спробам підозрюваного ухилитися від слідства, незаконно впливати на свідків, знищити, приховати докази у кримінальному провадженні, вчинити інший злочин. Одночасно, слідчий суддя прийняв рішення про визначення застави в розмірі 822 мінімальних заробітних плат, тобто 1001196 грн.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, звільнити підозрюваного з-під варти з зали судового засідання;

- прокурор заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволені апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 слід відмовити, ухвалу слідчого судді - залишити без змін з таких підстав.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що впродовж 2014-2015 років ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, з метою отримання незаконного доходу від систематичного незаконного виробництва, зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів та незаконного вирощування конопель у яких міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), діючи за попередньою змовою з громадянином Литви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вирощував його у нежитловому приміщення за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5.

У ході проведення обшуку за вказаною адресою працівниками УСБУ в області виявлено та вилучено 594 рослину конопель, 12751 грам особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, обладнання, добрива, та інші речі, які використовувались у процесі посіву та вирощування наркотичних засобів.

02.09.2015 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 310 КК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Такими доказами суд визнав дані, що містяться у протоколі обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, та іншими зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Тобто, слідчим суддею правильно встановлено обґрунтованість підозри.

Також, слідчий суддя дослідив обставини наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та вказав, що є доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити докази, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таких висновків слідчий суддя дійшов з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде недостатнім.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, одночасно визначений розмір застави - 822 мінімальних заробітних плат.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі, що перевищує максимальний розмір її, передбачений нормою закону, застосовується у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що цей розмір застави не здатен забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, покладених на неї обов'язків.

При прийняті рішення щодо розміру застави, слідчим суддею були належним чином оцінені ризики, на які посилався слідчий у своєму клопотанні, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, враховані дані про особу підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину, ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, суспільну небезпечність протиправних дій, наявність соціальних зв'язків у підозрюваного та дійшов правильного висновку про те, що вказаний розмір застави здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та виконання, покладених на нього процесуальних обов'язків.

Саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам, забезпечує високі стандарти охорони основоположних цінностей суспільства, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

На думку колегії суддів, застава у розмірі 822 мінімальних заробітних плат буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Крім того, колегія суддів вважає твердження підозрюваного ОСОБА_1, яке міститься в протоколі затримання, щодо затримання його близько 22 години 30 серпня 2015 року таким, що не підтверджене відповідними доказами.

Так, дійсно, з матеріалів провадження вбачається, що відповідно до протоколу обшуку від 30 серпня 2015 року (а.п. 6-11), обшук розпочато 30.08.2015 року о 21 год. 55 хвил., та тривав, з перервами, до 01.09.2015 року до 14 год. 24 хвил. При цьому обшук проводився в присутності ОСОБА_1, який був його учасником, та тимчасово проживав саме за місцем проведення обшуку - АДРЕСА_2.

Протокол затримання (а.п. 12-15) ОСОБА_1 датований 02.09.2015 року, з якого вбачається, що затримання відбулося 01.09.2015 року о 14 годині 30 хвилині, тобто після проведення обшуку за місцем тимчасового мешкання останнього.

Зі вказаного протоколу вбачається, що затримання відбулося за участю захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_6., про затримання повідомлено Генерального почесного консула Литовської Республіки.

З наведеного вбачається, що права на захист порушено не було.

Крім того, ні з апеляційної скарги ні зі власних пояснень підозрюваного не вбачається, що він силою або через підкорення наказу змушений був залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Також відсутні такі відомості і в матеріалах провадження щодо обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1.

Таким чином, перевіривши надані матеріали, колегія суддів прийшла до висновку щодо моменту затримання особи, саме як 01.09.2015 року о 14 годині 30 хвил.

За умови встановлення інших доказів у подальшому, це може бути підставою для уточнення терміну знаходження під вартою.

Доводи апеляції щодо місця проведення досудового розслідування, то воно здійснюється слідчим відділу УСБУ в Івано-Франківській області, доки прокурор не визначить іншу підслідність, відповідно до вимог ст. 218 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий за погодженням з відповідним прокурором, правильно звернулися до Івано-Франківського міського суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу, оскільки орган досудового розслідування знаходиться в м. Івано-Франківськ.

За таких обставин, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.09.2015 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, за кримінальним провадженням №22015090000000046, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Повзло

Судді Б.М. Томенчук

Т.Д. Фіцак