Рішення № 5009902, 14.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.09 р. Справа № 7/208

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „ЛШ „Лісна” Торезької ДЛШ” м.Торез)

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 1 816 724, 24 грн., реактивну електроенергію – 84 585, 24 грн., пені – 57 205, 81 грн., 3% річних – 8 211, 05 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С. – дов.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 12.10.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 14.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „ЛШ „Лісна” Торезької ДЛШ” м.Торез) про стягнення боргу за активну електроенергію – 1 816 724, 24 грн., реактивну електроенергію – 84 585, 24 грн., пені – 57 205, 81 грн., 3% річних – 8 211, 05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №3-626т/06 від 13.04.2006р. з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей; генеральну довіреність №01-15/06 від 01.01.23006р., довіреності №05-01 від 03.03.2008р., №9/01-17-91 від 27.10.2008р.; рахунки за електроенергію за червень - липень 2009р.; акт звірки заборгованості станом на 01.09.2009р.

У відзиві від 12.10.2009р. та у судовому засіданні 12.10.2009р. відповідач суму основного боргу визнав у повному обсязі, проти 3% річних та пені заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини та на той факт, що фінансування ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” здійснюється з Державного бюджету України, а заборгованість виникла у зв’язку з недофінансуванням відповідача, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №3-626т/06 від 13.04.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей.

Відповідно до п.9.5 Договору в редакції додаткової угоди №7 від 29.05.2009р. до договору, підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленої печатками обох підприємств, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10284 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно п.7 Додатку №4 „Порядок розрахунків” до додаткової угоди №5 від 02.06.2008р. до договору, остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у червні - липні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну і реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію – 1 816 724, 24 грн., реактивну електроенергію – 84 585, 24 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми боргу за період червень - липень 2009р. за активну електроенергію в сумі 1 816 724, 24 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 84 585, 24 грн., підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов’язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно, такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

Пунктом 8 Додатку №4 „Порядок розрахунків” до додаткової угоди №5 від 02.06.2008р. до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, 3% річних з простроченої суми.

На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних – 8 211, 05 грн. з 15.07.2009р. по 20.09.2009р.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009р. заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини та на той факт, що фінансування ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” здійснюється з Державного Бюджету України, а заборгованість виникла у зв’язку з недофінансуванням відповідача, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати спожитої електроенергії. 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням 3% річних.

До того ж, чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати 3% річних у разі порушення такими установами договірних грошових зобов’язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію.

3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, складають 8 211, 05 грн. та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №4 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 8 Додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню – 57 205, 81 грн. з 15.07.2009р. по 20.09.2009р.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009р. проти пені заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини та на той факт, що фінансування ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” здійснюється з Державного бюджету України, а заборгованість виникла у зв’язку з недофінансуванням відповідача, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на той факт, що матеріалами справи та позивачем доведено, а також визнано відповідачем, факт порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати виставлених рахунків на сплату за спожиту активну та реактивну електроенергію. Стягнення пені зі сторони, яка порушила грошові зобов’язання, можливо лише у випадку, якщо між сторонами такого зобов’язання було досягнуто згоду на нарахування пені. Відповідно до умов договору (п.4.2.1 договору) та додатку №4 „Порядок розрахунків” (п.8) сторони досягли такої згоди щодо вказаних пунктів.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства, складає 57 205, 81 грн. та підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „ЛШ „Лісна” Торезької ДЛШ” м.Торез) про стягнення боргу за активну електроенергію – 1 816 724, 24 грн., реактивну електроенергію – 84 585, 24 грн., пені – 57 205, 81 грн., 3% річних – 8 211, 05 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.Київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок зі спеціальним режимом 260323021292 у філії Донецьке обл..упр. ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) борг за активну електроенергію у сумі 1 816 724, 24 грн.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.Київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26006301460004 в філії відділення ПІБ м.Торез, МФО 334282) борг за реактивну електроенергію у сумі 84 585, 24 грн., пеню – 57 205, 81 грн., 3% річних – 8 211, 05 грн.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 19 668, 00 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя