Рішення № 5009901, 14.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.09 р. Справа № 7/207

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт” м.Горлівка)

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 9 962, 57 грн., реактивну електроенергію – 603, 25 грн., пені – 742, 93 грн., 3% річних – 112, 03 грн., інфляційних – 171, 64 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С. – дов.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 12.10.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 14.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт” м.Горлівка) про стягнення боргу за активну електроенергію – 9 962, 57 грн., реактивну електроенергію – 603, 25 грн., пені – 742, 93 грн., 3% річних – 112, 03 грн., інфляційних – 171, 64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №195 від 29.01.2003р. з додатками, додатковими угодами; наказ №221 від 31.12.2008р.; рахунки за електроенергію за квітень – липень 2009р.

У відзиві №01-2/1121 від 09.10.2009р. та у судовому засіданні 12.10.2009р. відповідач суму основного боргу за активну та реактивну електроенергію визнав у повному обсязі, підтвердив правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №195 від 29.01.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.5 Договору в редакції додаткової угоди від 07.03.2008р. до договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2008р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дій або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у квітні - липні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну і реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію – 9 962, 57 грн., реактивну електроенергію – 603, 25 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми боргу за період квітень - липень 2009р. за активну електроенергію в сумі 9 962, 57 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 603, 25 грн., підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних – 112, 03 грн. з 15.05.2009р. по 20.09.2009р., інфляційні – 171, 64 грн. за квітень – липень 2009р.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009р. підтвердив арифметичну правильність нарахування вказаних вище сум, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Сума 3% річних та інфляційних перераховані судом та з’ясовано, що зазначені суми нараховані позивачем у відповідності до умов Договору, приписів чинного законодавства, та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, підписаного обома сторонами без зауважень, за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.2 -2.2.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню – 742, 93 грн., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідач у судовому засіданні 12.10.2009р. підтвердив арифметичну правильність нарахування вказаних вище сум, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Правильність нарахування пені перевірена судом та з’ясовано, що пеня нарахована позивачем у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства, та підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) м.Київ (відокремлений підрозділ „Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт” м.Горлівка) про стягнення боргу за активну електроенергію – 9 962, 57 грн., реактивну електроенергію – 603, 25 грн., пені – 742, 93 грн., 3% річних – 112, 03 грн., інфляційних – 171, 64 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.Київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок зі спеціальним режимом 260303021296 у філії Донецьке обл..упр. ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) борг за активну електроенергію у сумі 9 962, 57 грн.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.Київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26000051801678 в ФКБ Приватбанк Дон. РУ. МФО 335496) борг за реактивну електроенергію у сумі 603, 25 грн., пеню – 742, 93 грн., 3% річних – 112, 03 грн., інфляційні – 171, 64 грн.

Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств („Укрвуглеторфреструктуризація”) (03142, м.київ, пр.Академіка Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830) користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 116, 00 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя