Ухвала суду № 50098668, 03.09.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/1975/15

№ 2/183/2750/15

03 вересня 2015 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 652 від 10.02.2015 р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_1, ОСОБА_2, займають на підставі ордеру № 11 від 05 травня 1993 року на території відкритого військового містечка в АДРЕСА_1 та зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, передати в приватну власність зазначену квартиру, оформивши належним чином свідоцтво на право власності на цю квартиру, згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та згідно процедури, передбаченої "Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір», подані до суду позовні заяви, які містять кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору, повинні бути оплачені в порядку та у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Як дає роз'яснення Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно з пп. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до вимог ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Якщо до суду звертаються кілька позивачів із вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, коли ціна позову відсутня і частину кожного з позивачів у такій ціні визначити неможливо, а предмет позову за вимогами кількох позивачів є одним і тим самим, можлива сплата судового збору одним чи кількома з них у розмірі, передбаченому підпунктом 2 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI (п.13 Постанови).

При цьому слід зазначити, що закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В порушення вищевказаних норм, позивачі здійснили оплату судового збору не в повному обсязі, а саме, у розмірі 243,60 грн., тобто за позовні вимоги одного позивача і одну позовну вимогу.

Отже, у відповідності до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти дні з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви. Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання ним ухвали.

У разі, якщо недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Березюк